Лукі 1 глава

Евангелле паводле Лукі
Пераклад Чарняўскага 2017 → Новый русский перевод

 
 

Паколькі многія ўжо спрабавалі скласці аповед пра падзеі, якія ў нас адбыліся,
 
Поскольку уже многие принялись составлять описание произошедших среди нас событий[1]

як пераказалі нам тыя, што ад пачатку самі бачылі і былі паслугачамі Слова,
 
на основе сведений, переданных нам людьми, которые с самого начала были очевидцами и служителями Слова,

таксама і я, старанна разгледзеўшы ўсё ад пачатку, рашыўся па парадку апісаць табе, годны Тэафіле,
 
то и я решил, тщательно исследовав всё от начала, описать тебе, достопочтеннейший Феофил, всё по порядку,

каб ты ўсведаміў непарушнасць слоў, у якіх ты быў навучаны.
 
чтобы ты мог убедиться в достоверности того, чему был научен.

У дні Ірада, цара Юдэі, жыў адзін святар на імя Захарыя, з Абіявай чаргі. Ён меў жонку, з дачок Ааронавых, імя яе Лізавета.
 
Во время правления Ирода[2], царя Иудеи, был священник по имени Захария, из смены Авии[3]. Его жена тоже была потомком Аарона, её звали Елизавета.

Яны абое былі справядлівымі перад Богам, беззаганна спаўняючы ўсе пастановы і прыказанні Госпадавы.
 
Оба они были праведны перед Богом, живя непорочно и строго соблюдая все заповеди и установления Господа.

Ды не мелі дзіця, бо Лізавета была няплоднай, а абое былі ўжо на схіле дзён сваіх.
 
Но у них не было детей, потому что Елизавета была бесплодна. Они оба были уже в преклонном возрасте.

І сталася, калі ён адбываў службу святарскую перад Богам у сваёй чарзе,
 
Однажды, когда была очередь служить смене, к которой принадлежал Захария, он нес службу перед Богом.

па жэрабі, як была традыцыя ў святароў, выпала яму ўвайсці ў святыню Госпадаву для каджэння,
 
В соответствии с установленным для священников порядком ему выпало по жребию войти в храм Господа и возжигать благовония[4].

а ўсё мноства народа ў час каджэння малілася звонку.
 
Во время возжигания благовоний множество народа молилось снаружи.

І з’явіўся перад ім Анёл Госпадаў, стоячы па правым баку ахвярніка каджэння,
 
Захарии же явился ангел Господа. Он стоял справа от жертвенника, где возжигались благовония.

дык Захарыя стрывожыўся, бачачы [гэта], ды [вялікі] страх ахапіў яго.
 
Увидев его, Захария был чрезвычайно поражен и испуган.

Тады Анёл прамовіў да яго: «Не бойся, Захарыя, бо пачута маленне тваё, вось жа, жонка твая Лізавета народзіць табе сына, і назавеш яго Янам.
 
Ангел сказал ему: — Не бойся, Захария, твоя молитва услышана. Твоя жена Елизавета родит тебе сына, и ты назовёшь его Иоанном.

Ды будзе табе радасць і пацеха, ды многія будуць радавацца з яго нараджэння.
 
Твое сердце наполнится счастьем и ликованием, и многие будут радоваться его рождению,

Ён будзе вялікім на віду Госпада, і не будзе піць віна і сіцэры, ды яшчэ ад улоння маці сваёй будзе напоўнены Духам Святым,
 
потому что он будет великим перед Господом. Он никогда не будет пить вина и других хмельных напитков. Ещё до своего рождения он будет исполнен Святым Духом.

і многіх сыноў Ізраэля наверне да Госпада, Бога іх.
 
Многих израильтян он обратит к Господу, их Богу.

І пройдзе перад Ім у духу і магутнасці Іллі, каб звярнуць сэрцы бацькоў да дзяцей, а непаслухмяных — да мудрасці справядлівых, каб падгатаваць Госпаду народ падрыхтаваны».
 
Он будет предшествовать Ему в духе и силе Илии, чтобы обратить сердца отцов к детям, а непокорных — к мудрости праведных, приготовляя народ к приходу Господа[5].

І сказаў Захарыя Анёлу: «З чаго я магу гэта ведаць? Бо я стары, і жонка мая на схіле дзён сваіх».
 
Захария спросил ангела: — Как мне узнать, что это сбудется? Ведь я уже стар, и жена моя в преклонных годах.

І, адказваючы, сказаў яму Анёл: «Я — Габрыэль, што стаю перад Богам, і пасланы гаварыць з табою і абвясціць табе гэтую радасную вестку.
 
Ангел ответил: — Я — Гавриил, стоящий перед Богом, и я послан, чтобы сообщить тебе эту радостную весть.

