От Луки 1 глава

Евангелие от Луки святое благовествование
Перевод Еп. Кассиана → Українська Біблія. Турконяк

Так как уже многие взялись за составление повествования о совершившихся среди нас событиях,

Оскільки багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися в нас, [1]

как передали нам те, кому от начала довелось быть очевидцами и служителями слова,

і як нам передали їх ті, які з самого початку були очевидцями й служителями Слова,

решил и я, тщательно исследовав все с самого начала, последовательно написать для тебя, превосходнейший Феофил,

то задумав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високоповажний Теофіле,

чтобы ты познал достоверность того учения, в котором был наставлен.

щоб ти переконався в достовірності науки, якої навчився.

Был в дни Ирода, царя Иудейского, некий священник по имени Захария, из чреды Авиевой, и жена у него из дочерей Аароновых, имя ее Елисавета.

У дні Ірода, царя Юдеї, був один священик на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета.

Были же праведны они оба пред Богом, поступая по всем заповедям и уставам Господним безукоризненно.

Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.

И были они бездетны, ибо Елисавета была неплодна, и оба достигли преклонного возраста.

Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постаріли в днях своїх.

Было же: когда священнодействовал он в порядке чреды своей пред Богом, по обычаю священного служения,

Одного разу, коли він за своєю денною чергою служив перед Богом,

выпал ему жребий воскурить фимиам, войдя в храм Господень;

за звичаєм священства випало йому ввійти до Господнього храму, щоб кадити.

а все множество народа молилось вне во время каждения,

А весь народ під час кадіння молився знадвору.

Явился же ему ангел Господень, став по правую сторону жертвенника кадильного.

І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника.

И смущен был Захария этим видением, и страх напал на него.

Захарія, коли побачив, жахнувся, його охопив страх.

Сказал же ему ангел: не бойся, Захария, ибо услышана молитва твоя, и жена твоя Елисавета родит тебе сына, и наречешь имя ему: Иоанн.

Та ангел промовив до нього: Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і даси йому ім’я Іван.

И будет радость тебе и ликование, и многие о рождении его возрадуются;

І буде тобі радість та потіха, і багато хто зрадіє з його народження.

ибо он будет велик пред Господом, и вина и хмельного не будет пить, и Духа Святого исполнится еще от чрева матери своей,

Бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні п’янкого напою не питиме; і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері.

и многих из сынов Израилевых обратит к Господу Богу их.

І наверне він багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога;

он будет идти перед Ним в духе и силе Илии, чтобы возвратить сердца отцов детям и непокорным образ мыслей праведных, представить Господу народ приготовленный.

і він ітиме перед Ним у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до мудрості праведних, щоби приготувати Господу підготовлений народ.

И сказал Захария ангелу: по какому знаку узнаю я это? Я ведь стар, и жена моя достигла преклонного возраста.

І промовив Захарія до ангела: Із чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх.

И ответил ему ангел: я Гавриил, предстоящий пред Богом, и послан говорить тебе и благовествовать тебе это.

У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.

И вот, ты будешь молчать и не сможешь говорить до того дня, когда сбудется это, за то, что ты не поверил словам моим, которые исполнятся в свое время.

І ось ти будеш мовчати і не зможеш говорити до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу!

И ожидал народ Захарию и удивлялся промедлению его в храме.

Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він затримувався у храмі.

А выйдя, он не мог с ними говорить, и поняли они, что он имел видение в храме; и сам он делал им знаки и оставался нем.

Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він говорив до них знаками й залишався німим.

И было: когда окончились дни служения его, ушел он в дом свой.

І коли закінчилися дні його служіння, він пішов до свого дому.

После же этих дней зачала Елисавета, жена его, и пять месяцев скрывала себя от всех, говоря:

А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи:

так мне сотворил Господь в дни, когда Ему угодно было снять с меня поношение среди людей.

Так мені вчинив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоби зняти мою ганьбу перед людьми.

В шестой же месяц послан был ангел Гавриил от Бога в город Галилейский, по имени Назарет,

А на шостому місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до галилейського міста, названого Назаретом,

к деве, обрученной мужу по имени Иосиф, из дома Давидова; и имя девы — Мариам.

до діви, зарученої із чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія.

И войдя к Ней, ангел сказал: радуйся, Благодатная! Господь с Тобою!

І, прийшовши до неї, сказав: Радій [2] , сповнена благодаті! Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].

Она же была смущена этой речью и размышляла: что же это за приветствие?

Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання.

И сказал Ей ангел: не бойся, Мариам, ибо Ты обрела благодать у Бога.

Та ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.

И вот. Ты зачнешь во чреве и родишь Сына и наречешь имя Ему: Иисус.

І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус.

Он будет велик, и Сыном Всевышнего будет назван, и даст Ему Господь Бог престол Давида, отца Его,

Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида,

и будет царствовать над домом Иакова вовеки, и Царству Его не будет конца.

і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!

Сказала же Мариам ангелу: как же будет это, раз Я мужа не знаю?

