По Луке 1 глава

Евангелие по Луке
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Видя, что многие уже принялись описывать события, которые произошли у нас

Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,

и о которых мы узнали от тех, что были с самого начала их очевидцами и затем стали служителями слова,1

як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,

решил и я, тщательно изучив всё, как оно происходило,2 описать это по порядку для тебя, досточтимый Феофил,

вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,

чтобы ты лучше узнал, насколько достоверно всё то, в чем ты был наставлен.

щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.

Во времена Ирода, царя Иудеи, был некий священник по имени Захария; он нес свое служение в Авиевой смене недельных служб. Его жена, которую звали Елизавета, также происходила из священнического рода.3

Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.

Оба они были праведными в глазах Божиих, живя безупречно по всем заповедям и установлениям Господним.

Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.

Но у них не было детей: Елизавета была бесплодной, и уже достигли они преклонного возраста.

Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.

Однажды, когда Захария в порядке очередности совершал свое священническое служение перед Богом,

І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,

ему, как было принято среди священников, выпало по жребию войти в Святилище Господне и курить благовония,

згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.

а весь народ во время курения благовоний молился вне Храма.

А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.

И явился Захарии ангел Господень, он стоял по правую сторону жертвенника, на котором курились благовония.

Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.

Растерялся и смутился Захария, увидев ангела, и охватил его страх.

Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.

Ангел же сказал ему: «Не бойся, Захария: твоя молитва услышана! Жена твоя Елизавета родит тебе сына, и ты назовешь его Иоанном.

Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.

И будешь ты радоваться и ликовать, и многие будут рады его рождению.

І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;

Ибо он будет велик в глазах Господа, не будет пить ни вина, ни крепких напитков и преисполнится Духом Святым еще до рождения своего,4

бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,

и обратит5 многих из сыновей Израиля к Господу, Богу их.

і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.

Это он, исполненный духом и силой Илии, будет идти впереди Господа, чтобы примирить отцов с детьми6 своими, а непокорных привести к образу мыслей праведных, приготовить народ, который был бы угоден Господу».7

І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”

Захария же сказал ангелу: «Как мне узнать, что это сбудется? Ведь я стар и жена моя уже в годах».

Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”

«Я — Гавриил, стоящий в присутствии Бога,8 — ответил ему ангел, — и послан говорить с тобой и принести тебе эту радостную весть.

Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.

Но вот за то, что ты не поверил моим словам, которые исполнятся в свое время, ты будешь молчать и не сможешь говорить до того дня, пока не сбудется это».

І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”

Народ же тем временем ждал Захарию и недоумевал, почему он так долго задерживается в Святилище.

Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.

Когда наконец он вышел, то говорить ни с кем не мог. И люди поняли, что в Святилище было ему видение. Он же объяснялся с ними одними жестами, оставаясь немым.

Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.

И как только подошли к концу дни его служения в Храме, он вернулся к себе домой.

А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.

[24-25] Вскоре после этого жена его, Елизавета, зачала и первые пять месяцев провела в полном уединении. «Господь это сделал для меня, — говорила она, — Он позаботился9 о том, чтобы снять с меня позор перед людьми».

Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:

“Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”

На шестой месяц после видения Захарии ангел Гавриил был послан Богом в галилейский город Назарет

Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім'я Назарет,

к деве, обрученной с человеком по имени Иосиф из рода Давидова.10 Звали эту деву Мария.11

до діви, зарученої чоловікові, на ім'я Йосиф, з Давидового дому; ім'я ж діви було Марія.

И, войдя к ней, Гавриил сказал: «Радуйся!12 С тобой Господь, ты удостоилась Его особой милости!»

Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.”

Эти слова очень смутили ее, и она старалась понять, что могло бы означать такое приветствие.

Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.

Тогда ангел сказал ей: «Не бойся, Мария! Ты обрела особую милость13 у Бога.

Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.

И ты зачнешь, и родишь Сына, и дашь Ему имя Иисус.14

Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім'я Ісус.

Он будет велик, и назовут Его Сыном Всевышнего; Господь Бог даст Ему престол Давида, праотца Его.

Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька,

Он будет царствовать над потомками Иакова15 вечно, и Царству Его не будет конца».

і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.”

«Как же это возможно, если я еще не замужем?» — спросила Мария у ангела.

А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?”

«Дух Святой снизойдет на тебя, — ответил ей ангел, — и сила Всевышнего тебя осенит,16 а потому и Святое Дитя, рожденное тобою, будет названо Сыном Божьим.

Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.

Знай, что и Елизавета, родственница твоя, несмотря на свою старость, также ждет сына: она уже на шестом месяце, хотя ее и называли бесплодной.

Ось твоя родичка Єлисавета — вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;

Ибо для Бога нет ничего невозможного».17

нічого бо немає неможливого в Бога.”

«Ты видишь, — сказала Мария, — я готова служить Господу;18 пусть будет так, как ты сказал». И ангел оставил ее.

Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.

Вскоре после этого Мария собралась и спешно отправилась в город, расположенный в нагорье Иудеи.

Тими днями Марія, зібравшися, пустилася швидко в дорогу в гірську околицю, в місто Юди.

Она вошла в дом Захарии и приветствовала Елизавету.

Увійшла вона в дім Захарії і привітала Єлисавету.

И как только Елизавета услышала приветствие Марии, ребенок во чреве ее встрепенулся. Исполнилась тогда Елизавета Духом Святым

І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом

и громко воскликнула: «Благословенна ты более всех женщин, и благословен плод чрева твоего!

і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого.

И откуда мне такое счастье? Ко мне пришла мать Господа моего!

І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?

Знай же, в тот миг, когда я услыхала твое приветствие, встрепенулся от радости ребенок во чреве моем.

Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.

Как блаженна19 поверившая, что20 исполнится сказанное ей Господом!»

Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа.”

Тогда Мария сказала: «Превозносит душа21 моя Господа,

І мовила Марія: “Величає душа моя Господа

и дух мой ликует и радуется Богу, Спасителю моему,

і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,

ибо Он удостоил вниманием рабу Свою, такую ничтожную. И отныне все поколения людей будут называть меня блаженной,

бо він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.

ибо великое совершил для меня Сильный. Свято имя Его,

Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім'я.

и милость Его — из рода в род к почитающим22 Его.

Милосердя його з роду в рід на тих, які страхаються його.

Явил Он мощь руки Своей, рассеял возомнивших о себе гордецов,23

Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.

свергнул сильных с престолов их и возвысил униженных.

Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних;

Голодающих Он насытил благами, а богатых отослал ни с чем.

наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками.

Он пришел на помощь Израилю, слуге Своему, не забыв о милости,24 —

Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя,

как и обещал праотцам нашим, — о вечной милости к Аврааму25 и потомкам его».

як обіцяв був батькам нашим — Авраамові і його потомству повіки.”

Мария пробыла у Елизаветы около трех месяцев, а затем вернулась домой.

Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого.

Елизавете же пришло время родить, и родила она сына.

Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.

Ее соседи и родственники услышали о том, какую великую милость явил ей Господь, и радовались вместе с нею.

Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.

На восьмой день они пришли совершить обрезание ребенку и собирались назвать его по отцу Захарией.

Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька — Захарія;

Однако Елизавета возразила: «Нет, назовем его Иоанном».

його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”

«Но ведь в твоей родне нет никого с таким именем!» — сказали ей собравшиеся.

Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”

И с помощью знаков стали спрашивать у отца, какое имя он хотел бы дать сыну.

І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.

Попросив дощечку, Захария, ко всеобщему удивлению, написал: «Имя ему Иоанн».

І попросивши табличку, він написав: “Йоан — його ім'я.” Всі тому дивувались.

И тотчас к нему вернулась речь: он заговорил и стал славить Бога.

Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.

Благоговейный трепет охватил тогда всех его соседей, и молва о том, что случилось, распространилась по всей горной Иудее.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.

И все, кто слышал о происшедшем, хранили это у себя в сердце и спрашивали: «Кем же станет этот ребенок?» — ведь над ним26 явно была рука Господня.

Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.

