Плач 1 глава

Плач Ярэміі
Пераклад Антонія Бокуна → Библейской Лиги ERV

 
 

Як сядзіць самотна сталіца, [некалі] шматлюдная! Сталася як удава тая, якая [была] вялікай сярод народаў. Княгіня сярод краінаў сталася нявольніцай!
 
Столица Иерусалим когда-то была такой многолюдной, но опустели улицы её. Великой среди городов она была, но стала теперь как вдова, которая царицей среди других городов была, а нынче сделалась рабыней.

Яна плачма плача ўначы, і сьлёзы ейныя на шчоках у яе. Няма для яе пацяшальніка з усіх, што любілі яе; усе сябры ейныя здрадзілі ёй, сталі ворагамі для яе.
 
Горько плачет она по ночам, слёзы её текут по щекам, но некому её утешить. Многие народы её друзьями были, но все они в сей час ей изменили. Друзья все отвернулись от неё и стали её врагами.

Юдэя ўзята ў палон, [яна] ў горы і няволі вялікай, яна жыве паміж паганамі, не знаходзіць супачынку; усе перасьледвальнікі ейныя дагналі яе ў [месцах] цесных.
 
Иудея много страдала, а затем в плен была взята. Живёт Иудея сейчас среди других народов, но покоя не нашла она. Все, кто преследовали её, в узких долинах её настигали.

Смутныя шляхі [дачкі] Сыёну, ніхто ня прыйдзе на сьвяты; усе брамы яе спустошаныя; сьвятары яе енчаць; дзяўчаты яе пакутуюць, і горка ёй.
 
Печальны дороги в Сион, потому что никто на праздник туда не идёт. Все ворота Сиона разрушены, от горя стонут священники её. Девушек Сиона увели, и горько от страданий Сиону.

Прыгнятальнікі яе сталіся галавою, ворагі яе маюць посьпех, бо ГОСПАД даў ёй пакуты за мноства правінаў яе; дзеці яе пайшлі ў палон перад абліччам прыгнятальніка.
 
Враги Иерусалима победили, неприятели её торжествуют, потому что Господь наказал её за множество грехов. Без детей Иерусалим осталась, так как враги их в плен увели.

І адыйшла ад дачкі Сыёну ўся велічнасьць яе; князі яе сталіся як алені, якія не знаходзяць пашы, і ідуць яны бяз сілы перад перасьледвальнікам.
 
Красота покинула дочь Сиона, а её князья подобны оленям, не находящим пастбища. Обессиленные, они бежали от тех, кто гнался за ними.

Узгадвае Ерусалім у дні нядолі сваёй і гаротнасьці сваёй усе каштоўнасьці свае, якія былі ў дні даўнейшыя, [перад тым,] як патрапіў народ ягоны ў руку прыгнятальніка, і няма нікога, хто дапаможа яму, і бачаць гэта прыгнятальнікі, і сьмяюцца з руінаў ягоных.
 
Вспомнила Иерусалим в дни бедствий своих и скитаний обо всех сокровищах, которые прежде были у неё. Вспомнила она, как её народ захвачен был врагами, и некому было ему помочь. Враги смотрели на Иерусалим и, видя разрушение её, смеялись.

Грэхам зграшыла [дачка] Ерусаліму, дзеля гэтага сталася нячыстаю; усе, хто шанавалі яе, пагарджаюць ёю, бо бачылі голасьць ейную; яна таксама енчыць і адварочваецца [ад усіх].
 
Тяжко согрешила Иерусалим, поэтому и была разрушена она. Те, кто в прошлом её прославлял, теперь презирают её за то, что, насилуя, увидели её наготу, и, отворачиваясь, стонет Иерусалим.

Нячыстасьць ейная — на прыполах ейных, яна ня ўзгадвала пра канец свой; і яна ўпала незвычайна, не было пацяшальніка ў яе. «Глянь, ГОСПАДЗЕ, на нядолю маю, бо ўзьвялічыўся вораг».
 
Подол её стал грязным. О том, что будет с ней, не думала она. Её падение было ужасным, и некому было утешить её. Она говорила: «Господи, смотри, как больно мне! Смотри на торжество моего врага!»

Прыгнятальнік выцягнуў руку сваю на ўсе каштоўныя рэчы ейныя, яна бачыла, што ўвайшлі ў сьвятыню ейную пагане, пра якіх Ты загадаў, што яны ня ўвойдуць у царкву Тваю.
 
Враг протянул руку и всё ценное у неё забрал. Видела она чужеземцев, которые входили в её храм, тех, Господи, кому Ты запретил в собрание вступать Твоё.

Увесь народ ейны енчыць, шукаючы хлеба, яны аддалі каштоўныя рэчы свае за ежу, каб ажывіць душу сваю. «Глянь, ГОСПАДЗЕ, і прыгледзься, бо я сталася нікчэмнаю».
 
