Есфирь 1 глава

Книга Есфири
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Было это во времена Ксеркса1 — того Ксеркса, который правил ста двадцатью семью областями от Индии до Куша.2

Було це за часів Ксеркса, того Ксеркса, що царював від Індії до Етіопії над 127 країнами,

Утвердившись3 к тому времени на царском престоле в крепости Сузы,

того часу, як цар Ксеркс сидів на своєму царському престолі в Сузи-замку.

царь Ксеркс на третий год своего правления устроил пир для вельмож и сановников. Собрав у себя персидских и мидийских военачальников, знать и правителей областей,

На третьому році свого царювання справив він бенкет усім своїм князям і придворцям, отаманам війська перського й мідійського, боярам та намісникам країн, що були скликані до нього.

он показывал им богатство славного своего царства, его блеск и великолепие много дней подряд — сто восемьдесят дней.

їм показував він довгий час, 180 днів, великі багатства свого царства та пишний блиск своєї величности.

Когда эти дни завершились, царь устроил семидневный пир для всего народа — для всех жителей крепости Сузы от мала до велика — во дворе царского сада.4

А як минув той час, справив цар усьому людові, що перебував у Сузи-замку, від великого до малого, семиденний бенкет у садовій огорожі царського палацу.

Белые и голубые льняные полотнища висели на шнурах из белого виссона и пурпурной шерсти, привязанных к серебряным перекладинам на мраморных столбах; на мозаичном полу из мрамора, перламутра и самоцветов5 стояли ложа из золота и серебра.

Білі й блакитні бавовняні тканини звисали поприв'язувані вісоновими та пурпуровими шнурками до срібних кілець та мармурових стовпів. Золоті й срібні дивани були на помості, викладеному порфіром, білим мармуром, перловиною та дорогим каменем.

Напитки подавали в золотых чашах, и чаши были самые разные; вино от царских щедрот лилось рекой,

Напої подавано у золотих кубках, і не було їх двох однакових; царське вино текло рікою, як личило царській щедрості.

и пили, по указу царя, без ограничений — кто сколько пожелает:6 такие распоряжения царь дал управителям своего дворца.

Пиття йшло за законом, щоб ніхто не силував до нього, бо цар дав наказ усім своїм домоправителям, щоб чинили за волею кожного.

А в самом царском дворце Ксеркса царица Астинь7 устроила пир для женщин.

Та й цариця Вашті теж справила бенкет для жінок у царському палаці царя Ксеркса.

На седьмой день пира царь, развеселившийся от вина, повелел Мехуману, Биззете, Харвоне, Бигте, Авагте, Зетару и Каркасу — семи царедворцам,8 служившим при нем,9 —

Сьомого дня, як серце царя розвеселилось від вина, звелів він Мегуманові, Бізті, Харвоні, Бігті, Авагті, Зетарові й Каркасові, сімом скопцям, що служили при особі царя Ксеркса,

привести к нему царицу Астинь в царском венце, чтобы показать ее красоту народу и правителям, ведь она была очень красива.

привести царицю Вашті в царському вінці перед лице царя, щоб показати народам і князям її красу, була бо вона гарна на вроду.

Но царица Астинь, услышав от царедворцев повеление царя, прийти отказалась — и царь так разгневался на нее, что пришел в ярость.

Але цариця Вашті відмовилася прийти на наказ царя, даний через скопців. Тому розсердився цар вельми й, палаючи гнівом,

Тогда царь обратился к мудрецам, знатокам обычаев разных времен (царь, как правило, вел свои дела в присутствии знатоков закона и права,

радився про те з мудрецями, що знали бувальщину, бо царські справи викладано перед усіма знавцями закону й права;

его приближенными были Каршена, Шетар, Адмата, Таршиш, Мерес, Марсена и Мемухан — семь знатных персов и мидийцев, всегда имевших доступ к царю и занимавших первые места в царстве).

