1 да Карынфянаў 1 глава

Першае пасланьне да Карынфянаў
Пераклад Васіля Сёмухі → Переклад Куліша та Пулюя

Павал, воляй Божаю пакліканы апостал Ісуса Хрыста, і Сасфэн брат,

Павел, покликаний апостол Ісуса Христа, волею Божою, та Состен брат,

Царкве Божай, якая ў Карынфе, асьвечаным у Хрысьце Ісусе, пакліканым сьвятым, з усімі, хто заклікае імя Госпада нашага Ісуса Хрыста, у кожным месцы, у іх і ў нас:

церкві Божій в Коринтї, осьвяченим в Ісусї Христї, покликаним сьвятим, з усїма, которі призивають імя Господа нашого Ісуса Христа, на всякому місцї, у них і в нас:

мілата вам і мір ад Бога Айца нашага і Госпада Ісуса Хрыста.

благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Не перастаю дзякаваць Богу майму за вас, дзеля мілаты Божай, дадзенай вам у Хрысьце Ісусе.

Дякую Богу моєму всякого часу за вас про благодать Божу, дану вам в Христї Ісусї,

Бо ў Ім вы ўзбагаціліся ўсім, усякім словам і ўсякім разуменьнем,

тим, що у всьому ви збагатились ним у всякім слові і всякім знанню,

бо сьведчаньне Хрыстовае сьцьвердзілася ў вас,

яко ж сьвідченнє Христове утверджено в вас,

так што вы ня маеце нястачы ні ў якім дараваньні, чакаючы зьяўленьня Госпада нашага Ісуса Хрыста,

так що ви не маєте недостатку нї в однім даруванню, дожидаючись одкриття Господа нашого Ісуса Христа,

Які і ўмацуе вас да канца, каб вам быць бязьвіннымі ў дзень Госпада нашага Ісуса Хрыста.

котрий і утвердить вас до кінця, щоб ви були невинуваті в день Господа нашого Ісуса Христа.

Верны Бог, Якім вы пакліканыя да супольнасьці з Сынам Ягоным, Ісусам Хрыстом, Госпадам нашым.

Вірен бо Бог, через котрого покликані ви в общеннє Сина Його, Ісуса Христа, Господа нашого.

Малю вас, браты, імем Госпада нашага Ісуса Хрыста, каб усе вы гаварылі адно, і ня было паміж вамі падзелаў, а каб вы спалучаны былі ў адным духу і ў адных помыслах.

Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всї, і щоб не було між вами роздїлення, а щоб були з'єднані в одному розумінню і в одній мислї.

Бо ад дамашніх Хлоіных сталася мне вядома пра вас, браты мае, што паміж вамі ёсьць незлагадзь.

Звіщено бо менї про вас, браттє моє, від Хлоїних, що між вами єсть незгодини.

Я разумею тое, што ў вас кажуць: «я Паўлаў»; «я Апалосаў»; «я Кіфаў»; «а я Хрыстоў».

Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: Я Павлів; а я Аполосів; а я Кифин; а я Христів.

Хіба падзяліўся Хрыстос? хіба Павал крыжаваўся за вас? альбо ў імя Паўлава вы ахрысьціліся?

Хиба подїливсь Христос? хиба Павла розпято за вас? або в імя Павлове хрестились ви?

Дзякую Богу, што я нікога з вас ня хрысьціў, акрамя Крыспа і Гаія,

Дякую Богові, що я нїкого з вас не охрестив, тільки Криспа та Гая,

каб не сказаў хто, што я хрысьціў у імя маё.

щоб хто не сказав, що в імя моє я охрестив.

Хрысьціў я таксама Сьцяпанаў дом; а ці хрысьціў я яшчэ каго, ня ведаю.

Хрестив же я й Стефанів дім; більш не знаю, чи кого другого хрестив.

Бо Хрыстос паслаў мяне ня хрысьціць, а зьвеставаць, ня ў мудрасьці слова, а каб не зьнясіліць крыж Хрыстовы.

Не послав бо мене Христос хрестити, а благовістити, не в премудрости слова, щоб не опустїв хрест Христів.

Бо слова пра крыж для пагібельных — юродзтва ёсьць, а нам, што ратуемся, — сіла Божая!

Слово бо про хрест погибаючим дурощі, нам же, що спасаємось, сила Божа.

Бо напісана: «Я зьнішчу мудрасьць мудрацоў, і розум разумных адкіну».

Писано бо: Погублю премудрість премудрих, і розум розумних відкину.

Дзе мудрэц? дзе кніжнік? дзе суразмоўца веку гэтага? Ці не абярнуў Бог мудрасьць сьвету гэтага ў неразумнасьць?

Де мудрець? де письменник? де дослїджуватель віку сього? Чи не обернув Бог премудрість сьвіта сього в дурощі?

Бо калі сьвет сваёй мудрасьцю не спазнаў Бога ў мудрасьці Божай, дык заўгодна было Богу юродзтвам пропаведзі выратаваць веруючых.

Коли бо у премудростї Божій не пізнав сьвіт Бога премудростю, то зволив Бог дурощами проповідї спасти віруючих.

Бо і Юдэі патрабуюць цудаў, і Эліны шукаюць мудрасьці;

Коли і Жиди ознак допевняють ся, і Греки премудростї шукають,

а мы прапаведуем Хрыста ўкрыжаванага, для Юдэяў камень спатыкненьня, а для Элінаў неразумнасьць,

ми проповідуємо Христа розпятого, Жидам поблазнь, Грекам же дурощі,

а для саміх пакліканых, Юдэяў і Элінаў, Хрыста, Божую сілу і Божую мудрасьць;

самим же покликаним, і Жидам і Грекам, Божу силу й Божу премудрість:

бо і буянае Божае мудрэйшае за людзей, і нямоцнае Божае мацнейшае за людзей.

тим що немудре Боже мудріще від людей, а неміцне Боже кріпше людей.

Паглядзеце, браты, хто вы, закліканыя: няшмат сярод вас мудрых па плоці, няшмат моцных, няшмат высакародных;

Спогляньте бо на покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тїлу, небагато сильних, небагато благородних;

але Бог выбраў буянае сьвету, каб пасароміць мудрых, і нямоглае сьвету выбраў Бог, каб пасароміць моцнае;

нї, немудре сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити премудрих, і безсильне сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити потужне,

і бязроднае сьвету і пагарджанае і нічога ня значнае выбраў Бог, каб зьнясіліць значнае;

і незначне сьвіту і погорджене вибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в нїщо обернути,

на тое, каб ніякая плоць не пахвалялася перад Богам.

щоб не величалось нїяке тїло перед Ним.

Ад Яго і вы ў Хрысьце Ісусе, Які зрабіўся нам мудрасьцю ад Бога, праведнасьцю і асьвячэньнем і адкупленьнем,

З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,

каб было, як напісана: «хто хваліцца, хваліся Госпадам».

щоб, яко ж писано: Хто хвалить ся, в Господї хвалив ся.

« 16 глава 2 глава »