Римлянам 1 глава

Послание к Римлянам святого апостола Павла
Перевод Десницкого → Пераклад праваслаўнай царквы

 
 

Я, Павел, раб Христа Иисуса, призван быть апостолом, избран возвещать Божье Евангелие,
 
Павел, раб Іісуса Хрыста, паклíканы Апостал, абра́ны для дабраве́сця Бо́жага,

предсказанное в священных Писаниях пророками.
 
якое Бог раней абяца́ў праз праро́каў Сваіх у святы́х піса́ннях

Оно возвещает о Сыне Божьем: по плоти он потомок Давида,
 
пра Сына Свайго, Які нарадзíўся з се́мені Давíдавага па пло́ці

а что Он — Сын Божий, показало действие духа святости и воскресение из мертвых Господа нашего Иисуса Христа.
 
і адкрыўся як Сын Божы ў сіле, па духу свя́тасці, праз уваскрасе́нне з мёртвых, — пра Іісуса Хрыста, Госпада нашага,

От него мы приняли благодать и апостольство, чтобы во всех народах люди принимали веру в Него,
 
праз Якога мы атрыма́лі благада́ць і апо́стальства, каб дзе́ля імя́ Яго прыво́дзіць да паслушэ́нства ве́ры ўсе наро́ды,

в том числе и вы, кто призван Иисусом Христом.
 
сярод якіх і вы, паклíканыя Іісу́сам Хрысто́м, —

Итак, я приветствую всех тех в Риме, кто возлюблен Богом, кто призван и свят: благодать и мир вам от Бога, Отца нашего, и Господа Иисуса Христа.
 
усім, хто ў Рыме, узлю́бленым Божым, паклíканым святы́м: благада́ць вам і мір ад Бо́га, Айца́ на́шага, і Го́спада Іісу́са Хрыста́.

Прежде всего благодарю Бога моего через Иисуса Христа за всех вас, ведь вера ваша известна по всему миру.
 
Найпе́рш я дзя́кую Богу майму́ праз Іісу́са Хрыста́ за ўсіх вас, што вера ваша абвяшча́ецца ва ўсім све́це;

Я служу Богу всем своим духом ради Евангелия Его Сына, и Он мне Свидетель: я непрестанно помню о вас
 
све́дка мне Бог, Яко́му я служу́ ду́хам маім у дабраве́сці Сы́на Яго, што я беспераста́нна зга́дваю вас,

и в моих молитвах всегда прошу, чтобы было мне дано вас благополучно посетить, если Богу это угодно.
 
заўсёды про́сячы ў малíтвах маіх, каб воля Бо́жая не́калі паспрыя́ла мне прыйсцí да вас.

Стремлюсь повидаться с вами и поделиться духовным даром, чтобы вас укрепить,
 
Бо я пра́гну ўба́чыць вас, каб перада́ць вам нейкі дар духо́ўны для ўмацава́ння ва́шага,

а точнее — чтобы нам взаимно утешиться верой: мне вашей, а вам — моей.
 
гэта зна́чыць, суце́шыцца з вамі ве́раю супо́льнаю, ва́шаю і маёю.

Не стану скрывать от вас, братья: вот уже сколько раз хотел я отправиться к вам, чтобы увидеть плоды своего служения у вас, как и у других народов. Но еще остаются к тому препятствия.
 
Не хачу ўто́йваць ад вас, браты́, што мно́га разо́ў збіра́ўся я прыйсцí да вас, — але сустрака́ў перашко́ды дагэ́туль, — каб мець нейкі плён і ў вас, як і ў íншых наро́дах.

А я в долгу перед эллинами и варварами, перед мудрецами и невеждами,
 
Я даўжнíк і Э́лінам і ва́рварам, і му́дрым і неразу́мным;

и, конечно же, очень бы желал проповедовать Евангелие и вам — тем, кто в Риме.
 
дык вось, што даты́чыцца мяне́, то я гато́вы дабраве́сціць і вам, якія ў Ры́ме.

А Евангелия я не стыжусь, в нем — сила Божья во спасение всякому верующему, сперва иудею, а потом и язычнику.
 
Бо я не саро́меюся дабраве́сця Хрысто́вага, таму́ што яно́ — сíла Бо́жая для спасе́ння ко́жнаму ве́руючаму: найпе́рш Іудзе́ю, а потым і Э́ліну.

В Евангелии открывается праведность Бога — от веры и ради веры! — как и написано: «праведный жив будет верой».
 
Бо пра́веднасць Бо́жая ў ім адкрыва́ецца ад ве́ры да ве́ры, як напíсана: «пра́ведны ве́раю жывы́ бу́дзе».

Это ведь очевидно: люди попирают истину нечестием, но Бог с небес покарает всякое людское нечестие и неправду.
 