а найближчими до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Таршіш, Мерес, Марсена й Мемухан, сім князів перських та мідійських, що могли бачити обличчя царя та посідали перші місця в царстві,

«Как по закону следует поступить с царицей Астинью, — спросил он, — за то, что она не исполнила повеление царя Ксеркса, переданное через царедворцев?»

(і спитав їх): «Що треба зробити за законом із царицею Вашті за те, що вона не виконала наказу царя Ксеркса, даного їй через скопців?»

«Царица Астинь виновна не только перед царем, но и перед всеми правителями, перед всеми народами, живущими во владениях царя Ксеркса, — ответил царю и правителям Мемухан. —

І відповів Мемухан у присутності царя й князів: «Не перед одним лише царем провинилася цариця Вашті, а перед усіма князями й перед усіма народами, що по країнах царя Ксеркса.

Теперь поступок царицы станет известен всем женщинам, и они будут смотреть на своих мужей с пренебрежением и говорить: „Царь Ксеркс велел привести к себе царицу Астинь, а она не пошла“.

Бо вчинок цариці дійде до всіх жінок і приведе до того, що вони почнуть маловажити своїх чоловіків, коли зможуть сказати, мовляв, цар Ксеркс повелів привести перед себе царицю Вашті, та вона не прийшла.

Знатные персиянки и мидийки, как только узнают о поступке царицы, сами начнут выказывать непокорство10 царским вельможам, вызывая лишь гнев и презрение!11

Ще сьогодні перські й мідійські княгині, що довідаються про вчинок цариці, говоритимуть про нього всім князям царя, і буде чимало зневаги та прикрощів.

Если это будет угодно царю, пусть выйдет царский указ, где среди непреложных законов персов и мидийцев будет записано, что отныне никогда не предстанет Астинь пред очи царя Ксеркса, а звание ее царское пусть царь отдаст другой женщине, лучшей, чем она.

Коли, отже, цареві це довподоби, нехай вийде від нього царська ухвала й запишеться в закони перські та мідійські як невідклична, саме: цариця Вашті не з'явиться вже більше перед царем Ксерксом, а її царське достоїнство цар передасть іншій, що ліпша від неї.

И когда такой царский указ огласят по всему его царству — а оно воистину велико, — то все женщины: и знатные, и незнатные12 — станут почитать своих мужей».

І коли почують про ухвалу, що її цар зробить по всьому його великому царстві, тоді всі жінки шануватимуть своїх чоловіків, від великого до малого.»

Совет Мемухана понравился царю и его правителям, и царь поступил так, как тот и сказал:

Сподобалася тая порада цареві й князям, і він зробив по слову Мемухана.

разослал указ по областям своего царства, в каждую область принятым там письмом, каждому народу на его языке: «Мужчина — господин в доме своем», — и так провозгласили на языке каждого народа.13

І розіслав він по всіх країнах царства листи, — до кожної країни її письмом і до кожного народу його мовою, — щоб кожен чоловік був паном у своєму домі та й говорив те, що вважатиме за відповідне.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — В LХХ, Славянском и Син. пер.: Артаксеркс; масоретский текст: Ахашверош. Персидский царь Ксеркс I, сын Дария I Великого, правил в 486−465 гг. до Р. Х.

1 [2] — Куш — территория южнее Египта.

2 [3] — Или: восседая.

5 [4] — Букв.: во дворе сада царского дворца.

6 [5] — Перевод наименований камней предположителен.

8 [6] — Или: пили чинно, без принуждения.

9 [7] — Так в LXX; масоретский текст: Вашти.

10 [8] — Или: евнухам; то же в ст. 12 и 15.

10 [9] — Букв.: при царе Ахашвероше.

18 [10] — Пер. по друг. чтению; масоретский текст: будут говорить / отвечать (так же).

18 [11] — Или: и сколько же будет презрения и гнева!

20 [12] — Букв.: от мала до велика.

22 [13] — Или: и чтобы он (муж) говорил языком народа своего — при таком переводе, вероятно, речь идет о языковой ситуации в условиях многонациональной Персидской империи: язык мужа должен быть главным в семье. Эта последняя фраза отсутствует в LXX.

« 13 глава 2 глава »