Рымлянам 1 глава

Пасланьне да Рымлянаў Апостала Паўла
Пераклад Антонія Бокуна → Синода́льный перево́д

 
 

Павал, слуга Ісуса Хрыста, пакліканы апостал, аддзелены дзеля Эвангельля Божага,
 
Па́вел, раб Иису́са Христа́, при́званный Апо́стол, и́збранный к благове́стию Бо́жию,

якое [Бог] раней абяцаў праз прарокаў Сваіх у сьвятых Пісаньнях,
 
кото́рое Бог пре́жде обеща́л че́рез проро́ков Свои́х, в святы́х писа́ниях,

пра Сына Ягонага, Які паводле цела стаўся з насеньня Давіда,
 
о Сы́не Своём, Кото́рый роди́лся от се́мени Дави́дова по пло́ти

і аб’явіўся як Сын Божы ў моцы паводле духа сьвятасьці праз уваскрасеньне з мёртвых, пра Ісуса Хрыста, Госпада нашага,
 
и откры́лся Сы́ном Бо́жиим в си́ле, по ду́ху святы́ни, че́рез воскресе́ние из мёртвых, о Иису́се Христе́, Го́споде на́шем,

праз Якога мы атрымалі ласку і апостальства на паслухмянасьць веры ў-ва ўсіх народах, дзеля імя Ягонага,
 
че́рез Кото́рого мы получи́ли благода́ть и апо́стольство, что́бы во и́мя Его́ покоря́ть ве́ре все наро́ды,

сярод якіх і вы, пакліканыя Ісусам Хрыстом, —
 
ме́жду кото́рыми нахо́дитесь и вы, при́званные Иису́сом Христо́м, —

усім, якія ёсьць у Рыме, улюбёным Бога, пакліканым сьвятым: ласка вам і супакой ад Бога Айца нашага і Госпада Ісуса Хрыста.
 
всем находя́щимся в Ри́ме возлю́бленным Бо́жиим, при́званным святы́м: благода́ть вам и мир от Бо́га Отца́ на́шего и Го́спода Иису́са Христа́.

Найперш дзякую Богу майму праз Ісуса Хрыста за ўсіх вас, што вера ваша абвяшчаецца ў-ва ўсім сьвеце.
 
Пре́жде всего́ благодарю́ Бо́га моего́ че́рез Иису́са Христа́ за всех вас, что ве́ра ва́ша возвеща́ется во всём ми́ре.

Бо сьведка мне Бог, Якому служу духам маім у Эвангельлі Сына Яго, што несупынна ўзгадваю вас,
 
Свиде́тель мне Бог, Кото́рому служу́ ду́хом мои́м в благовествова́нии Сы́на Его́, что непреста́нно воспомина́ю о вас,

заўсёды просячы ў малітвах маіх, каб некалі ўжо давялося мне з волі Божае прыйсьці да вас.
 
всегда́ прося́ в моли́твах мои́х, что́бы во́ля Бо́жия когда́-нибудь благопоспеши́ла мне прийти́ к вам,

Бо я жадаю бачыць вас, каб даць вам нейкі дар духоўны дзеля ўмацаваньня вашага,
 
и́бо я весьма́ жела́ю уви́деть вас, что́бы препода́ть вам не́кое дарова́ние духо́вное к утвержде́нию ва́шему,

гэта значыць, суцешыцца супольна з вамі вераю адзін аднаго, вашаю і маёю.
 
то́ есть уте́шиться с ва́ми ве́рою о́бщею, ва́шею и мое́ю.

Не хачу, браты, каб вы ня ведалі, што я часта пастанаўляў прыйсьці да вас, каб мець нейкі плод і ў вас, як і ў іншых народах, і забаронена мне было аж дагэтуль.
 
Не хочу́, бра́тия, оста́вить вас в неве́дении, что я многокра́тно намерева́лся прийти́ к вам (но встреча́л препя́тствия да́же доны́не), что́бы име́ть не́кий плод и у вас, как и у про́чих наро́дов.

Я вінаваты і Грэкам, і барбарам, і мудрым, і бяздумным.
 
Я до́лжен и Е́ллинам и ва́рварам, мудреца́м и неве́ждам.

Дык што да мяне, я гатовы дабравесьціць і вам, якія ў Рыме.
 
Ита́к, что до меня́, я гото́в благовествова́ть и вам, находя́щимся в Ри́ме.

Бо я не саромлюся Эвангельля Хрыстовага, бо яно ёсьць моц Божая на збаўленьне кожнаму, хто верыць, перш Юдэю, і Грэку.
 
И́бо я не стыжу́сь благовествова́ния Христо́ва, потому́ что оно́ есть си́ла Бо́жия ко спасе́нию вся́кому ве́рующему, во-пе́рвых, Иуде́ю, пото́м и Е́ллину.

Бо ў ім адкрываецца праведнасьць Божая ад веры ў веру, як напісана: «А праведны з веры жыць будзе».
 
В нём открыва́ется пра́вда Бо́жия от ве́ры в ве́ру, как напи́сано: «пра́ведный ве́рою жив бу́дет».

