Есфирь 1 глава

Книга Есфири
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Было это во времена Ксеркса1 — того Ксеркса, который правил ста двадцатью семью областями от Индии до Куша.2

І сталося за днів Ахашверо́ша, це той Ахашверо́ш, що царював від Індії аж до Етіопії, сто й двадцять і сім окру́г, —

Утвердившись3 к тому времени на царском престоле в крепости Сузы,

за тих днів, коли цар Ахашверош засів на троні свого царства, на замку Су́зи.

царь Ксеркс на третий год своего правления устроил пир для вельмож и сановников. Собрав у себя персидских и мидийских военачальников, знать и правителей областей,

Третього року свого царюва́ння справив він гости́ну для всіх своїх князі́в та для своїх слуг ві́йська перського та мідійського, старши́х та прави́телів округ,

он показывал им богатство славного своего царства, его блеск и великолепие много дней подряд — сто восемьдесят дней.

показуючи ба́гатство слави царства свого й пишну славу своєї вели́чности довгі дні, сто й вісімдесят день.

Когда эти дни завершились, царь устроил семидневный пир для всего народа — для всех жителей крепости Сузы от мала до велика — во дворе царского сада.4

А по скінченні цих днів справив цар для всього наро́ду, що знахо́дився в за́мку Су́зи, від великого й аж до мало́го, гости́ну на сім день на садко́вому подві́р'ї царсько́го пала́цу.

Белые и голубые льняные полотнища висели на шнурах из белого виссона и пурпурной шерсти, привязанных к серебряным перекладинам на мраморных столбах; на мозаичном полу из мрамора, перламутра и самоцветов5 стояли ложа из золота и серебра.

Біла, зелена та блаки́тна ткани́на, три́мана віссо́новими та пурпу́ровими шну́рами, ви́сіла на срібних стовпця́х та мармуро́вих коло́нах. Золоті та срібні ло́жа стояли на підлозі з пли́ток з зеленого, білого, жовтого й чорного ма́рмуру.

Напитки подавали в золотых чашах, и чаши были самые разные; вино от царских щедрот лилось рекой,

А напо́ї подавали в золотому по́суді, в посуді все різному, і царсько́го вина було ве́льми щедро, за великою спромо́жністю царя.

и пили, по указу царя, без ограничений — кто сколько пожелает:6 такие распоряжения царь дал управителям своего дворца.

А пиття було за встановленим порядком, — ніхто не приму́шував, бо цар так установи́в усім значни́м свого дому, щоб чинили за вподо́бою кожного.

А в самом царском дворце Ксеркса царица Астинь7 устроила пир для женщин.

Також цариця Ва́шті спра́вила гости́ну для жіно́к в царсько́му домі царя Ахашверо́ша.

На седьмой день пира царь, развеселившийся от вина, повелел Мехуману, Биззете, Харвоне, Бигте, Авагте, Зетару и Каркасу — семи царедворцам,8 служившим при нем,9 —

Сьо́мого дня, коли цареві стало ве́село на серці від вина, він сказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімо́м е́внухам, які служили перед обличчям царя Ахашвероша,

привести к нему царицу Астинь в царском венце, чтобы показать ее красоту народу и правителям, ведь она была очень красива.

приве́сти царицю Вашті перед цареве обличчя в короні царські́й, щоб показати наро́дам та зверхникам її красу́, бо була вона вродли́вого ви́гляду.

Но царица Астинь, услышав от царедворцев повеление царя, прийти отказалась — и царь так разгневался на нее, что пришел в ярость.

Та цариця Ва́шті відмо́вилася прийти за царськи́м словом, що було передане їй через е́внухів. І сильно загні́вався цар, і в ньому горіла його лю́тість!

Тогда царь обратился к мудрецам, знатокам обычаев разных времен (царь, как правило, вел свои дела в присутствии знатоков закона и права,

І сказав цар до мудреців, що знають часи́ (бо так царська́ справа йшла перед усіма́, що знали зако́на та право,

его приближенными были Каршена, Шетар, Адмата, Таршиш, Мерес, Марсена и Мемухан — семь знатных персов и мидийцев, всегда имевших доступ к царю и занимавших первые места в царстве).

