Судзьдзяў 1 глава

Кніга Судзьдзяў Ізраэлявых
Пераклад Яна Станкевіча → Cовременный перевод WBTC

 
 

І было, па сьмерці Ігошуі, і папыталіся сынове Ізраелявы ў СПАДАРА, кажучы: «Хто ўзыйдзе нам спачатку на Канааняніна, каб ваяваць ізь ім?»
 
После смерти Иисуса народ Израиля спросил у Господа: "Кто из нас первым должен пойти воевать против хананеев?"

І сказаў СПАДАР: «Юда ўзыйдзе; вось, Я даў зямлю ў руку ягоную».
 
Господь ответил им: "Колено Иуды пойдёт. Я позволю им завоевать эту землю".

І сказаў Юда Сымону, брату свайму: «Узыйдзі з імною да жэрабя майго, і будзем ваяваць із Канаанянінам; і пайду таксама я з табою да жэрабя твайго». І пайшоў зь ім Сымон.
 
Иуда попросил помощи у братьев из семьи Симеона. Он сказал: "Братья мои, Господь обещал дать каждому из нас немного земли. Если вы поможете нам завоевать эту землю, мы поможем вам в войне за вашу землю. " И люди Симеона решили помочь своим братьям из Иудеи.

І ўзышоў Юда, і даў СПАДАР Канааняніна а Ферэзэя ў руку іхную, і пабілі яны іх у Везэку дзесяць тысячаў чалавекаў.
 
Господь помог народу Иуды разбить хананеев и ферезеев. Десять тысяч человек было убито в городе Везеке.

І знайшлі яны Адоні-Везэка ў Везэку, і ваявалі зь ім, і паразілі Канааняніна а Ферэзэя.
 
Там же они встретились с правителем Везека (Адони-Везек) и сразились с ним.

І ўцёк Адоні-Везэк; а яны пагналіся за ім, і схапілі яго, і адцялі вялікія палцы на руках ягоных і на нагах ягоных.
 
Адони-Везек пытался убежать, но они поймали его и отсекли у него на руках и ногах большие пальцы.

І сказаў Адоні-Везэк: «Семдзясят каралёў з адцятымі на руках а на нагах іхных вялікімі палцамі зьбіралі пад сталом маім; як рабіў я, так імне аддаў Бог». І прывялі яго да Ерузаліму, і ён памер там.
 
И сказал Адони-Везек: "Я отрезал большие пальцы рук и ног у семидесяти царей, и они ели крохи, которые падали с моего стола. И теперь Господь отплатил мне тем же". Адони-Везека привели в Иерусалим, и там он умер.

І ваявалі сынове Юдзіны супроці Ерузаліму, і ўзялі яго, і зразілі яго лязом мяча, і места аканавалі цяплу.
 
Сыны Иуды воевали против Иерусалима и захватили его. Они убили людей мечами, а город сожгли.

І потым зышлі сынове Юдзіны ваяваць із Канаанянінам, жыхарам гораў, і на паўдню і на нізіне.
 
Потом они пошли воевать с хананеями, которые жили в горах, в пустыне к югу от Иудеи и на западной равнине.

І пайшоў Юда на Канааняніна, каторы жыў у Гэўроне, імя ж Гэўрону ўперад Кіраф-Арба, і зразілі Шэшая а Агімана а Фалмая.
 
Колено Иуды выступило против хананеев, которые жили в Хевроне (раньше Хеврон назывался Кириаф-Арба). Там они убили Шешая, Ахимана и Фалмая.

І пайшоў стуль ён супроці жыхараў Дэвіру; імя Дэвіру ўперад Кіраф-Сэфер.
 
Затем иудеи покинули это место и пошли воевать против жителей города Давира (раньше Давир назывался Кириаф-Сефер).

І сказаў Калеў: «Хто зразе Кіраф-Сэфер і зваюе яго, то аддам яму Ахсу, дачку сваю, за жонку».
 