І вось, ты будзеш нямым ды не будзеш магчы гаварыць аж да дня, у які гэта здзейсніцца, таму што ты не паверыў словам маім, якія збудуцца ў свой час».
 
Но сейчас за то, что ты не поверил моим словам, которые обязательно исполнятся в своё время, ты лишишься дара речи и не будешь говорить до того дня, пока это не сбудется.

І народ чакаў Захарыю, і дзівіліся, што ён так доўга марудзіць у святыні.
 
Между тем люди ждали Захарию и удивлялись, почему он так долго не выходит из храма.

Выйшаўшы, ён не мог да іх прамаўляць, дык пазналі, што ён бачыў з’яву ў святыні. А ён падаваў ім знакі і заставаўся нямым.
 
Захария, выйдя, не мог говорить и вынужден был общаться с ними жестами. Все поняли, что в храме ему было видение.

І сталася, калі скончыліся дні службы яго, ён вярнуўся ў дом свой.
 
Срок служения Захарии закончился, и он возвратился домой.

А праз некалькі дзён жонка яго, Лізавета, пачала дзіця; і пяць месяцаў хавалася, кажучы:
 
Вскоре его жена Елизавета забеременела и пять месяцев не выходила из дома[6].

«Гэта ўчыніў мне Госпад у дні, у якія зірнуў на мяне, каб зняць ганьбу маю сярод людзей».
 
Она говорила: — Вот что сделал для меня Господь, по милости Своей сняв с меня позор перед людьми!

А ў шосты месяц быў пасланы Богам Анёл Габрыэль у горад у Галілеі, званы Назарэт,
 
На шестом месяце беременности Елизаветы, Бог послал ангела Гавриила в галилейский город Назарет,

да Дзевы, заручанай мужу, які меў імя Язэп, з дому Давіда, а імя Дзевы — Марыя.
 
к деве по имени Мария[7], которая была обручена с Иосифом, потомком Давида.

Увайшоўшы да Яе, Анёл прывітаў: «Радуйся, ласкі поўная, дабраславёная Ты між жанчынамі, Госпад з Табою».
 
Ангел пришёл к ней и сказал: — Приветствую тебя, получившая милость! С тобой Господь!

А Яна стрывожылася словам яго і думала, што гэта за прывітанне такое?
 
Марию эти слова очень удивили, и она размышляла, что бы значило такое приветствие.

І гаворыць Ёй Анёл: «Не бойся, Марыя, бо знайшла Ты ласку ў Бога.
 
Ангел продолжал: — Не бойся, Мария, потому что Бог проявил к тебе благодать!

І вось, пачнеш ва ўлонні і народзіш Сына, і дасі Яму імя Ісус.
 
Ты забеременеешь и родишь Сына, и назовешь Его Иисусом[8].

Ён будзе вялікім і Сынам Узвышняга будзе названы, і дасць Яму Госпад Бог пасад Давіда, бацькі Яго;
 
Он станет великим, и Его будут называть Сыном Всевышнего. Господь Бог даст Ему престол Его предка Давида,

і будзе Ён валадарыць над домам Якуба вечна, і валадарству Яго не будзе канца».
 
и Он будет царствовать над домом Иакова вовеки, и Его Царству не будет конца.

Марыя ж сказала Анёлу: «Як гэта можа стацца, калі Я мужа не спазнала?»
 
— Как это может быть? — спросила Мария. — Ведь я ещё не была с мужчиной.

І, адказваючы, Анёл сказаў Ёй: «Дух Святы сыдзе на Цябе, і моц Узвышняга агарне Цябе. Таму, што з Цябе народзіцца, Святое, назавецца Сынам Божым.
 
Ангел ответил: — Святой Дух сойдет на тебя, и тебя осенит сила Всевышнего. Поэтому Ребёнок, Который родится у тебя, будет свят — Он будет зваться Сыном Бога.

І вось сваячка Твая, Лізавета, і яна пачала дзіця ў старасці сваёй, і ўжо шосты месяц у той, якую завуць няплоднай,
 
Вот и твоя родственница Елизавета тоже родит сына в её преклонные годы. О ней говорили, что она бесплодна, но она уже на шестом месяце беременности.

бо ў Бога не бывае немагчымым ніводнае слова».
 
Для Бога нет ничего невозможного.

Марыя ж сказала: «Вось жа, Я — служка Госпадава, хай Мне станецца паводле твайго слова». І Анёл адышоў ад Яе.
 
— Я служанка Господа, — ответила Мария, — пусть всё произойдёт со мной так, как ты сказал. И ангел оставил её.

У тыя дні Марыя, устаўшы, пайшла паспешліва ў горы, у горад Юды.
 
Вскоре после этого Мария собралась и поспешила в город, расположенный в нагорьях Иудеи.

