Аўда 1 глава

Кніга прарокі Аўда
Пераклад Яна Станкевіча → Елизаветинская на русском

 
 

Відзень Аўдава. Гэтак кажа Спадар Едому: дзейкі мы чулі ад СПАДАРА, і пасол меж народаў пасланы: «Устаньце й станьма на бітву зь ім!
 
Видение авдиино: сия глаголет Господь Бог идумеи: слух слышах от Господа, известие во языки посла: востаните, и востанем на ню ратию.

Вось, малым даў цябе меж народаў, цябе вельма ўлегцы замелі.
 
Се, мала дах тя во языцех, безчестен ты еси зело.

Гордасьць сэрца твайго зьвяла цябе, о жывучы ў раськепінах скалы, што на вышыні гаспода ягоная, што кажа ў сэрцу сваім: "Хто зьвядзець мяне на зямлю?"
 
Презорство сердца твоего воздвиже тя живущаго в пещерах каменных: возвышаяй храмину свою, глаголяй в сердцы своем: кто мя свержет на землю?

Калі ўзвышшыся, як арол, і калі меж гвездаў заўеш сабе гняздо, стуль Я зьвяду цябе», — агалашае СПАДАР.
 
Аще вознесешися якоже орел и аще положиши гнездо твое среде звезд, и оттуду свергу тя, глаголет Господь.

«Калі б злодзеі прышлі да цябе, калі б ночныя глабаньнікі, дык як быў бы ты загублены? Ці ня ўкралі б яны, колькі ім даволі? Калі б абіраньнікі віна прышлі да цябе, то ці не пакінулі б яны недабіркі?
 
Аще бы татие влезли к тебе, или разбойницы нощию, камо бы повержен был еси? еда не украли бы доволных себе? или аще бы объемлющии виноград влезли к тебе, еда бы не оставили гроздия?

Як мы вышукалі Ісава, і як раскрыліся схаваныя ягоныя!
 
Како оыскася исав, и взята быша сокровенная его?

Аж да граніцы прагналі цябе ўсі мужы змовы твае, ашукалі цябе, перамаглі цябе, каторыя былі ў міру з табою; тыя, што елі хлеб твой, расьцягнулі сеці пад табою, няма цямлівасьці ў яго.
 
Даже до предел испустиша тя: вси мужие завета твоего сопротивишася ти, премогоша тя мужие мирницы твои: (ядущии с тобою) положиша лесть под тобою, несть смысла в них.

Ці ня будзе таго дня, — агалашае СПАДАР, што Я загублю мудрых ізь Едому і цямлівасьць ад гары Ісавовае?
 
В той день, глаголет Господь, погублю премудрыя от идумеи и смысл от горы исавовы:

І зьлякаюцца дужасілы твае, Фемане, каб была адцята людзіна ад гары Ісавовае ўбіўствам.
 
и убоятся воини твои, иже от феман, да отимется человек от горы исавовы.

За ўсілства тваё да брата твайго Якава пакрые цябе сорам, і ты будзеш адцяты на векі.
 
Посечения ради и нечестия, еже на брата твоего иакова, покрыет тя студ, и отвержен будеши во век.

Таго дня, як ты стаяў насупроці, дня, як чужаземцы забралі ў палон маемасьць ягоную, і чужыя ўвыйшлі брамамі ягонымі і на Ерузалім кідалі на жэрабя, то й ты быў як адзін ізь іх.
 
От негоже дне сопротивился еси во дни пленяющих иноплеменников силу его, и чуждии внидоша во врата его и о Иерусалиме вергоша жребия, и ты был еси яко един от них.

І ты ня бачыў у дзень брата свайго, у дзень, калі ён стаў чужым; і ты ня меў цешыцца із сыноў Юдзіных у дзень загубы іх, ты ня меў павялічыць роту свайго ў дзень бяды.
 
И да не презриши дне брата твоего в день чуждих, и да не порадуешися о сынех иудиных в день погибели их, и да не велеречиши в день скорби:

Ты ня меў увыйсьці ў брамы люду Майго ў дзень няшчасьця іхнага, ня меў і ты глядзець на ліха ягонае ў дзень няшчасьця ягонага, ты ня меў выцягнуць рукі свае па маемасьць ягоную ў дзень няшчасьця ягонага;
 
и не входи во врата людий моих в день болезни их, и не презри и ты сонма их в день потребления их, и не совещайся на силу их в день погибели их:

Ты ня меў стаяць на ростанях, каб заскочыць дарогу ўцекачом ягоным, Ты ня меў перадаваць засталых ягоных у дзень бяды;
 
ниже настой на исходы их потребити избегающыя их, ниже заключай бежащыя их в день скорби.

Бо блізкі дзень СПАДАРОЎ на ўсі народы: як ты зрабіў, будзе зроблена табе, адплата зьвернецца на галаву тваю;
 
Понеже близ день Господень на вся языки: якоже сотворил еси, сице будет ти, воздаяние твое воздастся на главу твою.

Бо як вы п’янчыліся на сьвятой гары Маёй, так будуць заўсёды п’янчыцца ўсі народы і будуць піць а глытаць; і яны будуць, бы ня былі.
 
Понеже якоже еси пил на горе моей святей, испиют вси языцы вино, испиют и снидут, и будут яко не бывшии.

А на гары Сыёне будзе прытулішча, і будзе сьвятая; і дом Якаваў адзяржыць спадак свой.
 
В горе же сиони будет спасение, и будет свята: и наследят дом иаковль наследивших я.

І будзе дом Якаваў цяплом і дом Язэпаў — поламям, а дом Ісавоў — умецьцям: і запаляць іх, і пажаруць іх, і ня будзе астачы дому Ісавоваму», — бо СПАДАР кажа.
 
И будет дом иаковль огнь, дом же иосифов пламень, а дом исавов в тростие, и возгорятся на них и поядят я, и не будет избегаяй дому исавову, яко Господь глагола.

І спадзець паўднявым гара Ісавова, а даліне — Пілішчане; і спадзець поле Яхрэмскае й поле Самарскае, а Веняміну — Ґілеад.
 
И наследят иже во нагеве гору исавову, и иже в раздолии иноплеменники: и возмут гору ефремову и поле самарийско, и вениамина и галаадитиду.

І палону войска гэтага сыноў Ізраелявых спадуць Канааняне аж да Сарэфату, і палону Ерузаліму, што ў Сэфарадзе, спадуць месты паўднявыя.
 
И преселения начало сие сыном израилевым, земля хананейска до сарепты: преселение же Иерусалимле до ефрафа: и наследят грады нагевовы.

І ўзыйдуць ратаваньнікі на гару Сыён, каб судзіць гару Ісавову, і будзе СПАДАРУ каралеўства.
 
И взыдут спасаемии от горы сиони, еже отмстити гору исавлю, и будет Царство Господеви.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.