Юды 1 глава

Саборнае Пасланьне Юды
Пераклад Сабілы і Малахава → Українська Біблія. Турконяк

Юда, раб Ісуса Хрыста, і брат Якуба, — прыклíканым (і) асьвячоным Богам Ба́цькам і зьберажоным Ісусам Хрыстом:

Юда, раб Ісуса Христа, брат Якова, — покликаним, улюбленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:

літасьць вам і мір і любоў (Бога) хай будуць памножаны.

милосердя вам, мир і любов хай помножаться!

Любасныя! спажываючы ўсю рупнасьць, (каб) пісаць вам пра супольнае збаўле́ньне, я палічыў за абавязковасьць напісаць вам, заклікаючы сумесна змагацца за веру, аднойчы пераданую сьвятым.

Улюблені, докладаючи всі старання, щоби писати вам про наше спільне спасіння, я визнав за необхідне написати вам, заохочуючи вас боротися за віру, одного разу передану святим.

Таму што ўкраліся нікаторыя людзі, зда́ўна прызна́чаныя для гэтага засуджэньня, бязбожныя, якія Багадаць Бога нашага пераварачаюць у распусту, і адзінага Валадара Бога і Госпада нашага Ісуса Хрыста адкідаючыя.

Адже ввійшли деякі люди, віддавна призначені на цей осуд, безбожні, які благодать нашого Бога обертають на розпусту та відрікаються від єдиного Володаря [Бога] і Господа нашого Ісуса Христа.

Напомніць жа хачу вам, якія аднойчы даведаліся гэта, што Госпад вызваліўшы народ зь зямлі Эгіпту, потым загубіў тых, што ня верылі.

Хочу вам нагадати, хоча ви все знаєте, що Господь, спершу визволивши народ з Єгипетської землі, пізніше вигубив тих, які не повірили.

І ангелаў, якія ня захавалі сваёй годнасьці, але пакíнуўшых (мейсца) свайго жытла, утрымлівае ў цемры путамі вечнымі на суд вялікага дня.

І ангелів, які не зберегли свого початкового стану, але покинули своє житло, затримав у вічних кайданах під темрявою для суду великого дня.

Падобна Садому і Гаморы і местам вакол іх, якія падобна гэтым аддалíся блудадзейству і пайшлі за чужым целам, сталі прыкладам і былí адда́дзены справядлівасьці вечнага агню, —

Також Содом і Гоморра та довколишні міста, що подібним до них способом чинили розпусту і ходили за іншим тілом, зазнали кари вічного вогню — і лежать вони, як приклад.

таксама і гэтыя (украўшыяся людзі), мроючы, цела апаганьваюць, начальства ігнаруюць, вышэйшых ганьбуюць.

Так само й ці сновиди опоганюють тіло, відкидають владу і зневажають славу.

А Міхаіл Архангел, калі спрачаўся з д’яблам і даказываў адносна цела Масея, ня асьмеліўся вынясьці дакорлівага суду, але сказаў: хай забароніць табе Госпад.

Та сам архангел Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про тіло Мойсея, не наважився винести зневажливого суду, а сказав: Нехай докорить тобі Господь!

А гэтыя ліхасловяць тое, чаго ня ведаюць. А што ведаюць інстынктыўна, як няразумныя жывёлы, гэтым губяць сябе.

А ці зневажають те, чого не знають, а коли що знають від природи — як ті безсловесні тварини — то й тим себе гублять.

Гора ім, таму што пайшлі шляхам Каіна, і адда́ны заблуджэньню Валаамавай узнагароды, і загíнулі ў упартасьці Карэя.

Горе їм, бо вони пішли дорогою Каїна та погрузли в обмані нагороди Валаама, і загинули в бунті Корея.

