Юды 1 глава

Саборнае Пасланьне Юды
Пераклад Сабілы і Малахава → Переклад Огієнка

Юда, раб Ісуса Хрыста, і брат Якуба, — прыклíканым (і) асьвячоным Богам Ба́цькам і зьберажоным Ісусам Хрыстом:

Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, — покликаним, улю́бленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:

літасьць вам і мір і любоў (Бога) хай будуць памножаны.

милість вам, і мир, і любов хай примно́житься!

Любасныя! спажываючы ўсю рупнасьць, (каб) пісаць вам пра супольнае збаўле́ньне, я палічыў за абавязковасьць напісаць вам, заклікаючы сумесна змагацца за веру, аднойчы пераданую сьвятым.

Улюблені, всяке дбання́ чинивши писати до вас про наше спільне спасі́ння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.

Таму што ўкраліся нікаторыя людзі, зда́ўна прызна́чаныя для гэтага засуджэньня, бязбожныя, якія Багадаць Бога нашага пераварачаюць у распусту, і адзінага Валадара Бога і Госпада нашага Ісуса Хрыста адкідаючыя.

Бо крадькома́ повхо́дили деякі люди, на цей о́суд віддавна призначені, безбожні, що благода́ть нашого Бога оберта́ють у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого — Ісуса Христа.

Напомніць жа хачу вам, якія аднойчы даведаліся гэта, што Госпад вызваліўшы народ зь зямлі Эгіпту, потым загубіў тых, што ня верылі.

А я хо́чу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Госпо́дь ви́зволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.

І ангелаў, якія ня захавалі сваёй годнасьці, але пакíнуўшых (мейсца) свайго жытла, утрымлівае ў цемры путамі вечнымі на суд вялікага дня.

І анголі́в, що не зберегли початкового стану свого, але кинули жи́тло своє, Він зберіг у вічних кайда́нах під те́мрявою на суд великого дня.

Падобна Садому і Гаморы і местам вакол іх, якія падобна гэтым аддалíся блудадзейству і пайшлі за чужым целам, сталі прыкладам і былí адда́дзены справядлівасьці вечнага агню, —

Як Содо́м і Гомо́рра та міста́ коло них, що таким самим способом чинили пере́люб та ходили за іншим тілом, поне́сли кару вічного огню, і поставлені в при́клад, —

таксама і гэтыя (украўшыяся людзі), мроючы, цела апаганьваюць, начальства ігнаруюць, вышэйшых ганьбуюць.

так само буде й цим снови́дам, що опоганюють тіло, пого́рджують вла́дами, зневажають слави.

А Міхаіл Архангел, калі спрачаўся з д’яблам і даказываў адносна цела Масея, ня асьмеліўся вынясьці дакорлівага суду, але сказаў: хай забароніць табе Госпад.

І сам арха́нгол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не нава́жився винести суду зневажливого, а сказав: „Хай Господь доко́рить тобі!“

А гэтыя ліхасловяць тое, чаго ня ведаюць. А што ведаюць інстынктыўна, як няразумныя жывёлы, гэтым губяць сябе.

А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина́, то й у тому псуються.

Гора ім, таму што пайшлі шляхам Каіна, і адда́ны заблуджэньню Валаамавай узнагароды, і загíнулі ў упартасьці Карэя.

Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаа́мової заплати, і загинули в бунті Коре́я!

Яны ёсьць (прыхаваная) нябясьпека на вашых ага́пах, (яны) кормяцца бяз страху застольнічаючы з вамі: воблакі бязводныя, вятрамі ганяныя; дрэвы восеньскія, бясплодныя, двойчы памершыя, выкарчава́ныя;

Вони скелі підводні на ваших вече́рях любови, бо з вами без стра́ху їдять та себе попаса́ють; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дере́ва безплідні, двічі померлі, ви́корінені;

разьюшаныя марскія хвалі, што пе́няцца га́ньбамі сваімі; зоркі блуканьня, каторым цямнота цемры навек прыгатава́на.

люті хвилі мо́рські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні́, що для них морок те́мряви береже́ться повік.

Прарочыў жа і пра іх сёмы ад Адама Янох, кажучы: «вось, прыйшоў Госпад зь мірыядамі сьвятых Сваіх

Про них же звіщав був Ено́х, сьомий від Ада́ма, і казав: „Ось іде Госпо́дь зо Своїми десятками тисяч святих,

учынíць суд над усíмі і дакарыць між імі ўсіх бязбожных за ўсе íхнія бязбожныя ўчынкі, якíмі (яны) зьблюзьне́рылі, і за ўсе зьнява́гі, якія сказа́лі су́праць Яго бязбожныя грэшнікі».

щоб суд учинити над усіма́, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно нако́їли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники“.

Гэта наракальнікі няздавольныя, што ходзяць водля пажаданьняў сваіх, і вусны іхныя гавораць (словы) напышлівыя, падлыгваючы людзям дзеля карысьці.

Це ре́мствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванли́ве; вони вихваляють особи для зи́ску!

Але вы, любасныя, успомніце словы, якія раней былí сказаныя Апосталамі Госпада нашага Ісуса Хрыста,

А ви, улюблені, згадуйте слова́, що їх давніше казали апо́столи Господа нашого Ісуса Христа,

якія (яны) гаварылі вам, што ў апошні час зьявяцца насьміхальнікі, якія будуць хадзіць водля сваіх бязбожных пажаданьняў.

які вам говорили: „За останнього ча́су будуть глузії́, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю“.

Яны — аддзяляюць сябе (ад другіх верных), душэўныя, ня маючыя Духа (Сьвятога).

Це ті, хто відлу́чується від єдности, тілесні, що духа не мають.

А вы, любасныя, будуючы сябе найсьвяцейшай вашай верай, молячыся ў Духу Сьвятым,

А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться у Дусі Святім,

зьберажыце сябе ў любві Бога, чакаючы міласэрнасьці Госпада нашага Ісуса Хрыста на жыцьцё вечнае.

бережіть себе сами́х у Божій любові, і чекайте милости Господа на́шого Ісуса Христа для вічного життя.

І адных мíлуйце разважаючы,

І до одних, хто вагається, будьте милости́ві,

другіх жа ратуйце страхам, выхопліваючы з агню, нянавідзячы на́ват вопратку, апага́неную целам.

спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо стра́хом, і нена́видьте навіть одежу, опоганену від тіла!

Таму ж, Хто мае сілу зьберагчы вас ад упадку і паставіць перад Абліччам славы Сваёй бяззага́ннымі і ў радасьці,

А Тому́, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості,

адзінаму прамудраму Богу, Збавіцелю нашаму (празь Ісуса Хрыста, Госпада нашага) слава і веліч, сіла і ўлада і цяпер і на ўсе вякі. Амін.

Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та вла́да перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амі́нь.

« 1 глава 1 глава »