Лукі 1 глава

Святое Евангелле паводле Лукі
Пераклад праваслаўнай царквы → Под редакцией Кулаковых

 
 

Паколькі ўжо многія ўзялíся склада́ць аповесць пра падзеі, якія сярод нас адбылíся,
 
Видя, что многие уже принялись описывать события, которые произошли у нас

як перадалí нам тыя, што ад пачатку былí відаво́чцамі і служы́целямі Слова,
 
и о которых мы узнали от тех, что были с самого начала их очевидцами и затем стали служителями слова,1

прыйшло на думку і мне, дакладна дасле́даваўшы ўсё ад пачатку, паслядоўна апісаць табе, высокашаноўны Фео́філе,
 
решил и я, тщательно изучив всё, как оно происходило,2 описать это по порядку для тебя, досточтимый Феофил,

каб ты спазна́ў цвёрдую аснову таго вучэ́ння, у якім быў наста́ўлены.
 
чтобы ты лучше узнал, насколько достоверно всё то, в чем ты был наставлен.

Быў у дні Ірада, цара Іудзейскага, адзін святар íмем Заха́рыя, з Авíевай чаргí; і жонка яго з роду Ааро́навага, імя́ ёй Елісавета.
 
Во времена Ирода, царя Иудеи, был некий священник по имени Захария; он нес свое служение в Авиевой смене недельных служб. Его жена, которую звали Елизавета, также происходила из священнического рода.3

Былí яны абое праведныя перад Богам, жывучы́ паводле ўсіх за́паведзяў і ўстанаўле́нняў Гасподніх беззага́нна.
 
Оба они были праведными в глазах Божиих, живя безупречно по всем заповедям и установлениям Господним.

І не ме́лі яны дзіця́ці, бо Елісавета была́ няплодная, і абое былí ўжо на схíле гадоў сваіх.
 
Но у них не было детей: Елизавета была бесплодной, и уже достигли они преклонного возраста.

І ста́лася: калі ў парадку сваёй чаргí ён служыў перад Богам,
 
Однажды, когда Захария в порядке очередности совершал свое священническое служение перед Богом,

вы́пала яму, паводле звы́чаю святарскага, кадзíць, увайшоўшы ў храм Гасподні,
 
ему, как было принято среди священников, выпало по жребию войти в Святилище Господне и курить благовония,

а ўсё мноства людзей малілася зво́нку ў час каджэ́ння;
 
а весь народ во время курения благовоний молился вне Храма.

і явіўся яму Ангел Гасподні, сто́ячы справа ад кадзíльнага ахвя́рніка;
 
И явился Захарии ангел Господень, он стоял по правую сторону жертвенника, на котором курились благовония.

і суме́ўся Заха́рыя, убачыўшы, і страх напаў на яго.
 
Растерялся и смутился Захария, увидев ангела, и охватил его страх.

Але Ангел сказаў яму: не бойся, Заха́рыя, бо пачу́та малітва твая, і жонка твая Елісавета наро́дзіць табе сына, і назавеш яго íмем Іаан,
 
Ангел же сказал ему: «Не бойся, Захария: твоя молитва услышана! Жена твоя Елизавета родит тебе сына, и ты назовешь его Иоанном.

і будзе табе радасць і весялосць, і многія нараджэ́нню яго ўзрадуюцца;
 
И будешь ты радоваться и ликовать, и многие будут рады его рождению.

бо ён будзе вялікі перад Госпадам; і не будзе піць віна́ і сíкеру; і Духам Святым напоўніцца яшчэ ва ўлонні маці сваёй;
 
Ибо он будет велик в глазах Господа, не будет пить ни вина, ни крепких напитков и преисполнится Духом Святым еще до рождения своего,4

і многіх з сыноў Ізра́ілевых зве́рне да Госпада Бога іх;
 
и обратит5 многих из сыновей Израиля к Господу, Богу их.

і будзе ісці перад Ім у духу і сіле Іліí, каб вярну́ць сэ́рцы бацькоў да дзяцей, і непакорлівых да мудрасці праведных, каб падрыхтава́ць Госпаду народ гатовы.
 