Тогда отец Иоанна Захария, исполненный Святого Духа, произнес пророческие слова:

А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:

«Благословен Господь, Бог Израиля, ибо Он пришел и принес искупление27 народу Своему,

“Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій

и дал нам могущественного Спасителя28 из дома Давида, слуги Своего.

і що підняв нам спасенну потугу в домі Давида, слуги свого;

Так и обещал Он издавна,29 когда говорил устами святых пророков30 Своих,

як то він сповістив був устами святих своїх від віку пророків,

что спасет нас от врагов наших и от рук всех ненавидящих нас

що нас спасе від наших ворогів та з рук всіх тих, що нас ненавидять,

и что, помня святой Завет31 Свой, явит милость отцам нашим.

що вчинить милосердя з нашими батьками, що згадає на святий союз свій;

[73-74] Клятвенно заверил Он Авраама, праотца нашего, что мы, избавленные от рук врагов своих, сможем безбоязненно служить Ему

клятву, якою він був поклявся Авраамові, нашому батькові,

що дасть нам, звільненим з рук ворогів, служити йому безстрашно

в святости и праведности перед лицом Его во все дни жизни нашей.

у святості та справедливості, перед ним увесь вік наш.

А ты, дитя, пророком Всевышнего станешь именоваться, ибо будешь идти перед Господом, чтобы проложить путь Ему

А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,

и привести народ Его к познанию спасения через прощение грехов народа сего.

дати його народові знання спасіння через відпущення гріхів їхніх,

По любви и милосердию32 Бога нашего Восходящее Светило посетит33 нас свыше,

завдяки сердечній милості нашого Бога, з якою зглянулось на нас Світло з висоти,

чтобы просветить живущих во тьме и тени смертной и направить нас на путь мира».

щоб освітити тих, що сидять у темряві та в тіні смертній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру.”

А ребенок рос и укреплялся духом;34 жил он в пустыне35 до дня явления его народу израильскому.

Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

2 [1] — Букв.: так как уже многие попытались составить рассказ/отчет о делах, свершившихся среди нас, 2 как передали нам те, которые стали от начала очевидцами и служителями слова.

3 [2] — Букв.: исследовав всё с самого начала.

5 [3] — Букв.: из дочерей Аароновых.

15 [4] — Или: уже во чреве матери своей.

16 [5] — См. в Словаре Обращение.

17 [6] — Букв.: обратить сердца отцов к детям.

17 [7] — Букв.: приготовленный для Господа.

19 [8] — Или: находящийся в окружении Божием.

24 [9] — Букв.: Он посмотрел (благосклонно на меня).

27 [10] — См. в Словаре Давид.

27 [11] — Букв.: Мариам; «Мария» и «Мариам» — греч. формы евр. имени «Мириам».

28 [12] — Или: приветствую.

30 [13] — Или: обрела благодать. См. в Словаре Благодать.

31 [14] — Иисус — греч. форма евр. имени «Йехошуа» или «Йешуа», что значит «Господь Спаситель».

33 [15] — См. в Словаре Иаков.

35 [16] — Или: словно тень найдет на тебя.

37 [17] — Друг. возм. пер.: потому что у Бога не будет бессильным/бездейственным ни одно слово/дело.

38 [18] — Букв.: смотри, (я) раба Господня.

45 [19] — См. в Словаре Блаженный.

45 [20] — Или: потому что.

46 [21] — См. в Словаре Душа.

50 [22] — Или: боящимся.

51 [23] — Или: рассеял тех, кто надменен в своих сокровенных помышлениях.

54 [24] — Или: в память о милости.

55 [25] — См. в Словаре Авраам.

66 [26] — Букв.: с ним.

68 [27] — См. в Словаре Искупление.

69 [28] — Букв.: Он поднял для нас рог спасения/избавления; см. Пс 18 (17):3.

70 [29] — Или: от вечности.

70 [30] — См. в Словаре Пророк.

72 [31] — См. в Словаре Завет.

78 [32] — Или: по милосердному сердцу.

78 [33] — В некот. рукописях: посетило.

80 [34] — Друг. возм. пер.: посредством Духа.

80 [35] — См. в Словаре Пустыня.

« 16 глава 2 глава »