Лукаша 1 глава

Паводле Лукаша Сьвятое Дабравесьце
Пераклад Васіля Сёмухі → Новый русский перевод

 
 

Як ужо многія пачалі складаць аповесьці пра добра вядомыя сярод нас падзеі,
 
Поскольку уже многие принялись составлять описание произошедших среди нас событий[1]

як пераказалі нам тое ўсе, хто з самага пачатку быў сьведкамі і слугамі Слова, —
 
на основе сведений, переданных нам людьми, которые с самого начала были очевидцами и служителями Слова,

дык надумаўся і я, рупліва дасьледаваўшы ўсё з пачатку, па парадку апісаць табе, глыбокашаноўны Феафіле,
 
то и я решил, тщательно исследовав всё от начала, описать тебе, достопочтеннейший Феофил, всё по порядку,

каб ты ўведаў цьвёрдую аснову таго вучэньня, у якім быў настаўлены.
 
чтобы ты мог убедиться в достоверности того, чему был научен.

У дні Ірада, цара Юдэйскага, быў сьвятар з Авіевай чаргі, імем Захар, і жонка ягоная з роду Ааронавага, імя ейнае Элізабэта.
 
Во время правления Ирода[2], царя Иудеи, был священник по имени Захария, из смены Авии[3]. Его жена тоже была потомком Аарона, её звали Елизавета.

Абое яны былі праведныя перад Богам, жывучы паводле ўсіх запаведзяў і ўстанаўленьняў Гасподніх беспахібна.
 
Оба они были праведны перед Богом, живя непорочно и строго соблюдая все заповеди и установления Господа.

У іх ня было дзяцей, бо Элізабэта была няплодная, і абое былі ўжо ў сталым веку.
 
Но у них не было детей, потому что Елизавета была бесплодна. Они оба были уже в преклонном возрасте.

Аднаго разу, калі ён у парадку сваёй чаргі служыў перад Богам,
 
Однажды, когда была очередь служить смене, к которой принадлежал Захария, он нес службу перед Богом.

па жэрабі, як заведзена было ў сьвятароў, прыпала яму ўвайсьці ў храм Гасподні кадзіць,
 
В соответствии с установленным для священников порядком ему выпало по жребию войти в храм Господа и возжигать благовония[4].

а ўсё мноства людзей малілася звонку ў часе каджэньня, —
 
Во время возжигания благовоний множество народа молилось снаружи.

тады зьявіўся яму анёл Гасподні, стоячы па правы бок да ахвярніка кадзільнага,
 
Захарии же явился ангел Господа. Он стоял справа от жертвенника, где возжигались благовония.

і Захар, убачыўшы яго, сумеўся, і страх агарнуў яго.
 
Увидев его, Захария был чрезвычайно поражен и испуган.

Анёл жа сказаў яму: ня бойся, Захар, бо пачута малітва твая, і жонка твая Элізабэта народзіць табе сына, і дасі яму імя Ян;
 
Ангел сказал ему: — Не бойся, Захария, твоя молитва услышана. Твоя жена Елизавета родит тебе сына, и ты назовёшь его Иоанном.

і будзе табе радасьць і весялосьць, і многія нараджэньню ягонаму ўзрадуюцца;
 
Твое сердце наполнится счастьем и ликованием, и многие будут радоваться его рождению,

бо ён вялікі будзе перад Госпадам; ня будзе піць віна і сікеру, і Духам Сьвятым прасякнецца яшчэ ад улоньня маці сваёй;
 
потому что он будет великим перед Господом. Он никогда не будет пить вина и других хмельных напитков. Ещё до своего рождения он будет исполнен Святым Духом.

і многіх з-паміж сыноў Ізраілевых наверне да Госпада Бога іхняга;
 
Многих израильтян он обратит к Господу, их Богу.

і пройдзе перад імі ў духу і ў сіле Ільлі, каб вярнуць сэрцы бацькоў дзецям, і непакорлівым лад думак праведнікаў, каб зьявіць Госпаду народ падрыхтаваны.
 
Он будет предшествовать Ему в духе и силе Илии, чтобы обратить сердца отцов к детям, а непокорных — к мудрости праведных, приготовляя народ к приходу Господа[5].

І сказаў Захар анёлу: па чым я пазнаю гэта? бо я стары, і жонка мая ў сталым веку.
 
Захария спросил ангела: — Как мне узнать, что это сбудется? Ведь я уже стар, и жена моя в преклонных годах.

Анёл сказаў яму ў адказ: я Гаўрыіл, стаю перад Богам, і пасланы гаварыць з табою і паведаміць табе гэта;
 
Ангел ответил: — Я — Гавриил, стоящий перед Богом, и я послан, чтобы сообщить тебе эту радостную весть.