Это он, исполненный духом и силой Илии, будет идти впереди Господа, чтобы примирить отцов с детьми6 своими, а непокорных привести к образу мыслей праведных, приготовить народ, который был бы угоден Господу».7

І сказаў Заха́рыя Ангелу: па чым я пазна́ю гэта? бо я стары́, і жонка мая́ на схíле гадоў сваіх.
 
Захария же сказал ангелу: «Как мне узнать, что это сбудется? Ведь я стар и жена моя уже в годах».

І сказаў яму Ангел у адказ: я Гаўрыíл, што стаю перад Богам і пасла́ны гаварыць з табой і дабраве́сціць табе гэта;
 
«Я — Гавриил, стоящий в присутствии Бога,8 — ответил ему ангел, — и послан говорить с тобой и принести тебе эту радостную весть.

і вось, будзеш маўчаць і не зможаш гаварыць да таго дня, калі збу́дзецца гэта, за тое, што ты не паверыў сло́вам маім, якія здзе́йсняцца ў свой час.
 
Но вот за то, что ты не поверил моим словам, которые исполнятся в свое время, ты будешь молчать и не сможешь говорить до того дня, пока не сбудется это».

І чакаў народ Заха́рыю і здзіўляўся, што ён мару́дзіць у храме.
 
Народ же тем временем ждал Захарию и недоумевал, почему он так долго задерживается в Святилище.

Ён жа, вы́йшаўшы, не мог гаварыць да іх; і яны зразумелі, што ён бачыў відзе́нне ў храме; а ён рабіў ім знакі, і заставаўся нямы́м.
 
Когда наконец он вышел, то говорить ни с кем не мог. И люди поняли, что в Святилище было ему видение. Он же объяснялся с ними одними жестами, оставаясь немым.

І ста́лася: калі скончыліся дні служэ́ння яго, пайшоў ён у дом свой.
 
И как только подошли к концу дни его служения в Храме, он вернулся к себе домой.

Пасля гэтых дзён зачала́ Елісавета, жонка яго, і таíлася пяць месяцаў, і гаварыла:
 
[24-25] Вскоре после этого жена его, Елизавета, зачала и первые пять месяцев провела в полном уединении. «Господь это сделал для меня, — говорила она, — Он позаботился9 о том, чтобы снять с меня позор перед людьми».

так зрабіў мне Гасподзь у дні, калі спагля́нуў, каб зняць з мяне́ га́ньбу сярод людзе́й.
 

А ў шосты месяц пасла́ны быў Ангел Гаўрыíл ад Бога ў горад Галіле́йскі пад назвай Назарэ́т
 
На шестой месяц после видения Захарии ангел Гавриил был послан Богом в галилейский город Назарет

да Дзевы, зару́чанай з мужам, імя́ якому Іосіф, з дому Давíдавага; а імя́ Дзевы — Марыя.
 
к деве, обрученной с человеком по имени Иосиф из рода Давидова.10 Звали эту деву Мария.11

І, увайшоўшы да Яе, Ангел сказаў: радуйся, Благадатная! Гасподзь з Табою; благаславёная Ты сярод жанчын.
 
И, войдя к ней, Гавриил сказал: «Радуйся!12 С тобой Господь, ты удостоилась Его особой милости!»

Яна ж, убачыўшы яго, збянтэ́жылася ад слова яго і разважа́ла, што́ ж гэта за віта́нне.
 
Эти слова очень смутили ее, и она старалась понять, что могло бы означать такое приветствие.

І сказаў Ёй Ангел: не бойся, Марыя, бо Ты знайшла благадаць у Бога.
 
Тогда ангел сказал ей: «Не бойся, Мария! Ты обрела особую милость13 у Бога.

І вось, зачне́ш ва ўло́нні, і наро́дзіш Сы́на, і дасí Яму імя́: Іісус.
 
И ты зачнешь, и родишь Сына, и дашь Ему имя Иисус.14

Ён будзе вялікі, і Сы́нам Усявышняга будзе назва́ны, і дасць Яму Гасподзь Бог прастол Давіда, бацькі Яго;
 
Он будет велик, и назовут Его Сыном Всевышнего; Господь Бог даст Ему престол Давида, праотца Его.

