Аўда 1 глава

Кніга прарокі Аўда
Пераклад Яна Станкевіча → Синода́льный перево́д

 
 

Відзень Аўдава. Гэтак кажа Спадар Едому: дзейкі мы чулі ад СПАДАРА, і пасол меж народаў пасланы: «Устаньце й станьма на бітву зь ім!
 
Виде́ние А́вдия. Так говори́т Госпо́дь Бог об Едо́ме: весть услы́шали мы от Го́спода, и посо́л по́слан объяви́ть наро́дам: «встава́йте, и вы́ступим про́тив него́ войно́й!»

Вось, малым даў цябе меж народаў, цябе вельма ўлегцы замелі.
 
Вот, Я сде́лал тебя́ ма́лым ме́жду наро́дами, и ты в большо́м презре́нии.

Гордасьць сэрца твайго зьвяла цябе, о жывучы ў раськепінах скалы, што на вышыні гаспода ягоная, што кажа ў сэрцу сваім: "Хто зьвядзець мяне на зямлю?"
 
Го́рдость се́рдца твоего́ обольсти́ла тебя́; ты живёшь в рассе́линах скал, на возвы́шенном ме́сте, и говори́шь в се́рдце твоём: «кто низри́нет меня́ на зе́млю?»

Калі ўзвышшыся, як арол, і калі меж гвездаў заўеш сабе гняздо, стуль Я зьвяду цябе», — агалашае СПАДАР.
 
Но хотя́ бы ты, как орёл, подня́лся высоко́ и среди́ звёзд устро́ил гнездо́ твоё, то и отту́да Я низри́ну тебя́, говори́т Госпо́дь.

«Калі б злодзеі прышлі да цябе, калі б ночныя глабаньнікі, дык як быў бы ты загублены? Ці ня ўкралі б яны, колькі ім даволі? Калі б абіраньнікі віна прышлі да цябе, то ці не пакінулі б яны недабіркі?
 
Не во́ры ли приходи́ли к тебе́? не ночны́е ли граби́тели, что ты так разорён? Но они́ укра́ли бы сто́лько, ско́лько на́добно им. Е́сли бы прони́кли к тебе́ обира́тели виногра́да, то и они́ ра́зве не оста́вили бы не́сколько я́год?

Як мы вышукалі Ісава, і як раскрыліся схаваныя ягоныя!
 
Как обо́брано всё у Иса́ва и обы́сканы тайники́ его́!

Аж да граніцы прагналі цябе ўсі мужы змовы твае, ашукалі цябе, перамаглі цябе, каторыя былі ў міру з табою; тыя, што елі хлеб твой, расьцягнулі сеці пад табою, няма цямлівасьці ў яго.
 
До грани́цы вы́проводят тебя́ все сою́зники твои́, обма́нут тебя́, одоле́ют тебя́ живу́щие с тобо́ю в ми́ре, яду́щие хлеб твой нанесу́т тебе́ уда́р. Нет в нём смы́сла!

Ці ня будзе таго дня, — агалашае СПАДАР, што Я загублю мудрых ізь Едому і цямлівасьць ад гары Ісавовае?
 
Не в тот ли день э́то бу́дет, говори́т Госпо́дь, когда́ Я истреблю́ му́дрых в Едо́ме и благоразу́мных на горе́ Иса́ва?

І зьлякаюцца дужасілы твае, Фемане, каб была адцята людзіна ад гары Ісавовае ўбіўствам.
 
Поражены́ бу́дут стра́хом храбрецы́ твои́, Фема́н, дабы́ все на горе́ Иса́ва истреблены́ бы́ли уби́йством.

За ўсілства тваё да брата твайго Якава пакрые цябе сорам, і ты будзеш адцяты на векі.
 
За притесне́ние бра́та твоего́, Иа́кова, покро́ет тебя́ стыд и ты истреблён бу́дешь навсегда́.

Таго дня, як ты стаяў насупроці, дня, як чужаземцы забралі ў палон маемасьць ягоную, і чужыя ўвыйшлі брамамі ягонымі і на Ерузалім кідалі на жэрабя, то й ты быў як адзін ізь іх.
 
В тот день, когда́ ты стоя́л напро́тив, в тот день, когда́ чужи́е уводи́ли во́йско его́ в плен и иноплеме́нники вошли́ в воро́та его́ и броса́ли жре́бий о Иерусали́ме, ты был как оди́н из них.