Бо адкрываецца гнеў Божы з неба на ўсякую бязбожнасьць і няправеднасьць людзей, якія праз няправеднасьць праўду стрымліваюць.
 
И́бо открыва́ется гнев Бо́жий с не́ба на вся́кое нече́стие и непра́вду челове́ков, подавля́ющих и́стину непра́вдою.

Бо, што магчыма ведаць пра Бога, яўна для іх, бо Бог выявіў ім.
 
И́бо, что мо́жно знать о Бо́ге, я́вно для них, потому́ что Бог яви́л им.

Бо нябачнае Яго, і вечная моц Яго, і Боскасьць ад стварэньня сьвету відочныя праз разважаньне пра творы [Ягоныя], каб быць ім без апраўданьня.
 
И́бо неви́димое Его́, ве́чная си́ла Его́ и Божество́, от созда́ния ми́ра че́рез рассма́тривание творе́ний ви́димы, так что они́ безотве́тны.

Бо яны, пазнаўшы Бога, ня славілі [Яго] як Бога і ня дзякавалі, але займаліся марнасьцю ў думках сваіх, і зацемрылася няцямкае сэрца іхняе.
 
Но как они́, позна́в Бо́га, не просла́вили Его́, как Бо́га, и не возблагодари́ли, но осуети́лись в у́мствованиях свои́х, и омрачи́лось несмы́сленное их се́рдце;

Цьвердзячы пра сябе, што мудрыя, яны здурнелі
 
называ́я себя́ му́дрыми, обезу́мели,

і славу незьнішчальнага Бога замянілі на падабенства вобразу зьнішчальнага чалавека, і птушак, і чатырохногіх, і паўзуноў.
 
и сла́ву нетле́нного Бо́га измени́ли в о́браз, подо́бный тле́нному челове́ку, и пти́цам, и четвероно́гим, и пресмыка́ющимся, —

Дзеля гэтага і аддаў іх Бог у пажаданьнях сэрцаў іхніх нячыстасьці зьневажаць целы свае між сабою.
 
то и преда́л их Бог в по́хотях серде́ц их нечистоте́, так что они́ скверни́ли са́ми свои́ тела́.

Яны замянілі праўду Божую на хлусьню, і пакланяліся, і служылі стварэньню замест Таго, Які стварыў, Які дабраслаўлёны на вякі. Амэн.
 
Они́ замени́ли и́стину Бо́жию ло́жью, и поклоня́лись, и служи́ли тва́ри вме́сто Творца́, Кото́рый благослове́н вове́ки, ами́нь.

Дзеля гэтага аддаў іх Бог у ганебныя жарсьці, бо жанчыны іхнія замянілі прыродныя зносіны на супрацьпрыродныя.
 
Потому́ преда́л их Бог посты́дным страстя́м: же́нщины их замени́ли есте́ственное употребле́ние противоесте́ственным;

Падобна і мужчыны, пакінуўшы прыродныя зносіны з жанчынамі, распаляліся ў пажадлівасьці сваёй адзін да аднаго, мужчыны з мужчынамі непрыстойнасьць робячы і атрымліваючы ў саміх сабе належную адплату за свой падман.
 
подо́бно и мужчи́ны, оста́вив есте́ственное употребле́ние же́нского по́ла, разжига́лись по́хотью друг на дру́га, мужчи́ны на мужчи́нах де́лая срам и получа́я в сами́х себе́ до́лжное возме́здие за своё заблужде́ние.

І, як яны не спрабавалі мець пазнаньне Бога, аддаў іх Бог няздатнаму розуму рабіць, што не належыць,
 
И как они́ не забо́тились име́ть Бо́га в ра́зуме, то преда́л их Бог превра́тному уму́ — де́лать непотре́бства,

напоўненыя ўсякай няправеднасьцю, распустаю, зласьлівасьцю, хцівасьцю, ліхотаю, поўныя зайздрасьці, забойства, сваркі, подступу, благіх звычаяў,
 
так что они́ испо́лнены вся́кой непра́вды, блу́да, лука́вства, корыстолю́бия, зло́бы, испо́лнены за́висти, уби́йства, ра́спрей, обма́на, злонра́вия,

абмоўнікі, паклёпнікі, боганенавісьнікі, крыўдзіцелі, ганарыстыя, пыхліўцы, выдумшчыкі ліхога, непаслухмяныя бацькам,
 
злоречи́вы, клеветники́, богоненави́стники, оби́дчики, самохва́лы, го́рды, изобрета́тельны на зло, непослу́шны роди́телям,

няцямкія, нязгодлівыя, бязьлітасныя, няўмольныя, неміласэрныя.
 
безрассу́дны, вероло́мны, нелюбо́вны, непримири́мы, неми́лостивы.

Яны, пазнаўшы пастанову Божую, што тыя, хто гэткае ўчыняе, вартыя сьмерці, ня толькі гэтае робяць, але і ўхваляюць тых, хто робіць [гэтае].
 
Они́ зна́ют пра́ведный суд Бо́жий, что де́лающие таки́е дела́ досто́йны сме́рти; одна́ко не то́лько их де́лают, но и де́лающих одобря́ют.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.