Лукаша 1 глава

Паводля Лукаша Сьвятое Эвангельле
Пераклад Сабілы і Малахава → Синодальный перевод (СВ)

 
 

Паколькі (ужо) многія ўзяліся складаць апавяданьне адносна добра вядомых між намі падзей,
 
Как уже многие начали составлять повествования о совершенно известных между нами событиях,

як перадалі нам тыя, што ад пачатку былі вачавідцы і служыцелі Слова,
 
как передали нам то бывшие с самого начала очевидцами и служителями Слова,

прыйшло на думку і мне, дасьледаваўшы наноў усё вельмі пільна, апісаць табе па парадку, высокашаноўны Тэахвіле,
 
то рассудилось и мне, по тщательном исследовании всего с начала, по порядку описать тебе, достопочтенный Феофил,

каб (ты) даведаўся адносна таго, (у) чым быў настаўлены: у верагоднасьці (гэных) слоў.
 
чтобы ты узнал твердое основание того учения, в котором был наставлен.

Быў (жа) у дні Гірада, валадара жыдоўскага, нікаторы сьвятар імем Захар з Авіявай чаргі і жонка ягоная з дачок Агаронавых; і імя ейнае — Альжбета.
 
Во дни Ирода, царя иудейского, был священник из Авиевой чреды по имени Захария; и жена его из рода Ааронова по имени Елисавета.

Былі ж (яны) абое праведныя перад Богам, жывучы па ўсіх прыказаньнях і пастановах Госпадавых бяззаганна.
 
Оба они были праведны пред Богом, поступая по всем заповедям и уставам Господним беспорочно.

І ня было ў іх дзіцяці, бо Альжбета была няплодная, і абое (яны) былі састарэлымі ў днях сваіх.
 
У них не было детей, ибо Елисавета была неплодна, и оба были уже в летах преклонных.

Выпала ж яму служыць у парадку чаргі сваёй перад (Абліччам) Бога.
 
Однажды, когда он в порядке своей чреды служил пред Богом,

Згодна звычаю сьвятароў атрымаў (ён) жэрабя кадзіць, увайшоўшы ў Сьвятыню Госпада;
 
по жребию, как обыкновенно было у священников, досталось ему войти в храм Господень для каждения, —

і ўсё мноства народу ў час каджэньня малілася вонках.
 
а всё множество народа молилось вне во время каждения, —

І зьявіўся яму Ангел Госпада, стоячы справа ад кадзільнага ахвярніка.
 
тогда явился ему ангел Господень, стоя по правую сторону жертвенника кадильного.

І сумеўся Захар, убачыўшы, і страх напаў на яго;
 
Захария, увидев его, смутился, и страх напал на него.

але Ангел сказаў яму: ня бойся, Захар, бо пачута малітва твая, і жонка твая Альжбета народзіць табе сына, і дасі яму імя Яан.
 
Ангел же сказал ему: «Не бойся, Захария, ибо услышана молитва твоя, и жена твоя Елисавета родит тебе сына, и наречешь ему имя Иоанн.

І будзе табе радасьць і весялосьць, і многія ўзрадуюцца з нараджэньня ягонага;
 
И будет тебе радость и веселье, и многие о рождении его возрадуются,

бо (ён) будзе вялікі перад Госпадам; і ня будзе піць віна і сікеру, і Духам Сьвятым напоўніцца яшчэ ў чэраве маткі сваёй;
 
ибо он будет велик пред Господом; не будет пить вина и сикера и Духа Cвятого исполнится еще от чрева матери своей;

і многіх сыноў Ізраэлявых наверне да Госпада Бога іхнага;
 
и многих из сынов Израилевых обратит к Господу, Богу их;

і ён будзе ісьці перад Ім у Духу і сіле Ільлі, каб вярнуць сэрцы ба́цькаў да дзяцей, і няпаслухмяных да мудрасьці праведных, каб падрыхтаваць Госпаду народ гатовы.
 
и будет идти пред Ним в духе и силе Илии, чтобы возвратить сердца отцов детям и непокорным — образ мыслей праведников, дабы представить Господу народ приготовленный».

І сказаў Захар Ангелу: па чым пазнаю я гэтае? бо я стары, і жонка мая састарэлая ў днях сваіх.
 
И сказал Захария ангелу: «По чему я узнаю это? Ибо я стар, и жена моя в летах преклонных».