а близьки́ми до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, сім князів перськи́х та мідійських, які бачать царе́ве обличчя й сидять перші в царстві):

«Как по закону следует поступить с царицей Астинью, — спросил он, — за то, что она не исполнила повеление царя Ксеркса, переданное через царедворцев?»

„Як велить зако́н, щоб зробити з царицею Вашті за те, що не виконала сло́ва царя Ахашвероша, переданого їй через євнухів?“

«Царица Астинь виновна не только перед царем, но и перед всеми правителями, перед всеми народами, живущими во владениях царя Ксеркса, — ответил царю и правителям Мемухан. —

І сказав Мемухан перед царем та князя́ми: „Не перед сами́м царе́м провини́лася цариця Вашті, але й перед усіма́ князя́ми та перед усіма́ народами, що по всіх окру́гах царя Ахашвероша.

Теперь поступок царицы станет известен всем женщинам, и они будут смотреть на своих мужей с пренебрежением и говорить: „Царь Ксеркс велел привести к себе царицу Астинь, а она не пошла“.

Бо цари́цин учи́нок ді́йде до всіх жіно́к, і спричи́ниться до пого́рдження їхніх чолові́ків в їхніх оча́х, бо бу́дуть говорити: Цар Ахашверо́ш сказав був приве́сти царицю перед обличчя своє, та вона не прийшла́!

Знатные персиянки и мидийки, как только узнают о поступке царицы, сами начнут выказывать непокорство10 царским вельможам, вызывая лишь гнев и презрение!11

І цього дня казатимуть те саме княгині перські та мідійські, що почують про цари́цин учи́нок, до всіх царськи́х князі́в, — і бу́де багато пого́рди та гніву!

Если это будет угодно царю, пусть выйдет царский указ, где среди непреложных законов персов и мидийцев будет записано, что отныне никогда не предстанет Астинь пред очи царя Ксеркса, а звание ее царское пусть царь отдаст другой женщине, лучшей, чем она.

Якщо цареві це добре, нехай ви́йде царськи́й нака́з від нього й нехай буде записане в зако́нах Персії та Мідії, і нехай не поминеться, щоб Вашті більш не прихо́дила перед обличчя царя Ахашвероша, а її царюва́ння цар дасть іншій, ліпшій від неї.

И когда такой царский указ огласят по всему его царству — а оно воистину велико, — то все женщины: и знатные, и незнатные12 — станут почитать своих мужей».

А коли почується царськи́й нака́з, який цар зробить відо́мим у всім своїм царстві, хоч яке велике воно, то всі жінки́ віддадуть честь своїм чоловікам, від великого й аж до мало́го“.

Совет Мемухана понравился царю и его правителям, и царь поступил так, как тот и сказал:

І була приємна ця рада в оча́х царя та князі́в, і цар зробив за Мемухановим словом.

разослал указ по областям своего царства, в каждую область принятым там письмом, каждому народу на его языке: «Мужчина — господин в доме своем», — и так провозгласили на языке каждого народа.13

І порозсила́в він листи до всіх царськи́х окру́г, до кожної округи — письмо́м її, і до кожного наро́ду — мовою його́, щоб кожен чоловік був па́ном у домі своєму, і говорив про це мовою свого наро́ду.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — В LХХ, Славянском и Син. пер.: Артаксеркс; масоретский текст: Ахашверош. Персидский царь Ксеркс I, сын Дария I Великого, правил в 486−465 гг. до Р. Х.

1 [2] — Куш — территория южнее Египта.

2 [3] — Или: восседая.

5 [4] — Букв.: во дворе сада царского дворца.

6 [5] — Перевод наименований камней предположителен.

8 [6] — Или: пили чинно, без принуждения.

9 [7] — Так в LXX; масоретский текст: Вашти.

10 [8] — Или: евнухам; то же в ст. 12 и 15.

10 [9] — Букв.: при царе Ахашвероше.

18 [10] — Пер. по друг. чтению; масоретский текст: будут говорить / отвечать (так же).

18 [11] — Или: и сколько же будет презрения и гнева!

20 [12] — Букв.: от мала до велика.

22 [13] — Или: и чтобы он (муж) говорил языком народа своего — при таком переводе, вероятно, речь идет о языковой ситуации в условиях многонациональной Персидской империи: язык мужа должен быть главным в семье. Эта последняя фраза отсутствует в LXX.

« 13 глава 2 глава »