1 Карыньцянам 1 глава

Першае пасланьне да Карыньцянаў Апостала Паўла
Пераклад Антонія Бокуна → Переклад Куліша та Пулюя

Павал, з волі Божай пакліканы апостал Ісуса Хрыста, і Састэн, брат, —

Павел, покликаний апостол Ісуса Христа, волею Божою, та Состен брат,

царкве Божай, якая ў Карыньце, асьвячоным у Хрысьце Ісусе, пакліканым сьвятым з усімі, якія прызываюць імя Госпада нашага Ісуса Хрыста ў-ва ўсякім месцы, у іх і ў нас:

церкві Божій в Коринтї, осьвяченим в Ісусї Христї, покликаним сьвятим, з усїма, которі призивають імя Господа нашого Ісуса Христа, на всякому місцї, у них і в нас:

ласка вам і супакой ад Бога Айца нашага і Госпада Ісуса Хрыста.

благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Заўсёды дзякую Богу майму за вас з прычыны ласкі Божае, дадзенае вам у Хрысьце Ісусе,

Дякую Богу моєму всякого часу за вас про благодать Божу, дану вам в Христї Ісусї,

бо ўсім вы ўзбагаціліся ў Ім, усякім словам і ўсякім веданьнем, —

тим, що у всьому ви збагатились ним у всякім слові і всякім знанню,

бо сьведчаньне Хрыстовае сьцьверджана ў вас, —

яко ж сьвідченнє Христове утверджено в вас,

так што вы ня маеце нястачы ані ў якім дары, чакаючы адкрыцьця Госпада нашага Ісуса Хрыста,

так що ви не маєте недостатку нї в однім даруванню, дожидаючись одкриття Господа нашого Ісуса Христа,

Які і ўгрунтуе вас да канца быць бездакорнымі ў дзень Госпада нашага Ісуса Хрыста.

котрий і утвердить вас до кінця, щоб ви були невинуваті в день Господа нашого Ісуса Христа.

Верны Бог, праз Якога вы пакліканыя ў супольнасьць Сына Ягонага Ісуса Хрыста, Госпада нашага.

Вірен бо Бог, через котрого покликані ви в общеннє Сина Його, Ісуса Христа, Господа нашого.

Малю вас, браты, у імя Госпада нашага Ісуса Хрыста, каб усе вы казалі тое самае, і не было між вамі падзелаў, але каб вы былі злучаны ў тым самым розуме і ў той самай думцы.

Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всї, і щоб не було між вами роздїлення, а щоб були з'єднані в одному розумінню і в одній мислї.

Бо паведамлена мне ад Хлоіных пра вас, браты мае, што між вамі ёсьць сваркі.

Звіщено бо менї про вас, браттє моє, від Хлоїних, що між вами єсть незгодини.

А кажу пра тое, што кожны з вас кажа: «Я — Паўлавы», «А я — Апалёсавы», «А я — Кіфавы», «А я — Хрыстовы».

Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: Я Павлів; а я Аполосів; а я Кифин; а я Христів.

Ці разьдзяліўся Хрыстос? Ці Павал быў укрыжаваны за вас? Ці ў імя Паўла вы былі ахрышчаныя?

Хиба подїливсь Христос? хиба Павла розпято за вас? або в імя Павлове хрестились ви?

Дзякую Богу, што я нікога з вас не ахрысьціў, акрамя Крыспа і Гая,

Дякую Богові, що я нїкого з вас не охрестив, тільки Криспа та Гая,

каб не сказаў хто, што я хрысьціў у маё імя.

щоб хто не сказав, що в імя моє я охрестив.

Ахрысьціў я таксама дом Стэфана, а ці ахрысьціў яшчэ каго, ня ведаю.

Хрестив же я й Стефанів дім; більш не знаю, чи кого другого хрестив.

Бо Хрыстос паслаў мяне не хрысьціць, але дабравесьціць, і ня ў мудрасьці слова, каб не прынізіць крыжа Хрыстовага.

Не послав бо мене Христос хрестити, а благовістити, не в премудрости слова, щоб не опустїв хрест Христів.

Бо слова пра крыж для тых, якія гінуць, ёсьць глупства, а для нас, якія ідуць на збаўленьне, — сіла Божая.

Слово бо про хрест погибаючим дурощі, нам же, що спасаємось, сила Божа.

Бо напісана: «Загублю мудрасьць мудрых і розум разумных адкіну».

Писано бо: Погублю премудрість премудрих, і розум розумних відкину.

Дзе мудры? Дзе кніжнік? Дзе дасьледчык гэтага веку? Ці не зрабіў Бог мудрасьць сьвету гэтага глупствам?

Де мудрець? де письменник? де дослїджуватель віку сього? Чи не обернув Бог премудрість сьвіта сього в дурощі?

Бо калі сьвет праз мудрасьць не пазнаў Бога ў мудрасьці Божай, спадабалася Богу праз глупства пропаведзі збавіць тых, якія вераць.

Коли бо у премудростї Божій не пізнав сьвіт Бога премудростю, то зволив Бог дурощами проповідї спасти віруючих.

Бо і Юдэі просяць знакаў, і Грэкі шукаюць мудрасьці;

Коли і Жиди ознак допевняють ся, і Греки премудростї шукають,

а мы абвяшчаем Хрыста ўкрыжаванага, для Юдэяў — згаршэньне, а для Грэкаў — глупства,

ми проповідуємо Христа розпятого, Жидам поблазнь, Грекам же дурощі,

а для тых, якія пакліканыя, і Юдэяў, і Грэкаў, — Хрыста, Божую сілу і Божую мудрасьць.

самим же покликаним, і Жидам і Грекам, Божу силу й Божу премудрість:

Бо тое, што дурное ў Бога, мудрэйшае за людзей, і тое, што слабое ў Бога, дужэйшае за людзей.

тим що немудре Боже мудріще від людей, а неміцне Боже кріпше людей.

Бо паглядзіце, браты, на пакліканьне вашае, што ня шмат [сярод вас] мудрых паводле цела, ня шмат магутных, ня шмат высакародных,

Спогляньте бо на покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тїлу, небагато сильних, небагато благородних;

але Бог выбраў дурноту сьвету, каб асароміць мудрых, і слабое сьвету выбраў Бог, каб асароміць магутных,

нї, немудре сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити премудрих, і безсильне сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити потужне,

і бязроднае сьвету, і пагарджанае, і тое, што ёсьць нічым, выбраў Бог, каб зьнішчыць тое, што нечым ёсьць,

і незначне сьвіту і погорджене вибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в нїщо обернути,

каб ніводнае цела не хвалілася перад Ім.

щоб не величалось нїяке тїло перед Ним.

А вы — з Яго ў Хрысьце Ісусе, Які стаўся для нас мудрасьцю ад Бога, і праведнасьцю, і асьвячэньнем, і адкупленьнем,

З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,

каб было, як напісана: «Хто хваліцца, няхай у Госпадзе хваліцца».

щоб, яко ж писано: Хто хвалить ся, в Господї хвалив ся.

« 16 глава 2 глава »