І, адказваючы, Ангел сказаў яму: я Гаўрыіл, што перад Вачамі Бога стаю, і пасланы гаварыць з табою і дабравесьціць табе гэтае.
 
Ангел сказал ему в ответ: «Я Гавриил, предстоящий пред Богом, и послан говорить с тобой и благовестить тебе это;

І вось, будзеш (ты) маўчаць, і ня здолееш гаварыць да таго дня, калі гэтае збудзецца, за тое, што (ты) ня паверыў словам маім, якія споўняцца ў свой час.
 
и вот, ты будешь молчать и не будешь иметь возможности говорить до того дня, как это сбудется, за то что ты не поверил словам моим, которые сбудутся в свое время».

І чакаў народ Захара і дзівіўся, што ён марудзіць у Сьвятыні.
 
Между тем народ ожидал Захарию и дивился, что он медлит в храме.

Выйшаўшы ж, ён ня мог гаварыць да іх, і (яны) пазналі, што (ён) бачыў у Сьвятыні зьяву; і ён даваў знакі ім і заставаўся нямым.
 
Он же, выйдя, не мог говорить к ним; и они поняли, что он видел видение в храме; и он объяснялся с ними знаками и оставался нем.

І сталася, як скончыліся дні служэньня ягонага, прыйшоў (ён) у дом свой.
 
А когда окончились дни службы его, возвратился в дом свой.

Пасьля ж гэтых дзён зачала́ Альжбета, жонка ягоная, і таілася пяць месяцаў, ка́жучы:
 
После этих дней зачала Елисавета, жена его, и таилась пять месяцев, и говорила:

так учыніў мне Госпад у дні, у якія Ён глянуў (на мяне, каб) зьняць зь мяне ганьбу між людзьмі.
 
«Так сотворил мне Господь во дни эти, в которые призрел на меня, чтобы снять с меня поношение между людьми».

У шосты ж месяц пасланы быў Ангел Гаўрыіл ад Бога ў места Галілейскае, якога назва Назарэт,
 
В шестой же месяц послан был ангел Гавриил от Бога в город галилейский, называемый Назарет,

да дзевы, заручанай з мужам, імя якому Язэп, з дому Давідавага; а імя дзевы — Марыля.
 
к деве, обрученной мужу по имени Иосиф, из дома Давидова; имя же деве Мария.

І, увайшоўшы да яе, Ангел сказаў: радуйся, ласкай (Божай) абдараваная! Госпад з табою; багаслаўлена ты між жанок.
 
Ангел, войдя к ней, сказал: «Радуйся, благодатная! Господь с тобой; благословенна ты между женами».

Яна ж, убачыўшы (яго), была зьбянтэжана ад слова ягонага і разважала, што гэта (за) прывітаньне магло бы быць?
 
Она же, увидев его, смутилась от слов его и размышляла, что бы это было за приветствие.

І сказаў ёй Ангел: ня бойся, Марыля; бо (ты) знайшла Багадаць у Бога.
 
И сказал ей ангел: «Не бойся, Мария, ибо ты обрела благодать у Бога;

І вось зачнеш у чэраве і народзіш Сына і дасі Яму Імя: Ісус.
 
и вот, зачнешь во чреве, и родишь Сына, и наречешь Ему имя Иисус.

Ён будзе вялікі і Сынам Найвышэйшага будзе названы, і дасьць Яму Госпад Бог пасад Давіда, бацькі Ягонага,
 
Он будет велик и наречется Сыном Всевышнего, и даст Ему Господь Бог престол Давида, отца Его;

і будзе гаспадарыць над домам Якубавым давеку, і Гаспадарству Ягонаму ня будзе канца.
 
и будет царствовать над домом Иакова вовеки, и Царству Его не будет конца».

Марыля ж сказала Ангелу: як гэта будзе, калі (я) ня ведаю мужа?
 
Мария же сказала ангелу: «Как будет это, когда я мужа не знаю?»

І, адказваючы, Ангел сказаў ёй: Дух Сьвяты найдзе́ на цябе, і сіла Найвышэйшага ахіне цябе: вось чаму і нараджаемы Сьвяты будзе названы Сынам Бога.
 
Ангел сказал ей в ответ: «Дух Святой найдет на тебя, и сила Всевышнего осенит тебя; поэтому и рождаемое Святое наречется Сыном Божиим.

