паводле чака́ння і надзеі маёй, што я ні ў чым не буду пасаромлены, а з усёю маёю адвагаю, як заўсёды, так і цяпер, будзе праслаўляцца Хрыстос у целе маім, ці то жыццём, ці смерцю.
по ча́ѧнїю и҆ ѹ҆пова́нїю моемѹ̀, (За҄ 238.) ѩ҆́кѡ ни ѡ҆ є҆ди́нѣмъ же постыжѹ́сѧ, но во всѧ́цѣмъ дерзнове́нїи, ѩ҆́коже всегда̀, и҆ нн҃ѣ возвели́читсѧ хр҇то́съ въ тѣ́лѣ мое́мъ, а҆́ще живото́мъ, а҆́ще ли сме́ртїю.