Навума 1 глава

Кніга Навума
Пераклад Чарняўскага 2017 → Елизаветинская Библия

 
 

Прысуд на Нініву. Кніга бачання Навума Эльцэзэя.
 
Про҇ро́чество ѡ҆ нїнеѵі́и: кни́га видѣ́нїѧ наѹ́ма сы́на є҆лкесе́ева.

Бог, рупліва апякуючы і помслівы Госпад, мае абурэнне; і помсціць Госпад ворагам Сваім, і спаганяе гнеў на непрыяцелях Сваіх.
 
Бг҃ъ ревни́въ и҆ мстѧ́й гд҇ь, мстѧ́й гд҇ь съ ѩ҆́ростїю, гд҇ь мстѧ́й сопоста́тѡмъ свои҄мъ и҆ потреблѧ́ѧй са́мъ врагѝ своѧ҄.

Госпад цярплівы і магутны моцаю, Госпад не пакіне нікога без пакарання. Праз буру і віхуру шлях Яго, і хмары — пыл ног Яго.
 
Гд҇ь долготерпѣли́въ, и҆ вели́ка крѣ́пость є҆гѡ̀, и҆ ѡ҆чища́ѧй не ѡ҆чи́ститъ гд҇ь: въ сконча́нїи и҆ трѹ́сѣ пѹ́ть є҆гѡ̀, и҆ ѡ҆́блацы пра́хъ но́гъ є҆гѡ̀:

Забароніць Ён мору — і яно высыхае, і ўсе рэкі Ён ператварае ў пустыню. Млее Басан і Кармэль, і вяне кветка Лібана.
 
запреща́ѧй мо́рю и҆ и҆зсѹша́ѧй є҆̀ и҆ всѧ҄ рѣ́ки ѡ҆пѹстоша́ѧй. Ѹ҆ма́лисѧ васані́тїда и҆ карми́лъ, и҆ процвѣта҄ющаѧ лїва́на ѡ҆скѹдѣ́ша:

Дрыжаць горы перад Ім, і ўзгоркі трывожацца; і зямля трасецца перад абліччам Яго, і сусвет ды ўсе, пражываючыя ў ім.
 
го́ры потрѧсо́шасѧ ѿ негѡ̀, и҆ хо́лми поколеба́шасѧ, и҆ ѹ҆жасе́сѧ землѧ̀ ѿ лица̀ є҆гѡ̀, вселе́ннаѧ и҆ всѝ живѹ́щїи на не́й.

Хто ўстаіць перад гневам Яго, і хто сцерпіць полымя абурэння Яго? Гнеў Яго разліваецца, як агонь, і скалы разбураюцца перад Ім.
 
Ѿ лица̀ гнѣ́ва є҆гѡ̀ кто̀ постои́тъ; и҆ кто̀ сопроти́витсѧ во гнѣ́вѣ ѩ҆́рости є҆гѡ̀; ѩ҆́рость є҆гѡ̀ растаева́етъ вла҄сти, и҆ ка́менїе сотро́шасѧ ѿ негѡ̀.

Добры ёсць Госпад — прытулак у дзень бяды і спагадны тым, што на Яго спадзяюцца;
 
Бл҃гъ гд҇ь терпѧ́щымъ є҆го̀ въ де́нь скорбѣ́нїѧ, и҆ зна́ѧй боѧ́щыѧсѧ є҆гѡ̀:

і ў бушуючым патопе Ён знішчыць ворагаў Сваіх, і непрыяцеляў Яго будзе пераследаваць цемра.
 
и҆ въ пото́пѣ пѹтѝ сконча́нїе сотвори́тъ: востаю́щыѧ и҆ врагѝ є҆гѡ̀ пожене́тъ тма̀.

Што думаеце вы супраць Госпада? Ён выканае знішчэнне; не паўторыцца бяда.
 
Что̀ помышлѧ́ете на гд҇а; сконча́нїе са́мъ сотвори́тъ, не ѿмсти́тъ два́жды кѹ́пнѡ въ ско́рби:

Як густыя церні, сплеценыя між сабою, ды як горкія п’яніцы, так яны цалкам спалены будуць, як сухая салома.
 
поне́же до ѡ҆снова́нїѧ своегѡ̀ ѡ҆лѧденѣ́етъ, и҆ а҆́ки блю́щь и҆ ѡ҆плета́ющьсѧ снѣде́нъ бѹ́детъ, и҆ а҆́ки тро́сть сѹхоты̀ полна̀.

З цябе выйшаў той, хто задумаў ліха супраць Госпада, спланаваўшы ліхія намеры.
 
И҆з̾ тебє̀ и҆зы́детъ по́мыслъ на гд҇а ѕлы́й, совѣщава́ѧй сопрѡти́внаѧ.

Вось гэта кажа Госпад: «Хоць яны бяспечныя і шматлікія, аднак будуць яны таксама пасечаны і загінуць; Я табе чыніў шкоду і не буду чыніць табе шкоду болей.
 
Сїѧ҄ гл҃етъ гд҇ь: ѡ҆блада́ѧй вода́ми мно́гими, и҆ си́це разстѹ́пѧтсѧ, и҆ слѹ́хъ тво́й не ѹ҆слы́шитсѧ ктомѹ̀:

І цяпер паламаю Я прут яго, што на спіне тваёй, і разарву твае путы».
 
и҆ нн҃ѣ сокрѹшѹ̀ же́злъ є҆гѡ̀ ѿ тебє̀ и҆ ѹ҆́зы твоѧ҄ расто́ргнѹ.

І загадае Госпад адносна цябе: «Не будзе болей патомства з імем тваім. З дома бога твайго выкіну выразаныя і літыя выявы; прыгатую табе магілу, бо ты абняславіўся».
 
И҆ заповѣ́сть ѡ҆ тебѣ̀ гд҇ь, не разсѣ́етсѧ ѿ и҆́мене твоегѡ̀ ктомѹ̀: ѿ до́мѹ бг҃а твоегѡ̀ потреблю̀ и҆зва҄ѧннаѧ и҆ слїѧ҄ннаѧ положѹ̀ гро́бъ тво́й, ѩ҆́кѡ ско́ри (є҆стѐ).

Вось, на гарах ногі вестуна, што супакой абвяшчае. Святкуй, Юда, свае ўрачыстасці і выканай свае абяцанні, бо не пройдзе ўжо больш праз цябе Бэліял: ён дарэшты знішчаны.
 
Сѐ, на гора́хъ но́ги благовѣствѹ́ющагѡ и҆ возвѣща́ющагѡ ми́ръ: пра́зднѹй, ї҆ѹ́до, пра́здники твоѧ҄, возда́ждь ѡ҆бѣ́ты твоѧ҄, занѐ не приложа́тъ ктомѹ̀ є҆́же проитѝ сквозѣ̀ тебѐ во ѡ҆бетша́нїе: сконча́сѧ и҆ и҆зве́ржесѧ.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.