До того, как они начали сражаться, Халев обещал им: "Тому, кто нападёт на Кириаф-Сефер и захватит его, я отдам в жёны мою дочь Ахсу. "

І зваяваў яго Офнель Кенаёнак, сын брата Калевавага, меншага за яго; і даў яму Ахсу, дачку сваю, за жонку.
 
У Халева был младший брат — Кеназ. Сын Кеназа, Гофониил, захватил город Кириаф-Сефер, и тогда Халев отдал в жёны Гофониилу свою дочь.

І было, як яна мела ісьці, што яна намовіла яго прасіць у вайца ейнага тое поле, і яна ссунулася з асла. І сказаў ёй Калеў: «Чаго табе?»
 
Ахса пошла жить к Гофониилу. Перед отъездом Гофониил послал её просить у отца немного земли. Ахса пошла к отцу, и, когда она сошла со своего осла, Халев спросил её: "Что случилось?".

І сказала яму: «Дай імне дабраславенства, бо зямлю паўднявую ты даў імне, то дай імне й жаролы водаў». І даў ёй Калеў жаролы вышнія й жаролы дольнія.
 
Ахса ответила ему: "Благослови меня. Ты дал мне пустынную землю, дай мне и немного воды. " И Халев дал ей, что она просила, — верхние и нижние источники воды.

І сынове Кіняніна, сьця Масеявага, узышлі зь места пальмаў із сынамі Юдзінамі на пустыню Юдзіну, каторая на паўдня ад Араду, і пайшоў, і асяліўся зь людам.
 
Сыны Кенеянина (тестя Моисея) покинули город Пальм и пошли жить среди иудеев в пустыню, которая находилась на юге от Иудеи, возле города Арада.

І пайшоў Юда із Сымонам, братам сваім, і зразілі Канааняніна, жыхара Цэфафа, і аканавалі яго, і названа места гэтае Горма.
 
Некоторые хананеи жили в городе Аефафе. Люди Иудеи и Симеона напали на них и полностью разрушили город. И назвали этот город Хорма.

Юда заваяваў Ґазу а граніцы яе, і Ашкелон у граніцах яго, і Екрон у граніцах яго.
 
Иудеи также захватили город Газу и город Аскалон со всеми маленькими городами вокруг них.

І быў СПАДАР ізь Юдаю, і ён апанаваў гару. Але не прагнаў жыхараў даліны, бо зялезныя цялежкі былі ў іх.
 
Господь был на стороне Иуды, и люди Иуды захватили горы, но не смогли захватить жителей равнины, ибо у них были железные колесницы.

І аддалі Калеву Гэўрон, як казаў Масей, і выгнаў стуль трох сыноў Енаковых.
 
Моисей, как и обещал, отдал народу Халева город Хеврон, и они изгнали оттуда трёх сыновей Енаковых.

Але Евусэя, жыхара Ерузаліму, ня выгналі сынове Веняміновы, і жыў Евусэй із сынамі Веняміновымі ў Ерузаліме дагэтуль.
 
Сыны Вениамина не могли изгнать иевусеев, которые жили в Иерусалиме. И до сих пор иевусеи живут в Иерусалиме среди народа Вениамина.

І ўзышлі сынове Язэпавы, таксама яны, на Бэт-Эль, і СПАДАР быў ізь імі.
 
Потомки Иосифа пошли сражаться против города Вефиль (в прошлом Вефиль назывался Луз), и Господь был на их стороне.

І шпегаваў дом Язэпаў Бэт-Эль, імя ж места ўперад: Луз.
 
Они послали людей разведать всё о Вефиле.

І абачылі старожы чалавека, каторы выходзіў зь места, і сказалі яму: «Пакажы нам уход у места, і мы зробім із табою міласэрдзе».
 
Эти люди увидели человека, идущего из города, и сказали ему: "Покажи нам, как войти в город. Мы захватим его, и, если ты нам поможешь, мы не сделаем тебе ничего плохого".