Яны ёсьць (прыхаваная) нябясьпека на вашых ага́пах, (яны) кормяцца бяз страху застольнічаючы з вамі: воблакі бязводныя, вятрамі ганяныя; дрэвы восеньскія, бясплодныя, двойчы памершыя, выкарчава́ныя;

Вони є підводні скелі на ваших вечерях любові, які без остраху їдять з вами, випасаючи самих себе; це — безводні хмари, гнані вітрами, безплідні осінні дерева, двічі померлі й вирвані з корінням,

разьюшаныя марскія хвалі, што пе́няцца га́ньбамі сваімі; зоркі блуканьня, каторым цямнота цемры навек прыгатава́на.

бурхливі морські хвилі, які піняться власним соромом, блукаючі зорі, для яких навіки зберігається морок темряви.

Прарочыў жа і пра іх сёмы ад Адама Янох, кажучы: «вось, прыйшоў Госпад зь мірыядамі сьвятых Сваіх

Про них пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: Ось прийшов Господь з десятками тисяч Своїх святих [ангелів],

учынíць суд над усíмі і дакарыць між імі ўсіх бязбожных за ўсе íхнія бязбожныя ўчынкі, якíмі (яны) зьблюзьне́рылі, і за ўсе зьнява́гі, якія сказа́лі су́праць Яго бязбожныя грэшнікі».

щоб учинити суд над усіма й звинуватити кожну душу в усіх вчинках їхньої безбожності, які вони безбожно накоїли, і за всі жорстокі [слова], які говорили проти Нього безбожні грішники!

Гэта наракальнікі няздавольныя, што ходзяць водля пажаданьняў сваіх, і вусны іхныя гавораць (словы) напышлівыя, падлыгваючы людзям дзеля карысьці.

Це ті, які ремствують, нарікають на долю, ходять за своїми пожадливостями, а їхні уста говорять зухвале; вони підлещуються задля користі.

Але вы, любасныя, успомніце словы, якія раней былí сказаныя Апосталамі Госпада нашага Ісуса Хрыста,

А ви, улюблені, пам’ятайте слова, які раніше сказали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,

якія (яны) гаварылі вам, што ў апошні час зьявяцца насьміхальнікі, якія будуць хадзіць водля сваіх бязбожных пажаданьняў.

котрі звіщали вам: Останнім часом будуть кепкуни, які ходитимуть за своїми безбожними пожаданнями.

Яны — аддзяляюць сябе (ад другіх верных), душэўныя, ня маючыя Духа (Сьвятога).

Це ті, які порушують єдність; вони душевні, а Духа не мають.

А вы, любасныя, будуючы сябе найсьвяцейшай вашай верай, молячыся ў Духу Сьвятым,

Ви ж, улюблені, збудовуйте себе вашою найсвятішою вірою, моліться у Святому Дусі.

зьберажыце сябе ў любві Бога, чакаючы міласэрнасьці Госпада нашага Ісуса Хрыста на жыцьцё вечнае.

Зберігайте себе в Божій любові, очікуючи милості нашого Господа Ісуса Христа для вічного життя,

І адных мíлуйце разважаючы,

та будьте милосердними до тих, хто вагається!

другіх жа ратуйце страхам, выхопліваючы з агню, нянавідзячы на́ват вопратку, апага́неную целам.

Інших спасайте, вириваючи з вогню, а ще до інших будьте милосердними зі страхом, відчувайте ненависть навіть до одягу, опоганеного тілом.

Таму ж, Хто мае сілу зьберагчы вас ад упадку і паставіць перад Абліччам славы Сваёй бяззага́ннымі і ў радасьці,

А Тому, Хто може зберегти вас від падіння і поставити перед Своєю славою непорочними в радості, —

адзінаму прамудраму Богу, Збавіцелю нашаму (празь Ісуса Хрыста, Госпада нашага) слава і веліч, сіла і ўлада і цяпер і на ўсе вякі. Амін.

єдиному Богові, нашому Спасителеві, через Господа нашого Ісуса Христа, — слава, велич, сила та влада раніше всякого віку, і нині, і на всі віки! Амінь [1].

« 1 глава 1 глава »