Откровение 18 глава

Откровение святого Иоанна Богослова
Перевод Еп. Кассиана → Переклад Куліша та Пулюя

После этого я увидел другого ангела, сходящего с неба, и имеющего власть великую; и земля была освещена славой его.

А після сього бачив я ангела, що сходив з неба, що мав велику власть; а земля осьвітилась від слави його.

И он воззвал сильным голосом, говоря: пал, пал Вавилон великий, блудница, и сделался жилищем бесов и убежищем всякого духа нечистого и убежищем всякой нечистой и ненавистной птицы,

І покликнув сильно голосом великим, глаголючи: Упав, упав Вавилон, велика (блудниця), і став домівкою бісам і сховиском всякому духові нечистому, і сховиском всякій птицї нечистій і огидній.

потому что от вина ярости блуда её напились все народы, и цари земные впали с нею в блуд, и купцы земные разбогатели от силы роскоши её.

Бо пристрасним вином блудодїяння свого напоїла всї народи, і царі земні блудили з нею, і купцї земні з превеликої розкоші її збагатїли.

И я услышал другой голос с неба, говорящий: выйдите из неё, народ Мой, чтобы не быть вам соучастниками в грехах её, и чтобы не подвергнуться язвам её,

І чув я инший голос з неба, що глаголав: Вийди з неї, народе мій, щоб не мати вам спілки в гріхах її, і щоб не приняти вам пораз її.

потому что дошли её грехи до неба, и вспомнил Бог неправды её.

Дійшли бо гріхи її аж до неба, і згадав Бог про неправди її.

Воздайте ей, как и она воздала, и вдвое воздайте по делам её. В чаше, в которой она растворила вино, растворите ей вдвойне.

Віддайте їй, яко ж вона віддавала вам; і подвоїть їй удвоє по дїлам її; і в чаші, в котрій вона мішала, мішайте їй удвоє.

Сколько она славила себя и роскошествовала, столько воздайте ей мучением и скорбью, потому что в сердце своем она говорит: «сижу царицей, и я не вдова, и скорби не увижу».

Скільки вона себе славила, і розкошувала, стільки завдайте їй муки і смутку. Бо в серцї своїм говорить вона: Сиджу царицею, і я не вдова, і смутку не побачу.

Поэтому в один день придут язвы её, смерть и скорбь и голод, и будет она сожжена огнем, потому что силен Господь Бог, осудивший её.

Тим то прийдуть одного дня порази її: смерть і смуток і голод; і буде огнем спалена; сильний бо Господь Бог, що судить її.

И будут плакать и бить себя над нею в грудь цари земные, впавшие с нею в блуд и роскошь, когда будут смотреть на дым пожара её,

І заплачуть і заголосять по нїй царі земні, що з нею блудили й розкошували, коли побачять дим пожару її,

стоя поодаль из-за страха мучения её, и говоря: «горе, горе, город великий, Вавилон, город крепкий! ибо в один час пришел суд твой».

оддалеки стоячи задля страху перед мукою її, говорячи: Горе, горе (тобі,) великий городе, Вавилоне, городе кріпкий, одної бо години настиг суд твій!

И купцы земные плачут и скорбят о ней, потому что товаров их никто больше не покупает:

І купцї земні заплачуть, і засумують по нїй; товару бо їх нїхто вже не купить,

товаров золотых и серебряных, и камней драгоценных, и жемчуга, и виссона, и пурпура, и шелка, и багряницы, и всякого благовонного дерева, и всяких изделий из слоновой кости, и всяких изделий из самого дорогого дерева, и меди, и железа, и мрамора,

товару: золота, і срібла, і каміння дорогого, і перел, і виссону, і багряницї, і шовку, і кармазину, і всякого дерева пахучого, і всякого посуду з кости слонової, і всякого посуду з дерева дорогого, і з мідї, і з желїза, і з мрамора;

и корицы, и благовоний, и фимиама, и мира, и ладана, и вина, и елея, и крупчатки, и пшеницы, и скота, и овец, и коней, и колесниц, и рабов, притом и душ человеческих.

і цинамону, і пахощів, і мира, і ладану, і вина, і оливи, і муки, і пшеницї, і скоту, і овець, і коней, і возів, і тїл, і душ людських.

«И зрелых плодов, которых вожделеет твоя душа, не стало у тебя, и всё тучное и блистательное пропало для тебя, и его больше не найдут».

І овощі, бажання душі твоєї, відійшли від тебе, і все, що тучне і сьвітле, відійшло від тебе, і вже більш не знайдеш того.

Торговавшие этим купцы, обогатившиеся от неё, будут стоять поодаль из-за страха мучения её с плачем и скорбью,

Купцї сього всего, котрі збогатїли з неї, оддалеки стануть із страху перед мукою її, і будуть плакати, та сумувати,

говоря: «горе, горе, город великий, облеченный в виссон и пурпур и багряное, и украшенный золотом и драгоценными камнями и жемчугом,

та казати: Горе, горе (тобі), городе великий, з'одягнений у виссон, і багряницю, та кармазин, та озолочений золотом, і в каміннях дорогих, та перлах.

потому что в один час обратилось в ничто такое богатство». И всякий кормчий и всякий мореплаватель и моряки и все те, кто живут от моря, стали поодаль

Одної бо години спустошене таке багацтво. І всякий керманич, і ввесь народ, що в кораблях, і корабельники і всї, що на морі орудують, стояли оддалеки,

и начали кричать, смотря на дым пожара её, и говоря: какой город подобен городу великому!

і покликували, дивлячись на дим пожару його, і казали: которий подібний городу великому?

И они посыпали пылью головы свои и кричали с плачем и скорбью, говоря: горе, горе, город великий, драгоценностями которого обогатились все, имеющие корабли на море; ибо в один час он обратился в ничто.

І посипали попелом голови свої, і кликали плачучи, та сумуючи, й казали: Горе, горе (тобі), городе великий, в котрому забогатїли всї, що мають кораблї на морі, багацтвом твоїм; одної бо години спустошений!

Веселись о ней небо, и святые, и апостолы и пророки, потому что судил Бог взыскать за вас с неё.

Веселись над ним, небо і сьвяті апостоли і пророки; Бог бо суд ваш судив над нею.

И один сильный ангел взял великий камень, словно мельничный, и поверг в море, говоря: с такой силой повержен будет Вавилон, великий город, и уже не будет найден.

І підняв один сильний ангел каменя, наче млинового, великого, і кинув у море, глаголючи: З таким розгоном буде кинутий Вавилон, великий город, і вже більш його не знайдуть.

И голоса играющих на гуслях, и певцов, и свирельщиков и трубачей уже не услышат в тебе, и никакого ремесленника какого бы то ни было ремесла уже не найдут в тебе, и шума от жерновов уже не услышат в тебе,

І голосу кобзарів, і сьпіваків, і сопільників, і трубачів вже не буде більш чути у тобі, і вже жоден іскусник від жодного іскуства не знайдеть ся у тебе, й голосу млинового каменя не буде вже чути у тебе,

и свет светильника уже не будет светить в тебе, и голоса жениха и невесты уже не услышат в тебе, потому что купцы твои были вельможами земли, потому что волшебством твоим были обмануты все народы.

і сьвітло сьвічника вже не засьвітить у тебе, й голосу жениха й невісти не буде вже чути у тебе; твої бо купцї були вельможі земні, і твоїми чарами зведені всї народи.

И в нём была найдена кровь пророков и святых и всех убитых на земле.

І в ньому знайдена кров пророків і сьвятих, і всїх вбитих на землї.

« 17 глава 19 глава »