і вось ты будзеш маўчаць і ня зможаш гаварыць да таго дня, калі гэта збудзецца, за тое, што ты не паверыў словам маім, якія спраўдзяцца ў свой час.
 
Но сейчас за то, что ты не поверил моим словам, которые обязательно исполнятся в своё время, ты лишишься дара речи и не будешь говорить до того дня, пока это не сбудется.

Тым часам люд чакаў Захара і зьдзіўляўся, што ён марудзіў у храме.
 
Между тем люди ждали Захарию и удивлялись, почему он так долго не выходит из храма.

А ён, выйшаўшы, ня мог гаварыць да іх; і яны зразумелі, што ён бачыў уяву ў храме; і ён рабіў ім знакі і заставаўся нямы.
 
Захария, выйдя, не мог говорить и вынужден был общаться с ними жестами. Все поняли, что в храме ему было видение.

А як скончыліся дні службы ягонай, вярнуўся ў дом свой.
 
Срок служения Захарии закончился, и он возвратился домой.

Пасьля гэтых дзён зачала Элізабэта, жонка ягоная, і таілася пяць месяцаў, і казала:
 
Вскоре его жена Елизавета забеременела и пять месяцев не выходила из дома[6].

так учыніў мне Гасподзь у дні тыя, калі паглядзеў на мяне, каб зьняць зь мяне ганьбу сярод людзей.
 
Она говорила: — Вот что сделал для меня Господь, по милости Своей сняв с меня позор перед людьми!

А на шостым месяцы пасланы быў анёл Гаўрыіл ад Бога ў горад Галілейскі, які называўся Назарэт,
 
На шестом месяце беременности Елизаветы, Бог послал ангела Гавриила в галилейский город Назарет,

да Дзевы, заручанай з мужам, імем Язэп, з дому Давідавага; а імя ў Дзевы: Марыя.
 
к деве по имени Мария[7], которая была обручена с Иосифом, потомком Давида.

Анёл, увайшоўшы да Яе, сказаў: радуйся, Дабрадатная! Гасподзь з Табою; дабраславёная Ты сярод жанчын.
 
Ангел пришёл к ней и сказал: — Приветствую тебя, получившая милость! С тобой Господь!

А Яна, угледзеўшы яго, сумелася ад словаў ягоных і разважала, што б гэта было за вітаньне.
 
Марию эти слова очень удивили, и она размышляла, что бы значило такое приветствие.

І сказаў Ёй анёл: ня бойся, Марыя, бо Ты здабыла мілату ў Бога;
 
Ангел продолжал: — Не бойся, Мария, потому что Бог проявил к тебе благодать!

і вось, зачнеш ва ўлоньні, і народзіш Сына, і дасі Яму імя: Ісус;
 
Ты забеременеешь и родишь Сына, и назовешь Его Иисусом[8].

Ён будзе вялікі і будзе названы Сынам Усявышняга; і дасьць Яму Гасподзь Бог пасад Давіда, бацькі Ягонага;
 
Он станет великим, и Его будут называть Сыном Всевышнего. Господь Бог даст Ему престол Его предка Давида,

і будзе валадарыць над домам Якава вечна, і Царству Ягонаму ня будзе канца.
 
и Он будет царствовать над домом Иакова вовеки, и Его Царству не будет конца.

А Марыя сказала анёлу: як будзе гэта, калі Я мужа ня знаю?
 
— Как это может быть? — спросила Мария. — Ведь я ещё не была с мужчиной.

Анёл сказаў Ёй у адказ: Дух Сьвяты сыйдзе на Цябе, і сіла Усявышняга ахіне Цябе; таму і народжанае Сьвятое назавецца Сынам Божым;
 
Ангел ответил: — Святой Дух сойдет на тебя, и тебя осенит сила Всевышнего. Поэтому Ребёнок, Который родится у тебя, будет свят — Он будет зваться Сыном Бога.

вось, і Элізабэта, сваячка Твая, называная няплоднаю, і яна зачала сына ў старасьці сваёй, і ёй ужо шосты месяц;
 
Вот и твоя родственница Елизавета тоже родит сына в её преклонные годы. О ней говорили, что она бесплодна, но она уже на шестом месяце беременности.

бо ў Бога не застанецца бясьсілым ніякае слова.
 
Для Бога нет ничего невозможного.

Тады Марыя сказала: вось, раба Гасподняя; хай будзе Мне паводле слова твайго. І адыйшоў ад Яе анёл.
 
— Я служанка Господа, — ответила Мария, — пусть всё произойдёт со мной так, как ты сказал. И ангел оставил её.

І ўстаўшы, Марыя ў дні тыя, пасьпяшалася ў нагорную краіну, у горад Юдаў,
 
Вскоре после этого Мария собралась и поспешила в город, расположенный в нагорьях Иудеи.