І вось, Альжбета, сваячка твая, і яна зачала́ сына ў старасьці сваёй, і гэта (ужо) ёй ёсьць шосты месяц, той, (якую) называюць няплоднай.
 
Вот и Елисавета, родственница твоя, называемая неплодной, и она зачала сына в старости своей, и уже на шестом месяце,

Бо ў Бога ніводнае слова ня застанецца бяссільным.
 
ибо у Бога не останется бессильным никакое слово».

І сказала Марыля: вось (я) — слуга Госпада; няхай станецца мне па слову твайму. І адыйшоў ад яе Ангел.
 
Тогда Мария сказала: «Вот раба Господня; да будет мне по слову твоему». И отошел от нее ангел.

Устаўшы ж Марыля ў тыя дні борзда пайшла ў горную краіну, у места Юдзіна,
 
Встав же, Мария во дни эти с поспешностью пошла в нагорную страну, в город Иудин,

і ўвайшла ў дом Захара і прывітала Альжбету.
 
и вошла в дом Захарии, и приветствовала Елисавету.

І сталася, як Альжбета ўчула прывітаньне Марылі, устрапянулася дзіцятка ў чэраве яе, і напоўнілася Альжбета Духам Сьвятым,
 
Когда Елисавета услышала приветствие Марии, взыграл младенец во чреве ее; и Елисавета исполнилась Святого Духа,

і закрычала моцным голасам і сказала: багасла́ўлена ты між жанок, і багасла́ўлены Плод чэрава твайго.
 
и воскликнула громким голосом и сказала: «Благословенна ты между женами, и благословен плод чрева твоего!

І адкуль гэта мне, што прыйшла маці Госпада майго да мяне?
 
И откуда это мне, что пришла мать Господа моего ко мне?

Бо вось, як голас вітаньня твайго дайшоў да вушэй маіх, устрапянулася вясёла дзіцятка ў чэраве маім.
 
Ибо когда голос приветствия твоего дошел до слуха моего, взыграл младенец радостно во чреве моем.

І шчасьліва паверыўшая, бо збудзецца сказанае ёй ад Госпада.
 
И блаженна уверовавшая, потому что совершится сказанное ей от Господа».

І сказала Марыля: вяліча́е душа мая Госпада;
 
И сказала Мария: «Величит душа моя Господа,

і ўзрадаваўся дух мой у Богу Збавіцелю маім,
 
и возрадовался дух мой о Боге, Спасителе моем,

што глянуў (Ён) на пакорлівасьць рабыні Ягонай, бо вось адгэтуль шчасьліваю называць будуць мяне ўсе роды,
 
что призрел Он на смирение рабы Своей, ибо отныне будут называть меня блаженной все роды;

бо вялікае ўчыніў мне Ду́жы; і сьвятое Імя Ягонае;
 
что сотворил мне великое Сильный, и свято имя Его;

і міласэрнасьць Ягоная ў роды радоў для тых, што баяцца Яго.
 
и милость Его в роды родов к боящимся Его;

(Ён) учыніў сілу Рукою Сваёю; расьсеяў напышаных думкай сэрца іхнага;
 
явил силу мышцы Своей; рассеял надменных помышлениями сердца их;

скінуў моцных з пасадаў і ўзьнёс пакорлівых,
 
низложил сильных с престолов и вознес смиренных;

галодных насыціў дабром, а багатыроў адправіў ні з чым;
 
алчущих исполнил благ и богатых отпустил ни с чем;

падтрымаў Ізраэля, служку Ягонага, успомніў пра літасьць,
 
принял Израиля, отрока Своего, вспомнив о милости, —

як сказаў да ба́цькаў нашых, да Абрагама і насеньня ягонага давеку.
 
как говорил отцам нашим, — к Аврааму и семени его навеки».

Прабыла-ж Марыля зь ёю каля трох месяцаў і вярнулася ў дом свой.
 
Пробыла же Мария с ней около трех месяцев и возвратилась в дом свой.

А Альжбеце настаў час нарадзіць, і яна нарадзіла сына.
 
Елисавете же настало время родить, и она родила сына.

І пачулі суседзі ды сваякі ейныя, што Госпад явіў вялікую літасьць Ягоную над ёй і радаваліся зь ёю.
 
И услышали соседи и родственники ее, что возвеличил Господь милость Свою над ней, и радовались с ней.

І сталася: у восьмы дзень прыйшлі абрэзаць дзіця, і хацелі назваць яго па імені бацькі ягонага, Захарам.
 