В поисках хлеба народ Иерусалима стонет. Он ценности свои за пищу отдаёт, чтобы от голода не умереть. Иерусалим говорит: «Взгляни на меня, Господи! Посмотри, как сильно люди презирают меня.

«Гэта нішто для вас! Усе вы, што ідзеце па дарозе, прыгледзьцеся і пабачце, ці ёсьць такі боль, як мой боль, які зроблены мне, якім ГОСПАД даў пакуты [мне] ў дзень палючага гневу Свайго.
 
Всем вам, проходящим мимо, нет до этого дела! Но оглянитесь и посмотрите, есть ли боль, подобная моей? Есть ли страдание, подобное тому, которое Господь в наказание послал мне в день великого гнева Своего?

З вышыні Ён паслаў агонь у косткі мае і запанаваў над імі; расьцягнуў сетку на ногі мае, павярнуў мяне назад, зрабіў мяне спустошанаю і мляваю ўвесь дзень.
 
Господь послал огонь с небес, который до костей пронзил меня. Он сеть для ног моих раскинул, Он опрокинул и опустошил меня, поэтому болезни меня терзают целый день.

Ярмо правінаў маіх зьвязана рукою Ягонай; яны сплеценыя, узыйшлі на шыю маю; Ён паваліў сілу маю; Госпад аддаў мяне ў рукі, з якіх я не магу вырвацца.
 
Руками Господа грехи мои связаны были в ярмо, Господа ярмо на шею мою надето. Господь отнял силы мои и отдал меня в руки тех людей, которым сопротивляться я не могла.

Госпад сапхнуў усіх дужых сярод мяне, склікаў грамаду супраць мяне, каб струшчыць юнакоў маіх; як у тоўчні, стаптаў Госпад дзяўчыну, дачку Юды.
 
Отверг Господь всех моих сильных воинов, которые были в городе. Затем против меня собрал Он войско, чтобы юных воинов моих убить. Господь истоптал Свой любимый город, словно виноград в давильном прессе.

З гэтае прычыны я плачу; вока маё, вока маё выцякае вадою, бо далёка ад мяне пацяшальнік, які ажывіў бы душу маю; сыны мае зьнішчаныя, бо ўзьвялічыўся вораг».
 
Поэтому я рыдаю, и переполнены глаза мои слезами. Нет никого, кто бы меня утешил и дух мой оживил. Дети мои разорены, потому что враг победил».

Выцягвае рукі свае [дачка] Сыёну, няма каму пацешыць яе. ГОСПАД загадаў пра Якуба, вакол яго прыгнятальнікі ягоныя; [дачка] Ерусаліму сталася нячыстаю сярод іх.
 
Сион простёрла свои руки, но некому было её утешить. Господь врагам приказал окружить Иакова, и стала мерзостью Иерусалим для них, от которой избавились враги.

«Праведны ГОСПАД, бо я бунтавалася супраць [слова] вуснаў Ягоных. Слухайце, прашу, усе народы, і пабачце боль мой: дзяўчаты мае і юнакі мае пайшлі ў палон.
 
Теперь Иерусалим говорит: «Я Господа отказывалась слушать, и прав Он, так поступив со мной. Так слушайте же, все народы, смотрите на мои страдания! Девушки мои и юноши в плену!

Я клікала каханкаў маіх, але яны падманулі мяне; сьвятары мае і старшыні мае гінуць у горадзе, шукаючы ежы сабе, каб ажывіць душы свае.
 
Любовников своих зову, но они обманули меня. Погибли мои священники и старейшины в городе; они искали себе пищу, чтобы от голода не умереть.

Глянь, ГОСПАДЗЕ, бо цесна мне, унутранасьць мая скорчылася, сэрца маё пераварочваецца ў-ва мне, бо бунтуючыся, я збунтавалася; звонку меч забірае дзяцей, а ў доме — сьмерць.
 
Смотри же, Господи, как я страдаю! Боль так сильна, словно сердце моё перевёрнуто во мне! Всё это потому, что я была упряма! Детей моих меч убивал на улицах, а в домах — одна лишь смерть.

Яны пачулі, што я енчу, і няма каму пацешыць мяне; усе ворагі мае пачулі пра нядолю маю і цешацца, што Ты ўчыніў [гэта]. Прывядзі [на іх] дзень, які Ты прадказаў, і няхай будзе з імі, як са мною!
 
Услышь меня, как я стенаю! И некому мне помочь. Враги мои о бедствиях моих узнали и радуются тому, что сделал Ты со мной. Ты говорил, что будет время кары, Ты говорил, что Ты врагов моих накажешь. Так сделай же, как говорил Ты, пусть станут мне подобны мои враги!

Няхай уся ліхота іхняя прыйдзе перад аблічча Тваё, і ўчыні ім так, як Ты ўчыніў мне за ўсе правіны мае, бо вялікі енк мой, і сэрца маё млоснае».
 
Смотри, как они злобны. Поступи с ними так, как Ты поступил со мной за все мои грехи, потому что тяжки стоны мои и сердце моё ослабело».



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.