Второзаконие 1 глава

Второзаконие, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

 
 

Вот слова, с которыми обратился Моисей ко всему народу Израиля в пустыне, за Иорданом, на восточном берегу реки, на равнине, неподалеку от Суфа, между Параном, Тофелом, Лаваном, Хацеротом и Ди-Захавом.
 
Ось слова, що їх промовив Мойсей до всього Ізраїля по той бік Йордану, в пустині, в Араві, проти Суфу, між Параном і Тофелем, Ливаном, Хацеротом і Ді-Загавом;

(От Хорива до Кадеш-Барнеа — одиннадцать дней пути, если идти дорогой по направлению к Сеирским горам.)
 
одинадцять день ходи від Хорива до Кадеш-Барне, дорогою через Сеїр-гори.

В первый день одиннадцатого месяца сорокового года после ухода из Египта Моисей обратился к сынам Израилевым, напоминая им обо всех тех заповедях, которые ГОСПОДЬ дал ему для них.
 
В сороковому році, в одинадцятому місяці, в перший день місяця Мойсей сказав до синів Ізраїля все, що Господь заповідав йому про них;

Произошло это после того, как одержали они победу над Сихоном, царем амореев, который правил в Хешбоне, и Огом, царем Башана, что правил в Аштароте и в Эдреи.
 
після того, як побив Сихона, аморійського царя, що жив у Хешбоні, та Ога, башанського царя, що жив у Аштароті біля Едреї.

За Иорданом, в землях Моава, начал Моисей изъяснять Божьи законы и наставления.1 Такими были его слова:
 
По тому боці Йордану, в Моав-землі, почав Мойсей викладати цей закон, кажучи:

«Еще у Хорива, говоря с нами, ГОСПОДЬ, Бог наш, сказал: „Долго вы здесь задержались, у этой горы.
 
«Господь Бог наш промовив до нас на Хориві так: Доволі довго ви побули під цією горою.

Поднимайтесь и трогайтесь в путь. Идите в горы амореев и ко всем их соседям, что живут на равнине, на холмах и в низинах,2 в Негев3 и на морское побережье, в земли Ханаана и в Ливан, до самой великой реки Евфрат.
 
Оберніться й рушайте: ідіть в аморійські гори й у всі сусідні краї; у степ, у гори й у долини, на південь і на берег моря, в край ханаанян і до Ливану, аж до великої ріки, ріки Ефрат.

Знайте! Я отдал вам эту землю. Ступайте туда и овладейте землей, которую клятвенно обещал Я4 еще праотцам вашим: Аврааму, Исааку, Иакову, — им обещал отдать и потомкам их“.
 
Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що оддасть їм і потомкам їхнім.

А я сказал вам тогда: „Нести на себе все заботы о вас мне одному — сверх моих сил.
 
Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі.

ГОСПОДЬ, Бог ваш, благоволил вам стать столь многочисленными, что теперь вас, словно звезд на небе, не счесть.
 
Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні.

(И пусть ГОСПОДЬ, Бог отцов ваших, сделает вас еще в тысячу раз многочисленнее и благословит вас, как Он обещал это сделать.)
 
Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам.

Но как могу нести я один это тяжкое бремя: и вас самих, и беспрестанные распри ваши?
 
Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари?

В каждом из ваших колен выберите себе людей способных, разумных и достойных уважения, чтобы я поставил их над вами“.
 
Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами.

Вы тогда согласились со мною: „Хорошее решение ты предложил“.
 
І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити.

И вот взял я тех выбранных вами в ваших коленах мужей, способных и достойных уважения, и поставил их начальниками тысяч, сотен, полусотен и десятков человек и на посты иные5 в каждом колене людей назначил.
 
Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п'ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь.

Тогда же я дал такой наказ вашим судьям: „Разбирайте тяжбы между братьями вашими и судите справедливо, будь то тяжба между вашими братьями, израильтянами, или между кем-то из них и переселенцем.
 
Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем.

Будьте беспристрастными на суде, внимательно выслушивайте и человека простого, и знатного,6 никого не боясь, ибо вы отправляете суд Божий. Всякое дело, для вас слишком трудное, мне передавайте — я выслушаю его“.
 
Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого; нікого не страхайтеся, бо суд — Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю.

Обо всех ваших обязанностях я дал вам тогда наставления.
 
І заповідав я вам того часу все, що ви мали чинити.

И отправились мы от Хорива и одолели огромную и ужасную пустыню, на которую вы достаточно насмотрелись на пути к горам амореев, — всё, как повелел нам ГОСПОДЬ, Бог наш, — и достигли Кадеш-Барнеа.
 