І ўвайшла ў дом Захарыі, і прывітала Лізавету.
 
Она вошла в дом Захарии и поприветствовала Елизавету.

І, калі Лізавета пачула прывітанне Марыі, зварухнулася дзіцятка ва ўлонні яе, і Дух Святы напоўніў Лізавету,
 
Как только Елизавета услышала приветствие Марии, ребенок внутри у неё встрепенулся; Елизавету наполнил Святой Дух,

і ўсклікнула яна моцным голасам, кажучы: «Дабраславёная Ты між жанчынамі, і дабраславёны Плод улоння Твайго.
 
и она громким голосом воскликнула: — Благословенна ты среди женщин, и благословен Ребенок, Которого ты носишь!

А скуль жа мне гэта, што Маці Госпада майго прыйшла да мяне?
 
Чем я заслужила такую милость, что ко мне пришла мать моего Господа?

Вось, як толькі загучаў голас прывітання Твайго ў вушах маіх, зварухнулася з радасцю дзіцятка ў маім улонні.
 
Как только я услышала твое приветствие, ребенок во мне так и встрепенулся от радости.

І шчасная Тая, што ўверыла, бо споўніцца сказанае Ёй ад Госпада».
 
Блаженна поверившая в исполнение того, что сказал Господь!

І сказала Марыя: «Узвялічвае душа Мая Госпада,
 
Мария ответила: «Душа моя славит Господа,

і ўзрадаваўся дух Мой у Богу, Збаўцы Маім,
 
и дух мой радуется о Боге, Спасителе моем,

бо зірнуў Ён на пакорлівасць служкі Сваёй. Вось, адгэтуль шчаснай называць Мяне будуць усе роды,
 
потому что Он увидел смирение Своей служанки[9]. Отныне все поколения будут называть меня благословенной,

бо зрабіў Мне вялікае Магутны, і святое імя Яго,
 
потому что Всемогущий совершил для меня такое великое дело! Его имя свято![10]

і міласэрнасць Яго з пакалення ў пакаленне тым, што баяцца Яго.
 
Из поколения в поколение Он проявляет милость к боящимся Его![11]

Выявіў магутнасць рукі Сваёй, разагнаў пыхлівых у намеры сэрца свайго,
 
Его рукой совершены великие дела: Он рассеял гордых в надмении сердца их,

спіхнуў моцных з пасадаў і ўзвысіў пакорлівых;
 
сверг правителей с их престолов и возвысил смиренных!

галодных насыціў даброццем, а багацеяў адправіў ні з чым.
 
Он насытил благами голодных, а богатых отослал ни с чем.

Прытуліў Ізраэля, слугу Свайго, памятаючы на міласэрнасць,
 
Он помог Своему слуге Израилю, помня о милости,

як прадказаў бацькам нашым, Абрагаму і нашчадкам яго навечна».
 
которую обещал нашим предкам — Аврааму и его семени вовеки».

Ды заставалася з ёю Марыя каля трох месяцаў, і вярнулася ў Свой дом.
 
Мария погостила у Елизаветы около трех месяцев и затем возвратилась домой.

А Лізавеце настаў час нарадзіць, і яна нарадзіла сына.
 
Елизавете подошло время родить, и родила она сына.

Яе суседзі і сваякі, пачуўшы, што ўзвялічыў Госпад у ёй Сваю міласэрнасць, радаваліся разам з ёю.
 
Её соседи и родственники услышали о том, что Господь явил ей великую милость, и радовались вместе с ней.

І сталася: у восьмы дзень сабраліся яны абрэзаць хлопчыка ды назваць яго імем бацькі яго, Захарыем.
 
На восьмой день[12] они пришли, чтобы совершить над ребенком обряд обрезания, и хотели назвать его в честь отца Захарией.

І, адказваючы, маці яго сказала: «Ніякім чынам, але будзе названы Ян».
 
Но мать ребенка возразила: — Нет! Его будут звать Иоанном.

І сказалі ёй: «У родзе тваім няма нікога, хто б называўся гэтым імем».
 
Ей стали говорить: — Но ведь среди ваших родственников нет никого с таким именем!

Дык пыталі на мігі ў бацькі яго, як ён хацеў бы назваць яго.
 
Они стали жестами спрашивать отца, как бы он хотел назвать сына.

А той запатрабаваў дошчачку і напісаў словамі: «Ян імя яго». Дык здзівіліся ўсе.
 
Захария попросил табличку для письма и, к удивлению всех, написал: «Его имя Иоанн».

А ў гэты момант раскрыліся вусны яго ды развязаўся язык яго і стаў гаварыць, дабраслаўляючы Бога.
 
В тот же миг к нему вернулась речь, и он начал говорить, прославляя Бога.

