Эзэкіэля 1 глава

Кніга Эзэкіэля
Пераклад Чарняўскага 2017 → Новой Женевской Библии

Пераклад Чарняўскага 2017

1 І здарылася гэта ў трыццаты год, у пяты дзень чацвёртага месяца, калі я знаходзіўся сярод палонных ля ракі Кэбар, што адкрыліся нябёсы і бачыў я з’яву Божую.
2 У пяты дзень месяца, а гэта быў пяты год ад перасялення цара Ёахіна,
3 Госпад прамовіў да святара Эзэкіэля, сына Буза, у зямлі халдэяў ля ракі Кэбар; і супачыла на ім там рука Госпада.
4 І я паглядзеў: і вось, віхор дзьмуў з поўначы, і велізарная хмара, і агонь палымнеючы, ды бляск кругом яго, і з сярэдзіны яго — штосьці накшталт злітка золата са срэбрам, — гэта значыць з сярэдзіны агню;
5 і ў сярэдзіне яго — штосьці накшталт чатырох істот жывых; і мелі яны такі выгляд: быў у іх выгляд чалавека.
6 Кожная з іх мела па чатыры твары і па чатыры крылы;
7 ногі іх былі прамыя, а ступні ног іх былі падобныя да ступняў ног цяляці, і блішчалі яны, як медзь ззяючая.
8 І пад крыламі мелі яны рукі чалавечыя па чатырох баках. Твары ж і крылы былі ва ўсіх чатырох:
9 крылы іх прылягалі адны да другіх; яны не адварочваліся, калі ішлі; але кожная істота ішла проста перад сабою.
10 Падабенства ж твараў іх: кожная з чатырох істот мела з правага боку аблічча чалавека і выгляд ільва, а з левага боку кожная з чатырох мела выгляд вала і выгляд арла.
11 І крылы іх былі скіраваныя ўгару; два крылы прылягалі адно да аднаго, і два закрывалі целы іх.
12 І кожная ішла напрасткі: ішлі туды, куды іх вяло імкненне духу, і, ідучы, не адварочваліся.
13 І ў сярэдзіне між тымі істотамі жывымі — штосьці накшталт вугалёў, падобных да паходняў, што рухаюцца між тымі істотамі жывымі; і агонь кідаў яркі бляск, ды з агню ўздымаліся маланкі.
14 І істоты жывыя ішлі і вярталіся назад, накшталт маланкі, што бліскае.
15 І калі прыгледзеўся я да тых істот жывых, то пры кожнай з тых істот жывых знаходзілася на зямлі адно кола.
16 І выгляд тых колаў, і выраб іх — накшталт хрызаліта, і ўсе чатыры мелі аднолькавы выгляд; і здавалася, што былі яны зроблены так, што адно кола было ў другім.
17 Маглі яны хадзіць у чатырох напрамках; і, калі ішлі, не адварочваліся.
18 А абады іх былі велізарныя і жахлівага выгляду; і абады іх былі поўныя вачэй вакол усіх чатырох.
19 А калі гэтыя істоты жывыя рухаліся, таксама і колы іх рухаліся разам з імі; і калі істоты падымаліся з зямлі, падымаліся таксама і колы.
20 Куды кіраваў іх дух, каб ісці, туды ішлі, і колы адначасова падымаліся, ідучы за імі; бо дух жывых істот знаходзіўся ў колах.
21 Калі рухаліся гэтыя істоты, рухаліся і колы, і калі спыняліся, таксама і колы затрымліваліся; і калі яны падымаліся з зямлі, і колы падымаліся таксама, і колы ішлі за імі, бо дух жывых істот знаходзіўся ў колах.
22 І над галовамі гэтых істот жывых было штосьці накшталт цвярдыні нябеснай, быццам крышталь ірдзеючы, раскінуты над іх галовамі ўгары.
23 А пад цвярдыняй былі паднятыя крылы іх, адно каля аднаго; і кожная жывая істота пакрывала сваё цела двума крыламі.
24 І калі яны ішлі, чуў я шум крылаў, як шум многіх водаў, як голас Усемагутнага: калі яны ішлі, быў водгук аглушальны, як шум лагера ваеннага; і калі яны спыняліся, крылы мелі апушчаныя.
25 Бо калі чуўся голас над цвярдыняй нябеснай, якая была над іх галовамі, яны спыняліся і крылы мелі апушчаныя.
26 І над цвярдыняю нябеснаю, якая ўзвышалася над іх галовамі, было штосьці, што мела выгляд каменя сапфіравага, накшталт пасада; і на ім быццам постаць чалавека зверху.
27 І ўбачыў я штосьці накшталт злітка золата са срэбрам, які выглядаў, як агонь кругом яго, пачынаючы ад таго, што выглядала, як сцёгны, і вышэй; і ўніз ад таго, што выглядала, як сцёгны, убачыў я штосьці, як агонь, які ззяе вакол яго.
28 Як з’яўленне вясёлкі на воблаку ў дажджлівы дзень, такі быў той бляск наўкола.

