1 да Карынцян 1 глава

Першы ліст сьв. Паўлы апостала да Карынцян
Пераклад Яна Станкевіча → Українська Біблія. Турконяк

Паўла, воляю Божаю пагуканы апостал Ісуса Хрыста, а Сосьфен брат,

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний Божою волею, і брат Состен — [1]

Царкве Божай, што ў Карынце, пасьвячаным у Хрысту Ісусу, пагуканым сьвятым, з усімі, што гукаюць імя Спадара нашага Ісуса Хрыста на кажным месцу, у іх і ў нас:

Божій Церкві в Коринті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, які на кожному місці прикликають Ім’я нашого Господа Ісуса Христа, їхнього й нашого:

Ласка вам а супакой ад Бога, Айца нашага, а Спадара Ісуса Хрыста.

благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!

Дзякую Богу свайму заўсёды за вас узглядам ласкі Божае, данае вам у Ісусу Хрысту,

Завжди дякую моєму Богові за вас і за благодать Божу, дану вам у Христі Ісусі,

Што ўсім вы забагацелі ў Ім, усялякім словам і ўсялякім веданьням, —

що в Ньому ви збагатилися всім: усяким словом і всяким знанням.

Бо сьветчаньне Хрыстова ўмацавалася ў вас, —

Оскільки свідчення Христа утвердилося у вас,

Так што вы ня маеце нястачы ні ў якім дару, чакаючы зьяўленьня Спадара нашага Ісуса Хрыста,

тому вам, які очікуєте з’явлення нашого Господа Ісуса Христа, не бракує жодного дару благодаті.

Каторы і ўмацуе вас аж да канца быць бязьвіннымі на дзень Спадара нашага Ісуса Хрыста.

Він і зміцнить вас до кінця бути бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Верны Бог, Каторым вы пагуканыя да ўзаем’я Сына Ягонага Ісуса Хрыста, Спадара нашага.

Вірним є Бог, Який покликав вас до спільності з Його Сином — Ісусом Христом, нашим Господом.

Вось жа малю вас, браты, імям Спадара нашага Ісуса Хрыста, каб усі вы гукалі адно, і ня было меж вас падзелаў, але каб вы супоўна задзіночыліся ў тэй самай думцы і ў тым самым паглядзе.

Благаю вас, брати, Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, щоб не було між вами поділу, але щоб ви були поєднані однаковим розумінням і однією думкою.

Бо ад Хлоіных стала імне ведама, браты мае, праз вас, што сьпярэчкі ё памеж вас.

Бо посланці від Хлої сказали мені про вас, мої брати, що між вами є суперечки.

Я гукаю праз тое, што кажны з вас кажа: «Я запраўды Паўлаў», а «Я Аполосаў», а «Я Кіфін», а «Я Хрыстоў».

Маю на увазі те, що кожний з вас каже: я Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин [2] , а я Христів.

Нягож Хрыстос падзяліўся? альбо Паўла быў укрыжаваны за вас? альбо ў імя Паўлы вы хрысьціліся?

Невже Христос поділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас, чи, може, ви хрестилися в ім’я Павла?

Дзякую Богу, што нікога з вас ня хрысьціў, апрача Крыспа а Ґая,

Дякую Богові, що я не хрестив нікого з вас, крім Криспа і Гая,

Што ніхто ня можа сказаць, што я хрысьціў у імя свае собскае.

щоб ніхто не сказав, що ви хрестилися в моє ім’я.

Але, я хрысьціў і дом Сьцепаноў; але балей ня ведаю, ці хрысьціў каго іншага.

Хрестив же я і дім Степана; більше не знаю, чи хрестив я кого іншого.

Бо Хрыстос не паслаў мяне хрысьціць, але абяшчаць дабравесьць, ня ў мудрасьці слова, каб ня быў змарнаваны крыж Хрыстоў.

Адже Христос не послав мене хрестити, але звіщати Євангеліє, і то не в премудрості слова, щоб не був позбавлений сили хрест Христа.

Бо слова праз крыж гінучым ё дурніна, але нам спасаным — сіла Божая.

Тому що слово про хрест є безумством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила.

Бо напісана: «Загублю мудрасьць мудрыцоў, а розум разумных адхіну».

Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних відкину!

Ідзе мудрэц? ідзе кніжнік? ідзе сьпярэчнік гэтага веку? Ці не абярнуў Бог мудрасьць гэтага сьвету ў дурноту?

Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на безумство?

Бо як сьвет мудрасьцяй не пазнаў Бога ў мудрасьці Божай, зьлюб Богу было дурнотаю абяшчаньня спасьці вернікаў.

Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій премудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством проповіді.

Бо Жыды вымагаюць знакоў, а Грэкі шукаюць мудрасьці;

Бо юдеї вимагають чудес, а греки шукають мудрості.

Мы ж абяшчаем укрыжаванага Хрыста, Жыдом спадмана, а народам дурнота,

Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство.

Але пагуканым, Жыдом і Грэкам, Хрыста, моц Божую а мудрасьць Божую;

А саме для покликаних — і юдеїв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість.

Бо дурнота Божая мудрэйшая за людзёў, а млявае ў Бога дужшае за людзёў.

Адже «немудре» Боже є розумнішим від людського, і «немічне» Боже є сильнішим від людського.

Разважча, браты, хто вы пагуканыя, што ня шмат мудрых подле цела, ня шмат дужых, ня шмат дабрародных;

Гляньте, брати, на ваше покликання: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато шляхетних.

Бо Бог абраў дурноту гэтага сьвету, каб засароміць мудрых, і Бог абраў млявае гэтага сьвету, каб засароміць дужасьць;

Але Бог вибрав немудре світу, щоби засоромити премудрих, і Бог вибрав немічне світу, щоби засоромити сильних;

І нізкое сьвету, і пагрэбаваных абраў Бог, і няіснуючае, каб існуючае зьнішчыць, —

Бог вибрав понижене у світі, погорджене і неіснуюче, щоби позбавити сили існуюче,

Так, каб не хвалілася перад Богам ніякае цела.

щоби жодне тіло не хвалилося перед Богом.

Ад Яго й вы ў Хрысту Ісусу, Каторы стаў нам мудрасьцю ад Бога, як і справядлівасьцю а пасьвячэньням а адкупленьням,

Від Нього ж і ви є в Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням,

Як напісана: «Хто хваліцца, Спадаром хваліся».

щоби збулося написане: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!

« 16 глава 2 глава »