Римлянам 1 глава

Послание к Римлянам святого апостола Павла
Перевод Еп. Кассиана → Переклад Хоменка

Павел, раб Христа Иисуса, призванный апостол, избранный для Евангелия Божия,

Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний апостол, вибраний для Євангелії Божої,

которое Он прежде обещал чрез Своих пророков в Святых Писаниях:

яку Бог наперед був обіцяв через своїх пророків у Святих Писаннях

о Сыне Своем, родившемся от семени Давидова по плоти,

про Сина свого, народженого тілом із сімени Давида,

поставленном Сыном Божиим в силе, по духу святости, в воскресении из мёртвых, об Иисусе Христе, Господе нашем,

установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, — про Ісуса Христа, Господа нашого,

чрез Которого мы получили благодать и апостольство, к послушанию веры ради имени Его во всех языческих народах,

через якого ми одержали ласку й апостольство на послух віри між усіма народами на прославу його імени,

к которым принадлежите и вы, званые Иисуса Христа,

між якими й ви — покликані Ісуса Христа;

всем находящимся в Риме возлюбленным Божиим, призванным святым, — благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.

усім, що в Римі, Божим улюбленим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.

Прежде всего благодарю Бога моего чрез Иисуса Христа за всех вас, что вера ваша возвещается во всём мире.

Насамперед дякую Богові моєму, через Ісуса Христа, за всіх вас, що віра ваша славиться по всьому світі.

Ибо свидетель мне Бог, Которому служу духом моим в Евангелии Сына Его, как я непрестанно вспоминаю вас,

Свідок бо мені Бог, якому я служу духом моїм, благовістуючи його Сина, що я безперестанно згадую про вас

всегда в молитвах моих прося, чтобы волею Божией был наконец управлен мой путь к вам.

і завжди прошу в моїх молитвах, чи врешті-решт пощастить мені, з волі Божої, прийти до вас;

Ибо я жажду увидеть вас, чтобы уделить вам некоторое дарование духовное для утверждения вашего,

бо прагну вас бачити, щоб поділитися з вами якимнебудь духовним даром, щоб вас зміцнити,

то есть утешиться, вместе с вами, общей верою, вашею и моею.

тобто підбадьоритись разом, між вами, спільною вірою, вашою і моєю.

Я не хочу, чтобы вы оставались в неведении, братья, что я много раз намеревался придти к вам — но я встречал препятствия до сих пор, — чтобы иметь некий плод и у вас, как и у прочих языческих народов.

Не хочу я, брати, від вас таїти, що я часто мав намір прийти до вас, — та досі завжди мені щось ставало на перешкоді, — щоб мати якийнебудь плід і між вами, як і між іншими народами.

Должник я как Еллинам, так и варварам, как мудрым, так и несмысленным.

Я почуваю себе боржником перед греками і чужинцями, розумними і неуками:

Таким образом, что касается меня, я готов благовествовать и вам, находящимся в Риме.

тож, щодо мене, я готовий і вам, що мешкаєте в Римі, проповідувати Євангелію.

Ибо я не стыжусь Евангелия, потому что оно есть сила Божия ко спасению каждому верующему: как Иудею, первому, так и Еллину.

Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо — сила Божа на спасіння кожному, хто вірує: перше юдеєві, а потім грекові, —

Ибо праведность Божия в нем открывается от веры в веру, как написано: праведный верою жив будет.

справедливість бо Божа об'являється в ній з віри у віру, як написано: «Праведник з віри буде жити.»

Ибо открывается гнев Божий с неба на всякое нечестие и неправду людей, держащих истину в плену у неправды,

Бо гнів Божий відкривається з неба на всяку безбожність і несправедливість людей, які правду спиняють несправедливістю;

так как то, что можно знать о Боге, явно для них, ибо Бог им явил.

тому що те, що можна відати про Бога, їм явне, бо Бог їм об'явив;

Ибо то, что незримо в Нем, созерцается от создания мира чрез размышление над творениями: и вечная Его сила и Божество, так что нет у них извинения,

невидиме ж його, після створення світу, роздумуванням над творами, стає видиме: його вічна сила і божество, так що нема їм оправдання.

потому что познав Бога, они Его, как Бога, не прославили и не возблагодарили, но осуетились в умствованиях своих, и омрачилось несмысленное их сердце.

Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували, але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце.

Называя себя мудрыми, они обезумели

Заявляючи, що вони мудрі, стали дурними

и изменили славу нетленного Бога в подобие образа тленного человека, и птиц, и четвероногих и пресмыкающихся.

і проміняли славу нетлінного Бога на подобу, що зображує тлінну людину, птахів, четвероногих і гадів.

Поэтому предал их Бог в похотях сердец их нечистоте, так что они бесчестили свои тела:

Тому й передав їх Бог за похотями їхнього серця на нечистоту, щоб вони самі сквернили власні тіла між собою.

они заменили истину Божию ложью и поклоняются и служат твари, вместо Творца, Который благословен вовеки, аминь.

Вони замінили Божу правду на неправду і честь віддавали і служили створінню радше, ніж Творцеві, котрий благословен повіки. Амінь.

Поэтому предал их Бог страстям бесчестным: ибо и женщины их заменили естественные сношения противоестественными;

За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні вживання на протиприродні;

подобным же образом и мужчины, оставив естественные сношения с женщиной, разгораются в вожделении своем друг на друга, мужчины на мужчинах делая срам и получая в самих себе должное возмездие за свое заблуждение.

так само і чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду.

И поскольку они не рассудили иметь познание Бога, предал их Бог безрассудному уму делать недолжное:

І як вони не вважали потрібним триматися правдивого спізнання Бога, Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще:

исполнены они всякой неправды, лукавства, любостяжания, злобы; полны зависти, убийства, ссор, коварства, злонравия, наговоров;

вони — сповнені всякої неправости, лукавства, захланности, злоби, повні заздрости, убивства, колотнечі, підступу, злоби;

они клеветники, богоненавистники, обидчики, высокомерны, хвастливы, изобретательны на зло, родителям непокорны,

вони — обмовники, наклепники, богоненавидники, зухвальці, горді, хвальки, винахідники зла, неслухняні батькам,

несмысленны, вероломны, нелюбовны, немилосердны.

нерозумні, зрадливі, безсердечні, немилосердні.

Они, познав суд Божий, что делающие таковое достойны смерти, не только то творят, но и делающих одобряют.

Вони, хоч спізнали Божий присуд, що, хто таке чинить, заслугує на смерть, не тільки це роблять, але й схвалюють це в тих, що таке чинять.

« 1 глава 2 глава »