Дык ахапіў страх усіх іх суседзяў, і па ўсіх гарах Юдэі разнесліся словы пра ўсё гэта.
 
Всех соседей объял страх, и весть о случившемся разнеслась по всем нагорьям Иудеи.

А ўсе, што пра гэта пачулі, разважалі ў сэрцы сваім, кажучы: «Кім жа будзе гэта дзіця?» Бо рука Госпадава была з ім.
 
Все, кто слышал об этом, с удивлением спрашивали: «Кем же станет этот ребенок?» — потому что рука Господа была с ним.

І Захарыя, бацька яго, напоўнены Духам Святым, праракаваў кажучы:
 
Святой Дух наполнил Захарию, отца Иоанна, и он начал пророчествовать:

«Дабраславёны Госпад, Бог Ізраэля, бо наведаў і адкупіў народ Свой,
 
«Благословен Господь, Бог Израиля[13], Который посетил Свой народ и искупил его!

і падняў рог збаўлення нашага ў доме Давіда, паслугача Свайго,
 
Он воздвиг нам рог спасения[14] из дома Своего слуги Давида,

як прадказаў вуснамі святых прарокаў Сваіх, якія жылі ад пачатку вякоў,
 
как Он издавна и обещал через Своих святых пророков,

збаўленне ад ворагаў нашых ды з рук тых, што ненавідзяць нас;
 
что Он спасет нас от врагов и от рук тех, кто ненавидит нас.

каб учыніць міласэрнасць бацькам нашым і ўспомніць святы запавет Свой,
 
Так Он проявил милость к нашим предкам, помня Свой святой завет,

і прысягу, якую даў Абрагаму, бацьку нашаму, даць нам,
 
клятву, которой Он поклялся нашему предку Аврааму:

каб без страху, свабодныя ад рук ворагаў нашых, служылі Яму
 
избавить нас от рук наших врагов, чтобы мы могли без страха служить Ему,

ў святасці і справядлівасці перад Ім ва ўсе дні жыцця нашага.
 
живя перед Ним в святости и праведности во все дни нашей жизни!

І ты, дзіця, названы будзеш прарокам Узвышняга, бо пойдзеш перад абліччам Госпада, рыхтаваць дарогі Яму,
 
И ты, дитя, будешь назван пророком Всевышнего, потому что будешь идти перед Господом, чтобы приготовить Ему пути[15],

каб даць народу Яго навуку збаўлення ў адпушчэнні грахоў іх
 
возвестить Его народу спасение через прощение грехов,

праз міласэрнасць бязмежную Бога нашага, у якой Усход наведаў нас, сыходзячы з вышыняў,
 
по глубочайшему милосердию нашего Бога, Который пошлет нам Утреннюю Зарю свыше,

каб асвяціць тых, што сядзяць у поцемках і ў засені смерці, каб накіраваць ногі нашы на шлях супакою».
 
чтобы дать свет живущим во тьме и тени смертной[16] и направить наши стопы на путь мира!»

А дзіця расло і ўзмацоўвалася духам, і заставалася ў пустыні аж да дня свайго з’яўлення перад Ізраэлем.
 
Ребенок рос и укреплялся в духе[17]. Он жил в пустыне до того времени, когда открыто явился Израилю.

Примечания:

 
 
Новый русский перевод
1 [1] — Или: описание событий, представляющих для нас истину.
5 [2] — Ирод Великий, был царем Иудеи в 40-4 гг. до н. э. Кроме Иудеи, в его владения входили также Самария и Галилея.
5 [3] — Служение в Иерусалимском храме было разделено между 24 сменами священников, потомков Аарона (см. 1Пар 24:1-19).
9 [4] — См. Исх 30:6-8.
17 [5] — См. Мал 4:5-6.
24 [6] — Букв.: скрывала себя.
27 [7] — Греч. Мариа́м — так в оригинале по всей книге, за исключением ст. 41.
31 [8] — Имя Иисус на языке иудеев звучит как Йешу́а и означает: Господь [ЙГВГ, Яхве] спасает.
48 [9] — См. 1Цар 1:11; 1Цар 2:1.
49 [10] — См. Пс 110:9.
50 [11] — См. Пс 102:17.
59 [12] — По Закону Божьему обрезание производилось на восьмой день (см. Быт 17:12).
68 [13] — См. Пс 40:14; Пс 71:18; Пс 105:48.
69 [14]Рог спасения. В знач.: «могучий Спаситель»; (см. Пс 17:3). Рог был символом могущества, власти и силы (см. напр., 1Цар 2:10; Иер 48:25; Мих 4:13).
76 [15] — См. Ис 40:3; Мал 3:1.
79 [16] — См. Ис 9:2.
80 [17] — Или: в Духе.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.