і ўвайшла ў дом Захара, і прывітала Элізабэту.
 
Она вошла в дом Захарии и поприветствовала Елизавету.

Калі Элізабэта пачула вітаньне Марыіна, варухнулася дзіцятка ў чэраве ў яе; і Элізабэта напоўнілася Духам Сьвятым,
 
Как только Елизавета услышала приветствие Марии, ребенок внутри у неё встрепенулся; Елизавету наполнил Святой Дух,

і ўсклікнула моцным голасам, і сказала: Дабраславёная Ты сярод жанчын, і дабраславёны плод улоньня Твайго!
 
и она громким голосом воскликнула: — Благословенна ты среди женщин, и благословен Ребенок, Которого ты носишь!

І адкуль гэта мне, што прыйшла Маці Госпада майго да мяне?
 
Чем я заслужила такую милость, что ко мне пришла мать моего Господа?

Бо калі голас вітаньня Твайго дайшоў да слыху майго, варухнулася дзіцятка радасна ў чэраве маім.
 
Как только я услышала твое приветствие, ребенок во мне так и встрепенулся от радости.

і дабрашчасная Тая, Якая паверыла, бо збудзецца сказанае Ёй ад Госпада.
 
Блаженна поверившая в исполнение того, что сказал Господь!

І сказала Марыя: праслаўляе душа Мая Госпада,
 
Мария ответила: «Душа моя славит Господа,

і ўзрадаваўся дух мой у Богу, Збаўцу Маім,
 
и дух мой радуется о Боге, Спасителе моем,

што дагледзеў Ён пакорлівасьць рабы Сваёй; бо ад сёньня будуць шчасьціць Мяне ўсе роды,
 
потому что Он увидел смирение Своей служанки[9]. Отныне все поколения будут называть меня благословенной,

бо ўчыніў Мне веліч Магутны і сьвятое імя Ягонае,
 
потому что Всемогущий совершил для меня такое великое дело! Его имя свято![10]

і ласка Ягоная ў роды родаў да тых, што баяцца Яго;
 
Из поколения в поколение Он проявляет милость к боящимся Его![11]

зьявіў сілу рукі Сваёй; расьсеяў тых, што заносяцца думкамі сэрца свайго;
 
Его рукой совершены великие дела: Он рассеял гордых в надмении сердца их,

скінуў моцных з тронаў, і ўзвысіў пакорлівых;
 
сверг правителей с их престолов и возвысил смиренных!

галодных напоўніў дабром, а багатых пусьціў ані з чым;
 
Он насытил благами голодных, а богатых отослал ни с чем.

прыгарнуў Ізраіля, слугу Свайго, памятаючы пра міласэрнасьць;
 
Он помог Своему слуге Израилю, помня о милости,

як казаў бацькам нашым, Абрагаму і семені ягонаму давеку.
 
которую обещал нашим предкам — Аврааму и его семени вовеки».

А Марыя прабыла зь ёю каля трох месяцаў і вярнулася ў дом Свой.
 
Мария погостила у Елизаветы около трех месяцев и затем возвратилась домой.

А Элізабэце прысьпеў час радзіць, і яна нарадзіла сына.
 
Елизавете подошло время родить, и родила она сына.

І пачулі суседзі і родзічы ейныя, што прасьцёр Гасподзь ласку Сваю над ёю, і радаваліся зь ёю.
 
Её соседи и родственники услышали о том, что Господь явил ей великую милость, и радовались вместе с ней.

На восьмы дзень прыйшлі абрэзаць дзіця, і хацелі назваць яго імем бацькі ягонага, Захарам.
 
На восьмой день[12] они пришли, чтобы совершить над ребенком обряд обрезания, и хотели назвать его в честь отца Захарией.

На гэта маці ягоная сказала: не; а назваць яго Янам.
 
Но мать ребенка возразила: — Нет! Его будут звать Иоанном.

І сказалі ёй: нікога няма ў радзіне тваёй, хто б называўся гэтым імем.
 
Ей стали говорить: — Но ведь среди ваших родственников нет никого с таким именем!

І пыталіся знакамі ў бацькі ягонага, як бы ён хацеў назваць яго.
 
Они стали жестами спрашивать отца, как бы он хотел назвать сына.

Ён папрасіў дошчачку і напісаў: Ян імя яму. І ўсе зьдзівіліся.
 
Захария попросил табличку для письма и, к удивлению всех, написал: «Его имя Иоанн».

І адразу разамкнуліся вусны ягоныя і язык ягоны, і ён загаварыў, славячы Бога.
 
В тот же миг к нему вернулась речь, и он начал говорить, прославляя Бога.