Новой Женевской Библии

1:1−3 См. Введение: Автор; Время и обстоятельства написания.

1:1 И было в тридцатый год. Книга, предположительно, имела два заголовка: один от первого лица (ст. 1), второй — от третьего (ст. 2:3). Хронология в книге пророка Иезекииля, как правило, приводится по годам правления Иоакима. Иезекииль воспринял свое пророческое призвание на тридцатом году жизни, что соответствует пятому году правления Иоакима. Предназначенный в священники человек обычно приступал к активному служению лишь по достижении тридцати лет (Чис 4:3), но Иезекииль в этом возрасте жил в условиях плена, вдали от Иерусалимского храма, и, естественно, не имел возможности исполнять свое священническое призвание.

1:2 это был пятый год. Царь Иоаким был уведен в плен в 597 г. до Р.Х.; Навуходоносор посадил на его место царя Седекию (4Цар 24:15−17; 2Пар 36:10). Но Иоакима продолжали считать законным царем Иудеи (4Цар 25:27−30), что признавалось даже вавилонскими властителями, так что все даты, которые приводятся в книге пророка Иезекииля (1:2−3; 3:16; 8:1; 20:1; 24:1; 26:1; 29:1; 29:17; 30:20; 32:1; 32:17; 33:21; 40:1), даются по годам царствования именно Иоакима. Следовательно, если в ст. 1:2 называется четвертый месяц пятого года правления Иоакима, то видение состоялось в июле 593 г. до Р.Х.

1:3 при реке Ховаре. Иудеи диаспоры обычно устраивали места для богопочитания у водных потоков (Деян 16:13; Пс 136:1). Два клинописных текста из Ниппура упоминают о «пару кабари» (в переводе «великая река»), и это имя собственное можно отождествить с рекой Ховар. Так называли большой обводный канал, с помощью которого вода из Евфрата подводилась к Вавилону.

1:4 — 3:14 Подобно Моисею, любой пророк (Втор 18:15, 18) обычно начинал свое пророческое служение лишь после того, как Бог приоткрывал ему свое Божественное присутствие. Каждый из пророков обычно бывал допущен на небесный совет, где ему позволялось выслушать слова Божии. Именно в этом и состояло отличие истинного пророка от ложного (Иер 23:16−18; 3Цар 22:19−28).

Сообщения о войнах составляют важный мотив в пророчестве Иезекииля. И в начальном видении Бог предстает перед ним как воин, едущий на колеснице (1:15−18) в сопровождении небесного воинства (1:19−24).

1:4 бурный ветер. Т.е. один из видов теофании (богоявления). См. 4Цар 2:1, 11; Иов 38:1; Пс 82:16; Пс 148:8; Ис 29:6; Ис 66:15; Иер 4:13; Иер 23:19; Иер 30:23; Наум 1:3; Зах 9:14.

1:5−9 Упоминаемые здесь животные — это херувимы (10:1; 15:17, 20). Ср. Ис 6:2, а также Откр 4:6. Крылья их «соприкасались одно к другому» (ст. 9), что напоминает серафимов, поставленных в Святом Святых Соломонова храма (3Цар 6:27; 2Пар 3:11−12).

1:10 Подобие лиц их. Упоминаемые четыре лица представляют высшие формы жизни среди разных категорий тварных созданий. Лицо человека выше других, и оно обращено наружу. Телец представляет домашних животных, лев — диких, а орел — птиц. Эти существа образовали четырехугольник. Под каким бы углом ни смотреть на каждое из них, одновременно были видны четыре различных лица.

1:11 крылья. См. Ис 6:2 и ком. к Иез 1:5−9.

1:13−14 горящих углей... огонь... сияние... молния. Огонь — это первичный вид богоявления (Быт 15:17; Исх 3:2; Исх 13:21−22; Чис 11:1; Пс 17:9).

1:24 сильный шум. Звуковой компонент — это обычный элемент богоявления, если в них участвует небесное воинство (2Цар 5:24; 4Цар 7:6; Иоиль 2:5. Ср. также Быт 3:8; Исх 19:19; Ис 6:4). См. об этом особенно 3:12−13; 10:5.

1:27 вид огня внутри него вокруг. Свет, характерный для присутствия Божия, заполняет всего человека (ср. Дан 7:9−10) — ведь Божественный свет является неприступным (1Тим 6:16). Никто никогда не видел Бога, и никто не может описать Его; поэтому и Иезекииль говорит только о «видении подобия славы Господней» (2:1), т.е. он трижды избегает реального описания Бога.

1:28 радуга. Радуга не только отражает великолепие облика Божия, но и напоминает о Его обетованиях (Быт 9:16−17).



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.