Неемия 1 глава

Книга Неемии
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Рассказ1 Неемии, сына Хахальи. В двадцатом году, в месяце кислеве,2 когда я находился в крепости Сузы,

Слова Неємії, сина Хахалії: Так сталося, що в місяці Кіслеві, двадцятого року, коли я був у Сузі-замку,

ко мне пришел один из братьев моих, Ханани, а с ним — несколько человек из Иудеи. Я расспросил их об иудеях, уцелевших после переселения, и об Иерусалиме.

прийшов Ханані, один із моїх братів, він і кілька чоловік із Юдеї. Я спитав їх про юдеїв, що врятувались, що перетривали полон, та про Єрусалим.

И они рассказали мне: «Те, кто пережил переселение и вернулся на родину,3 бедствуют, вызывая презрение соседних народов. Стены Иерусалима разрушены, а городские ворота сожжены дотла».

Вони ж мені відповіли: «Ті, що перетривали полон там, у краї, перебувають у великих злиднях і приниженні; та й мур єрусалимський розвалений, і брами його спалені вогнем.»

Услышав это, я сел на землю и зарыдал. Несколько дней я скорбел, постился и молился Богу Небесному,

Отож, почувши ці слова, сів я й заплакав, і був смутний кілька днів. Постив я також і молився до Бога неба,

взывая к Нему: «Молю Тебя, ГОСПОДИ, Боже Небесный, Боже великий и внушающий благоговение! Ты верно хранишь Союз, Завет с теми, кто любит Тебя и соблюдает Твои заповеди.

і говорив: О Господи, Боже неба, Боже великий і страшний, що додержуєш союз і милость тим, які тебе люблять і бережуть твої заповіді!

Внемли мне слухом Своим, обрати Свой взор на меня и услышь мольбу о служащем Тебе народе Израиля — мольбу, с которой я, слуга Твой, взываю к Тебе денно и нощно! Каюсь я в грехах: согрешили перед Тобой израильтяне, согрешил и я, и род отца моего.

Нехай вухо твое буде уважне й очі твої відкриті, щоб вислухати молитву слуги твого, якою я тепер день і ніч молюся до тебе за синів Ізраїля, слуг твоїх, і сповідаюся у гріхах синів Ізраїля, якими ми перед тобою Згрішили; я й дім батька мого згрішили.

Вероломно4 мы пред Тобой поступили: не соблюдали заповедей Твоих, установлений и правил, что Ты заповедал слуге Своему Моисею.

Тяжко образили ми тебе, не додержали ми заповідей, ні постанов, ні законів, що ти заповідав єси Мойсеєві, слузі твоему.

Но вспомни обещание, что Ты дал слуге Своему Моисею: „За вероломство рассею вас среди народов,

Згадай но про слово, що ти заповідав Мойсеєві, слузі твоему, казавши: «Якщо провинитесь, я розсію вас між народами,

но если вернетесь ко Мне, станете соблюдать Мои заповеди и поступать по ним, то, будь вы даже изгнаны до самого края небес, соберу вас и приведу на то место, которое Я избрал, чтобы имя Мое было там почитаемо“.5

а навернетесь до мене й додержуватимете моїх заповідей і виконуватимете їх, то хоч би ваші вигнанці були на краю неба, я звідтіль зберу їх і приведу їх на місце, що вибрав собі, щоб мое ім'я там перебувало.»

Они слуги Твои и народ Твой, который Ты избавил Своей силой великой, рукой могущественной.

Таж вони твої слуги й народ твій, що ти його визволив твоею силою великою й твоєю рукою могутньою.

Владыко, Господи, внемли слухом Своим мольбе слуги Своего и мольбе всех слуг Своих, кому отрадно благоговеть перед именем Твоим. Даруй ныне успех слуге Своему, и да будет милостив ко мне этот человек!» Я служил тогда виночерпием у царя.

О Господи! Нехай вухо твое буде уважливим на молитву слуги твого й на молитву слуг твоїх, що хочуть шанувати твое ім'я. Зволь же допомогти сьогодні слузі твоєму й дай йому запобігти ласки в цього чоловіка. — Я бо був чашником у царя.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: слова.

1 [2] — Вероятная дата — ноябрь—декабрь 445 г. до Р. Х.

3 [3] — Букв.: и (находится) там, в области (иудейской).

7 [4] — Или: преступно / злонамеренно.

9 [5] — Букв.: чтобы там пребывало Мое имя.

« 10 глава 2 глава »