І быў страх на ўсіх, што жылі вакол іх; і расказвалі пра ўсё гэта па ўсёй нагорнай краіне Юдэйскай.
 
Всех соседей объял страх, и весть о случившемся разнеслась по всем нагорьям Иудеи.

Усе, хто чуў, паклалі гэта ў сэрца сваё і казалі: што будзе зь дзіцятка гэтага? І рука Гасподняя была зь ім.
 
Все, кто слышал об этом, с удивлением спрашивали: «Кем же станет этот ребенок?» — потому что рука Господа была с ним.

І Захар, бацька Ягоны, напоўніўся Духам Сьвятым і прарочыў, кажучы:
 
Святой Дух наполнил Захарию, отца Иоанна, и он начал пророчествовать:

Дабраславёны Гасподзь Бог Ізраілеў, што наведаў народ Свой і даў ратунак яму,
 
«Благословен Господь, Бог Израиля[13], Который посетил Свой народ и искупил его!

і паслаў моцнага выратавальніка нам, нашчадка Давіда, слугі Свайго,
 
Он воздвиг нам рог спасения[14] из дома Своего слуги Давида,

як узьвясьціў вуснамі былых ад веку сьвятых прарокаў Сваіх,
 
как Он издавна и обещал через Своих святых пророков,

што ўратуе нас ад ворагаў нашых; і ад рукі ўсіх ненавісьнікаў нашых;
 
что Он спасет нас от врагов и от рук тех, кто ненавидит нас.

учыніць міласэрнасьць бацькам нашым і ўспомніць сьвятую дамову Сваю,
 
Так Он проявил милость к нашим предкам, помня Свой святой завет,

прысягу, якою прысягаў Ён Абрагаму, бацьку нашаму, даць нам,
 
клятву, которой Он поклялся нашему предку Аврааму:

каб бяз страху, пасьля збавеньня ад рук ворагаў нашых,
 
избавить нас от рук наших врагов, чтобы мы могли без страха служить Ему,

мы служылі Яму ў сьвятасьці і праўдзе перад Ім ва ўсе дні жыцьця нашага.
 
живя перед Ним в святости и праведности во все дни нашей жизни!

А ты, дзіця, назавешся прарокам Усявышняга, бо ідзеш перад абліччам Госпада — падрыхтаваць шляхі Яму,
 
И ты, дитя, будешь назван пророком Всевышнего, потому что будешь идти перед Господом, чтобы приготовить Ему пути[15],

каб разумеў народ Ягоны ратунак у дараваньні грахоў іхніх,
 
возвестить Его народу спасение через прощение грехов,

праз шчырую міласэрнасьць Бога нашага, якой наведаў нас Усход з вышыні,
 
по глубочайшему милосердию нашего Бога, Который пошлет нам Утреннюю Зарю свыше,

прасьвятліць тых, што сядзяць у цемры і цяні сьмяротным, скіраваць ногі нашыя на шлях міру.
 
чтобы дать свет живущим во тьме и тени смертной[16] и направить наши стопы на путь мира!»

А дзіця расло і мацавалася духам, і заставалася ў пустынях да дня зьяўленьня свайго Ізраілю.
 
Ребенок рос и укреплялся в духе[17]. Он жил в пустыне до того времени, когда открыто явился Израилю.

Примечания:

 
 
Новый русский перевод
1 [1] — Или: описание событий, представляющих для нас истину.
5 [2] — Ирод Великий, был царем Иудеи в 40-4 гг. до н. э. Кроме Иудеи, в его владения входили также Самария и Галилея.
5 [3] — Служение в Иерусалимском храме было разделено между 24 сменами священников, потомков Аарона (см. 1Пар 24:1-19).
9 [4] — См. Исх 30:6-8.
17 [5] — См. Мал 4:5-6.
24 [6] — Букв.: скрывала себя.
27 [7] — Греч. Мариа́м — так в оригинале по всей книге, за исключением ст. 41.
31 [8] — Имя Иисус на языке иудеев звучит как Йешу́а и означает: Господь [ЙГВГ, Яхве] спасает.
48 [9] — См. 1Цар 1:11; 1Цар 2:1.
49 [10] — См. Пс 110:9.
50 [11] — См. Пс 102:17.
59 [12] — По Закону Божьему обрезание производилось на восьмой день (см. Быт 17:12).
68 [13] — См. Пс 40:14; Пс 71:18; Пс 105:48.
69 [14]Рог спасения. В знач.: «могучий Спаситель»; (см. Пс 17:3). Рог был символом могущества, власти и силы (см. напр., 1Цар 2:10; Иер 48:25; Мих 4:13).
76 [15] — См. Ис 40:3; Мал 3:1.
79 [16] — См. Ис 9:2.
80 [17] — Или: в Духе.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.