і будзе царстваваць над домам Іакава давеку, і Царству Яго не будзе канца.
 
Он будет царствовать над потомками Иакова15 вечно, и Царству Его не будет конца».

І сказала Марыя Ангелу: як будзе гэта, калі Я мужа не знаю?
 
«Как же это возможно, если я еще не замужем?» — спросила Мария у ангела.

Сказаў Ёй Ангел у адказ: Дух Святы найдзе́ на Цябе, і сіла Усявышняга ахіне́ Цябе; таму і Святое, што наро́дзіцца, Сы́нам Божым будзе назва́на;
 
«Дух Святой снизойдет на тебя, — ответил ей ангел, — и сила Всевышнего тебя осенит,16 а потому и Святое Дитя, рожденное тобою, будет названо Сыном Божьим.

і вось, Елісавета, сваячка Твая, і яна зачала́ сына ў старасці сваёй, і гэта ўжо шосты месяц у яе, якую называюць няплоднай;
 
Знай, что и Елизавета, родственница твоя, несмотря на свою старость, также ждет сына: она уже на шестом месяце, хотя ее и называли бесплодной.

бо не застане́цца бяссíльным у Бога ніводнае слова.
 
Ибо для Бога нет ничего невозможного».17

Тады сказала Марыя: вось, Я — раба Гасподняя; няхай будзе Мне па слову твайму. І адышоў ад Яе Ангел.
 
«Ты видишь, — сказала Мария, — я готова служить Господу;18 пусть будет так, как ты сказал». И ангел оставил ее.

І ўстаўшы, Марыя ў тыя дні пайшла з паспе́шнасцю ў горны край, у горад Іу́даў;
 
Вскоре после этого Мария собралась и спешно отправилась в город, расположенный в нагорье Иудеи.

і ўвайшла ў дом Заха́рыі, і павіта́ла Елісавету.
 
Она вошла в дом Захарии и приветствовала Елизавету.

І ста́лася: калі пачула Елісавета віта́нне Марыіна, устрапяну́лася дзіця́тка ва ўлонні яе; і напоўнілася Елісавета Духам Святым,
 
И как только Елизавета услышала приветствие Марии, ребенок во чреве ее встрепенулся. Исполнилась тогда Елизавета Духом Святым

і ўсклíкнула моцным голасам і сказала: благаславёная Ты сярод жанчын і благаславёны плод уло́ння Твайго!
 
и громко воскликнула: «Благословенна ты более всех женщин, и благословен плод чрева твоего!

І адкуль гэта мне, што прыйшла Маці Госпада майго да мяне?
 
И откуда мне такое счастье? Ко мне пришла мать Господа моего!

Бо, калі голас віта́ння Твайго дайшоў да вушэ́й маіх, устрапяну́лася дзіця́тка радасна ва ўлонні маім.
 
Знай же, в тот миг, когда я услыхала твое приветствие, встрепенулся от радости ребенок во чреве моем.

І блажэнная Тая, што паверыла, бо збу́дзецца ска́занае Ёй ад Госпада.
 
Как блаженна19 поверившая, что20 исполнится сказанное ей Господом!»

І сказала Марыя: веліча́е душа Мая Госпада,
 
Тогда Мария сказала: «Превозносит душа21 моя Господа,

і ўзра́даваўся дух Мой у Богу, Спасіцелі Маім,
 
и дух мой ликует и радуется Богу, Спасителю моему,

што спагля́нуў Ён на пако́ру Рабы Сваёй; бо вось ад гэтага часу будуць зваць Мяне блажэ́ннай усе ро́ды;
 
ибо Он удостоил вниманием рабу Свою, такую ничтожную. И отныне все поколения людей будут называть меня блаженной,

бо ўчынíў Мне вялікае Моцны, і святое імя́ Яго;
 
ибо великое совершил для меня Сильный. Свято имя Его,

і міласэрнасць Яго ў ро́ды ро́даў да тых, што баяцца Яго;
 
и милость Его — из рода в род к почитающим22 Его.

