2 да Цімафея 1 глава

Да Цімафея 2-е Пасланне святога Апостала Паўла
Пераклад праваслаўнай царквы → Переклад Огієнка

Павел, воляю Божаю Апостал Іісуса Хрыста, паводле абяца́ння жыцця ў Хрысце Іісусе,

Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, за обі́тницею життя, що в Христі Ісусі,

Цімафею, узлю́бленаму сыну: благадаць, міласць, мір ад Бога Айца і Хрыста Іісуса, Госпада нашага.

до Тимофія, сина улю́бленого: благода́ть, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!

Дзякую Богу, Якому служу ад продкаў у чыстым сумленні, што не перастаю́ паміна́ць цябе ў малітвах маіх уночы і ўдзень;

Дякую Богові, Якому служу́ від предків чистим сумлінням, що тебе пам'ятаю я за́вжди в молитвах своїх день і ніч.

па́мятаючы слёзы твае, я пра́гну ўбачыць цябе, каб мне напоўніцца радасцю;

Я бажаю побачити тебе, пам'ята́ючи сльо́зи твої, щоб напо́внитись радістю.

прыга́дваю сабе тваю некрываду́шную веру, якую раней ме́ла бабуля твая Лаíда і маці твая Яўнíкія; упэўнены, што і ты маеш яе.

Я приво́джу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була́ осели́лася в бабі твоїй Лоі́ді та в твоїй матері Евні́кії; певен же я, що й у тобі вона осели́лась.

З гэтай прычыны напаміна́ю, каб ты падтры́мліваў у сабе агонь да́ру Божага, які ў табе праз усклада́нне рук маіх;

З цієї причини я нагадую тобі, щоб ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покла́дання рук моїх.

бо даў нам Бог не дух баязлíвасці, а дух сілы, і любові, і разва́жнасці.

Бо не дав нам Бог духа стра́ху, але сили, і любови, і здорового розуму.

Таму не саромейся ні све́дчання пра Госпада нашага Іісуса Хрыста, ні мяне, вязня Яго; а пакутуй разам са мною за дабравесце Хрыстова сілаю Бога,

Тож, не соромся засві́дчення Господа нашого, ні мене, Його в'я́зня, але страждай з Єва́нгелією за силою Бога,

Які спас нас і паклікаў паклíканнем святым не паводле спраў нашых, а паводле Свайго прадустанаўле́ння і благадаці, да́дзенай нам у Хрысце Іісусе раней часоў адвечных,

що нас спас і покликав святим по́кликом, — не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам да́на в Христі Ісусі попе́реду вічних часі́в.

а цяпер адкрытай яўле́ннем Спасіцеля нашага Іісуса Хрыста, Які знішчыў смерць і асвятлíў жыццё і нятле́ннасць дабравесцем,

А тепер об'яви́лась через з'я́влення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Єва́нгелією.

для якога я пастаўлены прапаведнікам, і Апосталам, і настаўнікам язычнікаў.

що для неї я був настано́влений за проповідника, апо́стола й учителя.

З гэтай прычыны я і пакутую так; але не саромеюся. Бо ведаю, у Каго я ўвераваў, і ўпэ́ўнены, што Ён ма́е сілу залог мой захаваць на той дзень.

З цієї причини й терплю́ я оце, але не соро́млюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впе́внився, що має Він силу заховати на той день заста́ву мою.

Узору здаровага вучэ́ння, якое ты чуў ад мяне, трымайся з вераю і любоўю ў Хрысце Іісусе.

Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.

Захоўвай добры залог сілаю Духа Святога, Які жыве ў нас.

Добро припору́чене стережи Святим Духом, що в нас пробува́є.

Ты ведаеш, што ўсе Асійцы адвярнуліся ад мяне; сярод іх Фíгел і Ермаген.

Ти знаєш оце, що відверну́лись від мене всі, хто в А́зії, а між ними Фіге́л та Гермоге́н.

Няхай дасць Гасподзь міласць дому Анісíфара за тое, што ён шмат разоў падтры́мліваў мяне і не пасаромеўся аковаў маіх,

Хай Госпо́дь подасть милосердя Ониси́форовому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайда́нів моїх не соро́мився.

а калі быў у Рыме, з вялікім стараннем шукаў мяне і знайшоў.

А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов, —

Няхай дасць яму Гасподзь знайсці міласць у Госпада ў той дзень; а колькі ён паслужыў мне ў Эфэсе, ты лепш ведаеш.

хай Госпо́дь йому дасть знайти милість від Господа в день той, — скільки ж він послужив був в Ефе́сі мені, ти ві́даєш краще!

« 6 глава 2 глава »