І озвалася Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?

И ответил Ей ангел: Дух Святой найдет на Тебя, и сила Всевышнего осенит Тебя; потому и рождаемое Святое названо будет Сыном Божиим.

У відповідь ангел сказав їй: Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе огорне; тому й Святе, Котре народиться, назветься Сином Божим.

И вот Елисавета, родственница Твоя, и та зачала сына в старости своей, и этот месяц уже шестой для нее, которую называют неплодной,

Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці;

ибо у Бога не останется бессильным никакое слово.

тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!

Сказала же Мариам: вот — раба Господня; да будет Мне по слову твоему. И отошел от Нее ангел.

А Марія промовила: Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм! І ангел відійшов від неї.

В эти дни Мариам, отправившись в путь, пошла с поспешностью в горную страну, в город Иудин,

Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного.

и вошла в дом Захарии и приветствовала Елисавету.

Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.

И было: когда услышала Елисавета приветствие Марии, вострепетал младенец во чреве ее; и Елисавета исполнилась Духа Святого,

Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом

и воскликнула громким голосом и сказала: благословенна Ты в женах, и благословен плод чрева Твоего!

і вигукнула гучним голосом, промовляючи: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби!

И откуда это мне, что Мать Господа моего пришла ко мне?

І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа?

Ибо когда прозвучал голос приветствия Твоего в ушах моих, вострепетал в ликовании младенец во чреве моем,

Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі.

и блаженна Поверившая, что совершится сказанное Ей от Господа.

Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!

И сказала Мариам: Величает душа Моя Господа,

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

и возликовал дух Мой о Боге, Спасителе Моем,

і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,

что призрел Он на малость рабы Своей; ибо отныне будут называть Меня блаженной все роды;

бо Він зглянувся на покору раби Своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,

что сотворил Мне великое Сильный, и свято имя Его,

бо зробив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його,

и милость Его в роды и роды боящимся Его;

і милість Його з роду в рід для тих, хто боїться Його.

соделал Он сильное рукою Своею, рассеял гордых в помышлениях сердца их;

Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх,

низложил властителей с престолов и возвысил смиренных;

скинув сильних з престолів і підняв покірних,

алчущих преисполнил благ; и богатых отослал ни с чем;

голодним дав достаток, а багатих відіслав ні з чим.

поддержал Израиля, отрока Своего, в память о милости —

Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість,

как Он сказал отцам нашим, — милости к Аврааму и семени его вовек.

як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку!

Пробыла же Мариам с ней около трех месяцев и возвратилась в дом Свой.

Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.

Елисавете же настало время родить, и она родила сына,

А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина.

и услышали соседи и родственники ее, что умножил Господь милость Свою к ней, и радовались с нею.

Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею.

И было: в день восьмой пришли обрезать дитя, и хотели назвать его, по имени отца его, Захарией.

Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією.

И мать его ответила: нет, но будет он назван Иоанном.

Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном!

И сказали ей: никого нет из родни твоей, кто назывался бы этим именем;

А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям.

и начали знаками задавать отцу его вопрос, как хотел бы он, чтобы называли его.

Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати.

И попросив дощечку, он написал так: Иоанн — имя ему. И удивились все.

Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я — Іван! І всі здивувалися.

И тотчас открылись уста его и язык, и он говорил, благословляя Бога.

У ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.

И был страх у всех живущих вокруг них, и по всей горной стране Иудейской шла молва о всём этом.

І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події.

И все слышавшие положили это на сердце свое и говорили: что же будет дитя это? Ибо рука Господня была с ним.

Усі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею!

И Захария, отец его, исполнился Духа Святого и пророчествовал, говоря:

Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, промовляючи:

Благословен Господь Бог Израилев, что посетил и сотворил искупление народу Своему,

Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ,

и воздвиг нам рог спасения в доме Давида, отрока Своего, —

Він підніс нам ріг [3] спасіння у домі Свого слуги Давида,

как Он сказал устами святых древних пророков Своих, —

як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків,

спасение от врагов наших и от руки всех ненавидящих нас:

що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас,

сотворить милость отцам нашим и вспомнить завет Свой святой,

щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт,

клятву, которою Он клялся Аврааму, отцу нашему,

Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові,

чтобы безбоязненно, избавившись от руки врагов,

щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху

служили мы Ему в святости и праведности, все дни наши пред Ним.

служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити.

И ты, дитя, пророком Всевышнего будешь названо, ибо ты будешь идти пред Ним, чтобы приготовить пути Ему,

І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу;

дать народу Его познать спасение в отпущении грехов их,

щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів;

по глубине милосердия Бога нашего, которым с высоты посетит нас Восходящее Светило,

аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти,

воссиять сидящим во тьме и тени смерти, направить ноги наши на путь мира.

освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру!

Дитя же возрастало и укреплялось духом. И был он в пустынях до дня явления его пред Израилем.

А дитина росла й міцніла духом, перебуваючи в пустелях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем.

« 16 глава 2 глава »