Ён праявíў сілу рукою Сваёю; рассе́яў ганарлíвых ду́мкамі сэ́рца іх;
 
Явил Он мощь руки Своей, рассеял возомнивших о себе гордецов,23

скінуў моцных з прастолаў і ўзнёс пако́рлівых;
 
свергнул сильных с престолов их и возвысил униженных.

галодных здаво́ліў дабром, а багатых адпусціў ні з чым;
 
Голодающих Он насытил благами, а богатых отослал ни с чем.

прыхіну́ў Ізра́іля, слугу́ Свайго, па́мятаючы пра міласць, —
 
Он пришел на помощь Израилю, слуге Своему, не забыв о милости,24

як гаварыў бацька́м нашым, — да Аўраама і се́мені яго давеку.
 
как и обещал праотцам нашим, — о вечной милости к Аврааму25 и потомкам его».

Прабыла́ ж Марыя з ёю каля трох месяцаў і вярнулася ў дом Свой.
 
Мария пробыла у Елизаветы около трех месяцев, а затем вернулась домой.

А Елісавеце настаў час радзíць, і яна нарадзíла сы́на.
 
Елизавете же пришло время родить, и родила она сына.

І пачулі суседзі і сваякі яе, што прымножыў Гасподзь міласць Сваю да яе і радаваліся з ёю.
 
Ее соседи и родственники услышали о том, какую великую милость явил ей Господь, и радовались вместе с нею.

І ста́лася: у восьмы дзень прыйшлі абрэ́заць дзіця́, і хацелі назваць яго íмем ба́цькі яго, Заха́рыем.
 
На восьмой день они пришли совершить обрезание ребенку и собирались назвать его по отцу Захарией.

І, адказваючы, маці яго сказала: не, а назва́ны будзе Іаанам.
 
Однако Елизавета возразила: «Нет, назовем его Иоанном».

І сказалі ёй: няма нікога ў радні тваёй, хто б зваўся гэтым íмем.
 
«Но ведь в твоей родне нет никого с таким именем!» — сказали ей собравшиеся.

І зна́камі пыталіся ў ба́цькі яго, я́к бы ён хацеў, каб назва́лі яго.
 
И с помощью знаков стали спрашивать у отца, какое имя он хотел бы дать сыну.

І, папрасіўшы дошчачку, ён напісаў: Іаан будзе імя́ яму. І здзівіліся ўсе.
 
Попросив дощечку, Захария, ко всеобщему удивлению, написал: «Имя ему Иоанн».

І адразу адкры́ліся ву́сны яго і язык яго, і ён стаў гаварыць, благаслаўля́ючы Бога.
 
И тотчас к нему вернулась речь: он заговорил и стал славить Бога.

І быў страх ва ўсіх, хто жыў вакол іх; і па ўсім горным кра́і Іудзейскім расказвалі пра ўсё гэта.
 
Благоговейный трепет охватил тогда всех его соседей, и молва о том, что случилось, распространилась по всей горной Иудее.

І ўсе, хто чуў, паклалі гэта ў сэ́рцы сваім, ка́жучы: што́ будзе з дзіця́ці гэтага? І рука Гасподняя была́ з ім.
 
И все, кто слышал о происшедшем, хранили это у себя в сердце и спрашивали: «Кем же станет этот ребенок?» — ведь над ним26 явно была рука Господня.

І Заха́рыя, бацька яго, напоўніўся Духам Святым і прарочыў, ка́жучы:
 
Тогда отец Иоанна Захария, исполненный Святого Духа, произнес пророческие слова:

благаславёны Гасподзь Бог Ізра́ілеў, што наведаў народ Свой і вы́купіў яго;
 
«Благословен Господь, Бог Израиля, ибо Он пришел и принес искупление27 народу Своему,

І ўзняў нам рог спасення ў доме Давіда, слугí Свайго,
 
и дал нам могущественного Спасителя28 из дома Давида, слуги Своего.

як сказаў ву́снамі святых Сваіх прарокаў адве́ку,
 
Так и обещал Он издавна,29 когда говорил устами святых пророков30 Своих,

што ўрату́е нас ад ворагаў нашых і ад рукí ўсіх, хто ненавідзіць нас;
 
что спасет нас от врагов наших и от рук всех ненавидящих нас

каб зрабіць міласць бацька́м нашым і ўспомніць запаве́т Свой святы́,
 
и что, помня святой Завет31 Свой, явит милость отцам нашим.