Ми рушили від Хориву і перейшли всю оту, що ви бачили, велику й страшну пустиню, по дорозі до аморійських гір, та й прибули, як заповідав нам Господь, Бог наш, аж до Кадеш-Барне.

Я сказал вам тогда: „Вот и пришли мы в горную страну амореев, которую дает нам ГОСПОДЬ, Бог наш.
 
І промовив я до вас: Дійшли ви аж до гір аморійських, що їх Господь, Бог наш, хоче нам дати.

Да будет вам известно, что ГОСПОДЬ, Бог ваш, отдал эту страну вам. Идите же и завладейте ею во исполнение обещания, которое ГОСПОДЬ, Бог ваших отцов, дал вам. Не бойтесь и не падайте духом!“
 
Глянь, Господь, Бог твій, дає тобі в посідання цю землю; іди, займи її, як обіцяв тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійся, не падай духом.

Вы тогда7 пришли ко мне и сказали, что хотели бы прежде послать несколько человек, чтобы они разведали местность и рассказали о пути, которым придется нам идти, и о городах, к которым мы подойдем.
 
Та ви всі приступили до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, щоб вони розгледіли нам ту землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись і на які міста йти нам.

Я нашел эту мысль разумной и отобрал двенадцать человек — от каждого колена по одному.
 
Подобалася мені ваша рада; і я вибрав з-поміж вас дванадцять чоловік, по чоловіку від покоління.

Они отправились в путь, прошли по горам до долины Эшкол и осмотрели ее.
 
Пустились вони в дорогу й зійшли в гори та й дійшли до Ешкол-долини й розвідали її.

Взяв некоторые из плодов той страны, наши посланники принесли их с собой и в своем рассказе об увиденном утверждали: „Земля, что дарует нам ГОСПОДЬ, Бог наш, прекрасна!“
 
Вони, набравши з собою плодів землі, принесли їх до нас і дали нам таку вістку: Добра земля, що її Господь, Бог наш, хоче нам дати.

Вы, однако, не захотели совершить тот переход, восстали против повеления ГОСПОДА, Бога вашего,
 
Та ви не схотіли йти і противилися слову Господа, Бога вашого;

и ворчали у себя в шатрах: „Ненавидит нас ГОСПОДЬ. Он вывел нас из Египта, чтобы бросить амореям на истребление.
 
і стали нарікати по ваших наметах та й промовляти: З ненависти до нас вивів нас Господь із Єгипетської землі, щоб віддати нас у руки аморіям та й вигубити нас.

Как можем мы идти туда? Мы, выслушав рассказ братьев наших, что ходили смотреть ту землю, боимся людей тех, ведь они и сильнее, и выше, чем мы; города там огромные, с укреплениями до небес. И потомков Анака видели они в той стране“.
 
І куди ж ото ми йдемо? Наші брати відняли в нас відвагу, коли сказали: люд, мовляв, там численніший та дебеліший за нас, міста великі й укріплені під небо, ба — навіть синів Анака ми бачили там!

Я пытался рассеять ваши страхи: „Не бойтесь вы их!
 
А тоді я промовив до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!

ГОСПОДЬ, Бог ваш, идет впереди и будет опять за вас сражаться, как Он сделал это когда-то в Египте на ваших глазах,
 
Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він сам воюватиметься за вас, цілковито, як це він учинив був з вами в Єгипетській землі перед вашими очима;

а потом и в этой пустыне, — вы видели сами, как Он носил вас, как ребенка носит отец, и так было на всем вашем пути, пока не пришли вы сюда“.
 
та й у пустині, де ти бачив, як Господь, Бог твій, ніс тебе, як чоловік носить свого сина, на всьому шляху, що ви його пройшли, заки дійшли до цього місця.

Но, несмотря на это, вы не доверились ГОСПОДУ, Богу вашему,
 
Та ви, не зважаючи на те, не хотіли вірити Господеві, Богові вашому,

Тому, Кто всегда и везде шел пред вами, подыскивая места для ваших стоянок и указывая вам дорогу: по ночам огнем, а днем облаком.
 
який ішов поперед вами в дорозі, щоб піднайти вам місце, де можна вам отаборитись: уночі в полум'ї, щоб показати вам дорогу, якою мали йти, а вдень у хмарі.

Когда услышал ГОСПОДЬ ваши жалобы,8 разгневался Он и поклялся:
 
Коли Господь почув голос ваших розмов, розгнівався й поклявся словами:

„Ни один из людей сих, из этого погрязшего в пороках поколения, не увидит той прекрасной земли, которую Я клятвенно обещал праотцам их.
 