І ён паказаў ім уход у места, і зразілі яны места лязом мяча, а чалавека таго і ўсю радню ягоную адпусьцілі.
 
И человек этот показал разведчикам потайной вход в город. Потомки Иосифа напали на город Вефиль и мечами убили его жителей. Но они не тронули человека, который помог им. Этот человек с семьёй был отпущен на свободу.

І пайшоў чалавек тый да зямлі Гэцічаў, і збудаваў места, і назваў імя яго Луз. Гэта імя яго дагэтуль.
 
Он пошёл в землю, где жили хеттеи, и построил там город, который назвал Луз. Он и до сих пор так называется.

І ня выгнаў Манас жыхараў Веф-Шэану а местачкаў ягоных, і жыхараў Фаанаху а местачкаў ягоных, жыхараў Дору а местачкаў ягоных, і жыхараў Іўлеаму а местачкаў ягоных, і жыхараў Мегіда а местачкаў ягоных, і зычыў Канаанянін жыць у зямлі гэтай.
 
Некоторые хананеи жили в городах Бефсан, Фаанах, Дор, Ивлеам и Мегиддон и в маленьких городах, окружающих их. Народ Манассия не смог выгнать людей из этих городов, и хананеи остались там жить.

І было, як Ізраель падужэў, тады зрабіў ён Канааняніна даньнікам, але выгнаць ня выгнаў яго.
 
Позже, набрав силу, Израиль сделал этих хананеев своими рабами, но изгнать их с земли своей так и не смог.

І Яхрэм ня выгнаў Канааняніна, што жывець у Ґезэру, і жыў Канаанянін сярод іх у Ґезэру.
 
То же самое случилось и с народом Ефрема. Они не смогли изгнать всех хананеев, которые жили в Газере. Так они и остались там жить среди сынов Ефрема.

Завулон ня выгнаў жыхараў Кітрону і жыхараў Нагалолу, і жыў Канаанянін сярод яго, і сталі даньнікамі.
 
И люди Завулона не смогли изгнать хананеев, живших в городах Китрон и Наглол. Те не покинули свою землю и остались жить среди сынов Завулона, которые сделали их своими рабами.

Ашэр ня выгнаў жыхараў Акка а жыхараў Сыдону а Аглаву а Ахзыву а Гэлвы а Афіку а Рэгову.
 
Народ Асира не изгнал жителей Акко, Сидона, Ахлава, Ахзива, Хелвы, Цфека и Рехова.

І жыў Ашэр сярод Канааняніна, жыхара зямлі тае, бо ня выгнаў іх.
 
Народ Асира не смог заставить хананеев покинуть свою землю, и поэтому они жили среди хананеев.

І Неффалім ня выгнаў жыхараў Веф-Шэмешу а жыхараў Веф-Анафу, і жыў сярод Канааняніна, жыхара зямлі тае; а жыхары Веф-Шэмешу а Веф-Анафу былі даньнікамі ім.
 
И люди Неффалима не смогли выгнать жителей Вефсамиса и Бефанафа. Они остались жить среди хананеев и сделали их своими рабами.

І сьціскалі Аморэі сыноў Дановых у гары, бо не давалі ім зыходзіць на даліну.
 
Аморреи заставили народ Дана жить в горах. Сыновьям Дановым пришлось жить там потому, что аморреи не давали им спуститься в долину.

І зычылі Аморэі жыць на гары Гэрэс, ув Айялоне а Шаалвіме; і стала цяжкою рука сыноў Язэпавых, і сталі яны даньнікамі.
 
Аморреи решили остаться жить на горе Херес, в Аиалоне и Шаалвиме, но позже народ Иосифа стал сильным и сделал аморреев своими рабами.

Граніцы ж Аморэяў ад узгор’я Акравіму і ад скалы й далей.
 
Земли аморреев тянулись от возвышенности Акравим до Селы и простирались далее.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.