кля́тву, якой кля́ўся Ён Аўрааму, бацьку нашаму, каб даць нам,
 
[73-74] Клятвенно заверил Он Авраама, праотца нашего, что мы, избавленные от рук врагов своих, сможем безбоязненно служить Ему

вы́зваленым ад рукí ворагаў нашых, без бо́язі
 

служы́ць Яму ў свя́тасці і пра́веднасці перад Ім ва ўсе дні жыцця́ нашага.
 
в святости и праведности перед лицом Его во все дни жизни нашей.

І ты, дзіця́, прарокам Усявышняга будзеш назва́на, бо ты будзеш ісці перад аблíччам Госпада, каб падрыхтаваць шляхí Яму,
 
А ты, дитя, пророком Всевышнего станешь именоваться, ибо будешь идти перед Господом, чтобы проложить путь Ему

даць народу Яго спазна́ць спасе́нне ў адпушчэ́нні грахоў,
 
и привести народ Его к познанию спасения через прощение грехов народа сего.

па сардэчнай міласці Бога нашага, якою наве́даў нас Усход з вышынí,
 
По любви и милосердию32 Бога нашего Восходящее Светило посетит33 нас свыше,

каб асвятлíць тых, што сядзяць у це́мры і це́ні смерці, скірава́ць ногі нашы на шлях міру.
 
чтобы просветить живущих во тьме и тени смертной и направить нас на путь мира».

Дзіця ж расло і ўмацоўвалася духам; і было́ ў пусты́нях да дня з’яўле́ння свайго Ізра́ілю.
 
А ребенок рос и укреплялся духом;34 жил он в пустыне35 до дня явления его народу израильскому.

Примечания:

 
 
Под редакцией Кулаковых
2  [1] — Букв.: так как уже многие попытались составить рассказ/отчет о делах, свершившихся среди нас, 2 как передали нам те, которые стали от начала очевидцами и служителями слова.
3  [2] — Букв.: исследовав всё с самого начала.
5  [3] — Букв.: из дочерей Аароновых.
15  [4] — Или: уже во чреве матери своей.
16  [5] — См. в Словаре Обращение.
17  [6] — Букв.: обратить сердца отцов к детям.
17  [7] — Букв.: приготовленный для Господа.
19  [8] — Или: находящийся в окружении Божием.
24  [9] — Букв.: Он посмотрел (благосклонно на меня).
27  [10] — См. в Словаре Давид.
27  [11] — Букв.: Мариам; «Мария» и «Мариам» — греч. формы евр. имени «Мириам».
28  [12] — Или: приветствую.
30  [13] — Или: обрела благодать. См. в Словаре Благодать.
31  [14] — Иисус — греч. форма евр. имени «Йехошуа» или «Йешуа», что значит «Господь Спаситель».
33  [15] — См. в Словаре Иаков.
35  [16] — Или: словно тень найдет на тебя.
37  [17] — Друг. возм. пер.: потому что у Бога не будет бессильным/бездейственным ни одно слово/дело.
38  [18] — Букв.: смотри, (я) раба Господня.
45  [19] — См. в Словаре Блаженный.
45  [20] — Или: потому что.
46  [21] — См. в Словаре Душа.
50  [22] — Или: боящимся.
51  [23] — Или: рассеял тех, кто надменен в своих сокровенных помышлениях.
54  [24] — Или: в память о милости.
55  [25] — См. в Словаре Авраам.
66  [26] — Букв.: с ним.
68  [27] — См. в Словаре Искупление.
69  [28] — Букв.: Он поднял для нас рог спасения/избавления; см. Пс 18 (17):3.
70  [29] — Или: от вечности.
70  [30] — См. в Словаре Пророк.
72  [31] — См. в Словаре Завет.
78  [32] — Или: по милосердному сердцу.
78  [33] — В некот. рукописях: посетило.
80  [34] — Друг. возм. пер.: посредством Духа.
80  [35] — См. в Словаре Пустыня.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.