Узгадвае Ерусалім у дні нядолі сваёй і гаротнасьці сваёй усе каштоўнасьці свае, якія былі ў дні даўнейшыя, [перад тым,] як патрапіў народ ягоны ў руку прыгнятальніка, і няма нікога, хто дапаможа яму, і бачаць гэта прыгнятальнікі, і сьмяюцца з руінаў ягоных.
Вспо́мнил Иерусали́м, во дни бе́дствия своего́ и страда́ний свои́х, о всех драгоце́нностях свои́х, каки́е бы́ли у него́ в пре́жние дни, тогда́ как наро́д его́ пал от руки́ врага́, и никто́ не помога́ет ему́; неприя́тели смо́трят на него́ и смею́тся над его́ суббо́тами.