Ніхто з цих людей, із цього злого роду не побачить тієї доброї землі, що її я поклявся дати вашим батькам,

Ни один — кроме Халева, сына Ефуннэ. Он увидит ее. Ему и потомкам его отдам Я ту землю, по которой прошел он уже однажды; отдам ему — он безгранично предан Мне“.9
 
крім Калева, сина Єфунне; він її побачить, і йому дам землю, що по ній ступав він, і його синам, бо він вірно йшов слідами за Господом.

И на меня разгневался ГОСПОДЬ из-за вас. „Ты тоже не войдешь в ту страну, — сказал Он. —
 
Та й на мене через вас розгнівався Господь і сказав: І ти туди не ввійдеш!

Но войдет в нее тот, кто служит при тебе ныне, — Иисус Навин. Поддержи его в решимости его, ведь он должен добиться того, чтоб Израиль унаследовал эту землю.
 
Ісус Навин, твій слуга, — той увійде туди; йому додай відваги, бо він саме віддасть її у насліддя Ізраїлеві.

С ним, с Иисусом, пойдут ваши дети, о которых вы сокрушались, что станут они военной добычей; ваши сыновья, которые еще не ведают ни добра, ни зла, войдут в эту землю. Им отдам Я ее, и они будут владеть ею.
 
А ваші немовлятка, про яких ви казали, що стануть здобиччю, і діти ваші, що не вміють ще відрізнити добра від зла, — вони увійдуть туди, їм я дам її, і вони заволодіють нею.

А вы поворачивайте и ступайте в пустыню дорогой, что ведет к Красному морю“.10
 
Ви ж поверніться й рушайте в пустиню, дорогою до Червоного моря.

Тогда вы заговорили: „Согрешили мы перед ГОСПОДОМ! Но теперь мы пойдем и будем сражаться, как велел нам ГОСПОДЬ, Бог наш!“ Вооружились вы и готовы уж были пойти безоглядно в нагорную страну.
 
А ви відказали мені та й промовили до мене: Згрішили ми проти Господа, ми підемо в гори й битимемся, так, як заповідав нам Господь, Бог наш. І підперезав кожен із вас свою зброю, і вам захотілось необдумано пуститися в гори.

Но ГОСПОДЬ повелел мне сказать вам: „Не поднимайтесь в горы, не начинайте там битву, потому что Я не с вами, вы потерпите поражение от ваших врагов“.
 
Але Господь сказав до мене: Промов до них: не йдіть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; то щоб не побили вас вороги ваші!

Передал я вам волю ГОСПОДА, однако вы не вняли: вы восстали против Его повеления и, возомнив о себе, двинулись в горы.
 
Говорив я до вас, а ви не послухали; ви спротивились Господньому слову і, впершись, пустилися в гори.

Но против вас вышли амореи, что жили в горах; они преследовали вас, словно потревоженный пчелиный рой; нанеся вам сокрушительное поражение, они гнали вас по Сеиру до самой Хормы.
 
От і вийшли проти вас аморії, що живуть у тих горах, і гналися за вами роєм та й сікли вас від Сеїру до Хорми.

Возвратившись с позором, рыдая, взывали вы к ГОСПОДУ; но не стал Он вас слушать, вашим воплям не внял.11
 
Повернувшися, заходилися ви плакати перед Господом, але Господь не слухав вашого голосу й не зважав на вас.

Вот и пришлось вам долго оставаться в Кадеше — всё то время, что провели вы там.
 
І пробули ви, живучи в Кадеші, довгий час.»

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
5  [1] — Букв.: изъяснять эту Тору. Из сказанного выше в книгах Исход, Левит и Числа следует, что, освободив из египетского рабства Свой избранный народ, Бог дал ему свод законов, который регламентировал всю жизнь израильтян. Они называли этот кодекс Тора. Спектр значений этого слова чрезвычайно широк: от любого «повеления Божьего» и Его наставления или указания до детально разработанного свода законов, данного Богом Израилю через Моисея. В большинстве случаев это понятие переводится как «Закон» или «закон Моисеев».
7  [2] — Или: в Шефелу.
7  [3] — Или: на юг.
8  [4] — Букв.: Господь.
15  [5] — Евр. шотерим — лица, ответственные за отправление правосудия и поддержание общественного порядка, приставники.
17  [6] — Букв.: малого и большого.
22  [7] — Показательно, что, обращаясь к новому поколению, родившемуся и выросшему после описанных событий, Моисей делает их как бы участниками случившегося, что могло быть знаком единения каждого поколения людей с их предшественниками и призывом принимать во внимание уроки истории.
34  [8] — Или.: слова.
36  [9] — Букв.: Господу.
40  [10] — Или: к Тростниковому морю; или: к морю Суф; Син. пер.: к Чермному морю.
45  [11] — Букв.: не приблизил к вам Свое ухо.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.