Ёіля 1 глава

Кніга прарока Ёіля
Пераклад Васіля Сёмухі → Новый русский перевод

 
 

Слова Гасподняе, якое было Ёілю, сыну Ватуілаваму.
 
Слово Господне, которое было к Иоилю, сыну Петуила.

Слухайце гэта, старцы, і ўважайце, усе жыхары зямлі гэтай: ці бывала такое ў дні вашыя альбо ў дні бацькоў вашых?
 
Слушайте, старцы, внимайте, все жители этой страны! Случалось ли что-либо подобное этому, в ваши дни или в дни ваших отцов?

Перадайце пра гэта дзецям вашым; а дзеці вашыя хай скажуць сваім дзецям, а іхнія дзеці — наступнаму роду;
 
Расскажите об этом вашим детям, они же пусть перескажут это своим, а их дети пусть передадут следующему поколению.

пазасталае ад вусеня ела саранча, пазасталае ад саранчы елі чэрві, а пазасталае ад чарвей даелі жукі.
 
То, что осталось от подбирающей саранчи, ела грызущая саранча, то, что осталось от грызущей саранчи, ела поедающая саранча, а то, что осталось от поедающей саранчи, доела пожирающая саранча.[1] [2]

Прачнецеся, п’яніцы, і плачце і галасеце, усе, хто п’е віно, на вінаградным соку, бо ён адабраны ад вуснаў вашых!
 
Пробудитесь, пьяницы, и плачьте, причитайте, пьющие вино, оплакивайте молодое вино, потому что оно отнято от уст ваших!

Бо прыйшоў на зямлю маю народ моцны і безьлічны; зубы ў яго — зубы ільвіныя, і сківіцы ў яго як у львіцы.
 
На мою землю вступил народ, сильный и бесчисленный. Его зубы — зубы льва, а клыки — как у львицы.

Спустошыў ён вінаградную лазу маю, а смакоўніцу маю абламаў, абадраў яе нагола і кінуў; пабялелі галіны ў яе,
 
Он разорил мою виноградную лозу, обломал мой инжир. Обнажил, ободрав его кору, и бросил; белыми стали его ветви.

Галасі, як маладая жонка, аперазаўшыся вярэтаю, па мужы маладосьці сваёй!
 
Плачьте, как девушка, что облачилась в рубище и оплакивает своего возлюбленного.

Спынілася хлебнае прынашэньне і паліваньне ў доме Гасподнім; плачуць сьвятары, служкі Гасподнія.
 
Прекратились хлебные приношения и возлияния в доме Господнем. Скорбят священники, служители Господа.

Спустошана поле, наракае зямля; бо зьнішчаны хлеб, высах вінаградны сок, зьвяла масьліна.
 
Опустошено поле и плачет земля; уничтожено зерно, засох молодой виноград и увяла олива.

Чырванейце ад сораму, земляробы, галасеце, вінаградары, па пшаніцы і ячмені, бо загінула жніво ў полі,
 
Сокрушайтесь, земледельцы, о пшенице и ячмене, потому что погиб урожай на полях. Рыдайте, виноградари,

засохла вінаградная лаза і смакоўніца зьвяла; гранатавае дрэва, пальма і яблыня — усе дрэвы ў полі пасохлі; таму і весялосьць у сыноў чалавечых зьнікла.
 
потому что засохла виноградная лоза и завял инжир; гранат, пальма и яблоня[3] — все деревья на поле засохли; потому и прекратилось веселье у сынов человеческих.

Аперажэцеся вярэтаю і плачце, сьвятары! галасеце, служкі алтара! увайдзеце, начуйце ў вярэтах, службіты Бога майго! бо ня стала ў доме Бога вашага хлебнага прынашэньня і паліваньня.
 
Облекитесь в рубище, священники, и плачьте, рыдайте, служащие перед жертвенником. Придите, служители моего Бога, и проведите ночь в рубищах, потому что хлебные приношения и возлияния прекратились в доме вашего Бога.

Назначце пост, абвясьцеце ўрачысты сход, склічце старцаў і ўсіх жыхароў краіны гэтай у дом Госпада Бога вашага і заклікайце да Госпада.
 
Объявите священный пост, созовите собрание, пригласите старцев и всех жителей страны в дом Господа, вашего Бога, и взывайте к Господу.

О, які дзень! бо дзень Гасподні блізкі: як спусташэньне ад Усемагутнага прыйдзе ён.
 
О, этот день! Близок день Господень, придет он подобно разрушению от Всемогущего[4].

Ці ня перад нашымі вачыма адбіраецца ежа, ад дома Бога нашага — весялосьць і радасьць?
 
Не на наших ли глазах отнимается пища, а радость и веселье уходят из дома нашего Бога?

Стлелі зярнятамі пад камлыгамі сваімі, апусьцелі засекі, разбураны кладоўкі, бо ня стала хлеба.
 
Истлели зерна под глыбами земли,[5] разрушены кладовые, опустели амбары, потому что засохли зерна.

Як стогне быдла, паныла ходзяць статкі валоў, бо няма ім пашы! томяцца і статкі авечак.
 
О, как стонет скот! Уныло бродят стада, потому что нет для них пищи; даже отары овец несут наказание.

Да Цябе, Госпадзе, заклікаю; бо агонь зжэр кормныя пашы пустыні, і полымя папаліла ўсе дрэвы ў полі.
 
Я взываю к Тебе, Господи, потому что огонь спалил степные пастбища и пламя пожрало все деревья в поле.

Нават і жывёлы на полі заклікаюць да Цябе, бо высахлі патокі водаў, і агонь зьнішчыў пашы пустыні.
 
Даже дикие животные стремятся к Тебе, потому что высохли источники воды и огонь спалил степные пастбища.

Примечания:

 
 
Новый русский перевод
4 [1] — В этом стихе на языке оригинала для обозначения саранчи использованы четыре слова. Эти слова могут быть либо просто синонимами, либо терминами, которые отражают четыре стадии развития саранчи. То же в 2:25.
4 [2] — Точное значение этих четырех евр. слов, использованных в отношении саранчи неясно.
12 [3] — Или: абрикос.
15 [4] — Евр. Шадда́й.
17 [5] — Значение этого евр. слова неясно.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.