Бо адкрыва́ецца гнеў Бо́жы з не́ба на ўсяля́кую бязбо́жнасць і няпра́веднасць людзе́й, якія ісціну заціска́юць няпра́веднасцю.

Людям известно всё, что только может быть известно о Боге, ведь Он сам это им открыл.
 
Бо тое, што мо́жна ве́даць пра Бо́га, я́ўнае для іх, пако́лькі Бог явíў ім;

А что невидимо — как Его вечная сила и божественность, — то от создания мира открывается человеку в размышлении о сотворенном Богом мире. Так что нет у людей оправдания:
 
бо тое, што няба́чнае ў Ім, ба́чыцца ад стварэ́ння свету праз пазна́нне ство́ранага: і ве́чная Яго сіла, і Бажаство́, — так што няма́ ім апраўда́ння.

познав Бога, они не воздали Ему как Богу славу и благодарность, но предались пустым рассуждениям, их неразумные сердца погрузились во мрак.
 
Пако́лькі яны, спазна́ўшы Бо́га, не прасла́вілі Яго як Бо́га і не падзя́кавалі Яму, а аддалíся ма́рным мудрава́нням, і це́мра агарну́ла неразу́мнае сэ́рца іх:

Называя себя мудрецами, они поглупели,
 
называ́ючы сябе му́дрымі, яны стра́цілі розум

славу нетленного Бога променяли на идолов в виде тленных людей, птиц, зверей и пресмыкающихся.
 
і сла́ву нятле́ннага Бо́га замянілі падабе́нствам во́браза тле́ннага чалаве́ка, і пту́шак, і чацверано́гіх, і паўзуно́ў, —

Потому и Бог позволил им оставаться в нечистоте, такой желанной для них, и они сами оскверняли собственные тела.
 
таму і адда́ў іх Бог у пажа́днасцях сэ́рцаў іх нечыстаце́, так што яны самі га́ньбілі це́лы свае́;

Они променяли истину Божью на ложь, они поклонялись и служили сотворенным вещам вместо Творца — благословен Он вовеки, аминь!
 
яны падмянілі íсціну Бо́жую хлуснёю і пакланя́ліся і служылі стварэ́нню замест Тварца́, Які благаславёны на ве́кі, амíнь.

Из-за этого Бог оставил их на волю постыдных страстей. Их женщины ударились в разврат, к тому же противоестественный,
 
Таму адда́ў іх Бог гане́бным страсця́м: жанчы́ны іх замянíлі прыро́дныя зно́сіны на супрацьпрыро́дныя;

и точно так же мужчины ложились уже не с женщинами, их страстно тянет друг ко другу. Мужчины вступали в позорную связь с мужчинами — так они сами заслуженно наказывали себя за отступничество.
 
падо́бна і мужчы́ны, пакíнуўшы прыро́дныя зно́сіны з жанчы́наю, распа́льваліся пажа́днасцю сваёю адзін да аднаго́, мужчы́ны з мужчы́намі ўчыня́ючы со́рам і атры́мліваючы ў саміх сабе́ нале́жную распла́ту за сваю́ аблу́ду.

Они не видели пользы в познании Бога — и Бог позволил им творить непотребства, каких они сами безрассудно пожелали.
 
І пако́лькі яны не палічы́лі патрэ́бным мець пазна́нне Бога, то адда́ў іх Бог разбэ́шчанаму ро́зуму — рабіць няго́днае,

Вот что у них в изобилии: всякая неправда, злодейство, жадность и порок, зависть, убийство, вражда, ложь, коварство и сплетня,
 
так што яны напо́ўненыя ўся́кай няпра́ўдай, блу́дам, хíтрасцю, кары́слівасцю, зло́сцю, поўныя за́йздрасці, забо́йства, зва́ды, падма́ну, ліхадзе́йства,

ругань, богохульство, гордость и надменность. В злых делах они изобретательны, родителям непокорны;
 
яны плеткары́, паклёпнікі, боганенавíснікі, крыўдзíцелі, самахва́лы, ганарлíўцы, вынахо́днікі ліхо́га, непаслухмя́ныя бацька́м,

они неразумны, ненадежны, безжалостны и беспощадны.
 
наразва́жлівыя, здра́длівыя, бессардэ́чныя, бязлíтасныя, нямíласцівыя.

Зная, что такие дела достойны смертного приговора от Бога, они не только сами так поступают, но и других подговаривают.
 
Яны ве́даюць пра́ведны прысу́д Божы, што тыя, хто ро́біць такія спра́вы, ва́ртыя сме́рці, аднак не толькі ро́бяць гэта, але і тых, хто робіць, падтры́мліваюць.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.