В восьмой день пришли обрезать младенца и хотели назвать его по имени отца его, Захарией.

І, адказаўшы, маці ягоная сказала: не, але названы будзе Яанам.
 
На это мать его сказала: «Нет, а назвать его Иоанном».

І сказалі ёй: нікога няма ў радні тваёй, хто завецца імем гэтым.
 
И сказали ей: «Никого нет в родстве твоем, кто назывался бы этим именем».

І пыталіся знакамі ў бацькі ягонага, як бы (ён) хацеў назваць яго.
 
И спрашивали знаками у отца его, как бы он хотел назвать его.

І, папрасіўшы дошчачку, (ён) напісаў, загадваючы: Яан ёсьць імя ягонае. І зьдзівіліся ўсе.
 
Он потребовал дощечку и написал: «Иоанн — имя ему». И все удивились.

У той жа час расчыніліся вусны ягоныя і язык ягоны, і (ён) стаў гаварыць, багаслаўляючы Бога.
 
И тотчас разрешились уста его и язык его, и он стал говорить, благословляя Бога.

І напаў страх на ўсіх жыву́чых вакол іх; і па ўсёй горнай краіне Юдэйскай расказавалі (пра) усе гэтыя падзеі.
 
И был страх на всех, живущих вокруг них; и рассказывали обо всем этом по всей нагорной стране иудейской.

І ўсе, хто пачуў, склалі (гэта) у сэрцы сваім, кажучы: «Кім жа будзе дзіця гэтае?» І Рука Госпада была зь ім.
 
Все слышавшие положили это на сердце свое и говорили: «Что будет из этого младенца?» И рука Господня была с ним.

І Захар, бацька ягоны, быў напоўнены Духам Сьвятым і прарочыў, кажучы:
 
И Захария, отец его, исполнился Святого Духа и пророчествовал, говоря:

«Багаславен Госпад Бог Ізраэляў таму, што наведаў і ўчыніў збаўленьне народу Ягонаму.
 
«Благословен Господь, Бог Израилев, что посетил народ Свой и сотворил избавление ему,

І ўзьняў Рог збаўленьня нам у доме Давідавым, слугі Ягонага,
 
и воздвиг рог спасения нам в доме Давида, слуги Своего,

як абвясьціў праз вусны былых ад веку сьвятых прарокаў Сваіх,
 
как возвестил устами бывших от века святых пророков Своих,

збаўленьне ад ворагаў нашых і ад рукі ўсіх нянавідзячых нас;
 
что спасет нас от врагов наших и от руки всех ненавидящих нас;

учыніць літасьць ба́цькам нашым і ўспомніць Запавет Свой сьвяты,
 
сотворит милость отцам нашим и помянет святой завет Свой,

прысягу, якой прысягаўся Абрагаму, ба́цьку нашаму:
 
клятву, которою клялся Он Аврааму, отцу нашему, дать нам,

даць нам бяз страху, збавіўшы ад рукі ворагаў нашых, служыць Яму
 
безбоязненно, по избавлении от руки врагов наших,

у сьвятасьці і праведнасьці перад Ім усе дні жыцьця нашага.
 
служить Ему в святости и правде пред Ним во все дни жизни нашей.

І ты, дзіця, прарокам Найвышэйшага названы будзеш; бо (ты) будзеш ісьці перад Абліччам Госпада, (каб) падрыхтаваць шляхі Яму;
 
И ты, младенец, наречешься пророком Всевышнего, ибо будешь идти пред лицом Господа, чтобы подготовить пути Ему,

даць веданьне збаўленьня народу Ягонаму ў дараваньні грахоў іхных
 
дать уразуметь народу Его спасение в прощении грехов их,

па прычыне сардэчнай літасьці Бога нашага, у каторай адведаў нас Усход з вышынí,
 
по глубине милосердия Бога нашего, которым посетил нас восход свыше,

(каб) прасьвяціць тых, што сядзяць у цемры і цяню сьмяротным, накіраваць ногі нашыя на дарогу міру».
 
чтобы просветить сидящих во тьме и тени смертной, направить ноги наши на путь мира».

А дзіця даро́сьлела і ўмацоўвалася духам, і было ў пустэльнях аж да дня зьяўленьня свайго Ізраэлю.
 
Младенец же возрастал и укреплялся духом и был в пустынях до дня явления своего Израилю.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.