І ты ня бачыў у дзень брата свайго, у дзень, калі ён стаў чужым; і ты ня меў цешыцца із сыноў Юдзіных у дзень загубы іх, ты ня меў павялічыць роту свайго ў дзень бяды.
 
Не сле́довало бы тебе́ злора́дно смотре́ть на день бра́та твоего́, на день отчужде́ния его́; не сле́довало бы ра́доваться о сына́х Иу́ды в день ги́бели их и расширя́ть рот в день бе́дствия.

Ты ня меў увыйсьці ў брамы люду Майго ў дзень няшчасьця іхнага, ня меў і ты глядзець на ліха ягонае ў дзень няшчасьця ягонага, ты ня меў выцягнуць рукі свае па маемасьць ягоную ў дзень няшчасьця ягонага;
 
Не сле́довало бы тебе́ входи́ть в воро́та наро́да Моего́ в день несча́стья его́ и да́же смотре́ть на злополу́чие его́ в день поги́бели его́, ни каса́ться иму́щества его́ в день бе́дствия его́,

Ты ня меў стаяць на ростанях, каб заскочыць дарогу ўцекачом ягоным, Ты ня меў перадаваць засталых ягоных у дзень бяды;
 
ни стоя́ть на перекрёстках для убива́ния бежа́вших его́, ни выдава́ть уцеле́вших из него́ в день бе́дствия.

Бо блізкі дзень СПАДАРОЎ на ўсі народы: як ты зрабіў, будзе зроблена табе, адплата зьвернецца на галаву тваю;
 
И́бо бли́зок день Госпо́день на все наро́ды: как ты поступа́л, так посту́плено бу́дет и с тобо́ю; воздая́ние твоё обрати́тся на го́лову твою́.

Бо як вы п’янчыліся на сьвятой гары Маёй, так будуць заўсёды п’янчыцца ўсі народы і будуць піць а глытаць; і яны будуць, бы ня былі.
 
И́бо, как вы пи́ли на свято́й горе́ Мое́й, так все наро́ды всегда́ бу́дут пить, бу́дут пить, прогло́тят и бу́дут, как бы их не́ бы́ло.

А на гары Сыёне будзе прытулішча, і будзе сьвятая; і дом Якаваў адзяржыць спадак свой.
 
А на горе́ Сио́не бу́дет спасе́ние, и бу́дет она́ святы́нею; и дом Иа́кова полу́чит во владе́ние насле́дие своё.

І будзе дом Якаваў цяплом і дом Язэпаў — поламям, а дом Ісавоў — умецьцям: і запаляць іх, і пажаруць іх, і ня будзе астачы дому Ісавоваму», — бо СПАДАР кажа.
 
И дом Иа́кова бу́дет огнём, и дом Ио́сифа — пла́менем, а дом Иса́вов — соло́мою: зажгу́т его́, и истребя́т его́, и никого́ не оста́нется из до́ма Иса́ва: и́бо Госпо́дь сказа́л э́то.

І спадзець паўднявым гара Ісавова, а даліне — Пілішчане; і спадзець поле Яхрэмскае й поле Самарскае, а Веняміну — Ґілеад.
 
И завладе́ют те, кото́рые к ю́гу, горо́ю Иса́ва, а кото́рые в доли́не, — Филисти́млянами; и завладе́ют по́лем Ефре́ма и по́лем Сама́рии, а Вениами́н завладе́ет Галаа́дом.

І палону войска гэтага сыноў Ізраелявых спадуць Канааняне аж да Сарэфату, і палону Ерузаліму, што ў Сэфарадзе, спадуць месты паўднявыя.
 
И переселённые из во́йска сыно́в Изра́илевых завладе́ют землёю Ханане́йскою до Саре́пты, а переселённые из Иерусали́ма, находя́щиеся в Сефара́де, полу́чат во владе́ние города́ ю́жные.

І ўзыйдуць ратаваньнікі на гару Сыён, каб судзіць гару Ісавову, і будзе СПАДАРУ каралеўства.
 
И приду́т спаси́тели на го́ру Сио́н, что́бы суди́ть го́ру Иса́ва, и бу́дет ца́рство Го́спода.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.