Иакова 1 глава

Соборное послание святого апостола Иакова
Перевод Десницкого → Українська Біблія. Турконяк

Иаков, раб Бога и Господа Иисуса Христа, двенадцати израильским племенам, рассеянным по земле, желает радости!

Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, — дванадцятьом племенам, які в розсіянні: Вітаю! [2] [1]

Когда постигают вас разнообразные искушения, братья мои, принимайте это как великую радость.

Брати мої, майте велику радість, коли попадаєте в різні випробування,

Знайте: опытность в вере порождает стойкость,

знаючи, що випробування вашої віри розвиває терпеливість.

а стойкость способствует зрелости — чтобы вы были зрелыми и цельными, чтобы ни в чем не нуждались.

А терпеливість нехай має досконалу дію, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.

А если кому из вас не хватает мудрости, пусть попросит у Бога, и получит — ведь Бог дает просто, не упрекая.

Якщо комусь із вас бракує мудрості, нехай просить у Бога, Який дає всім щедро і не докоряє, тож буде йому дано.

Пусть только просит с верой и ничуть не сомневается — кто сомневается, похож на морскую волну, которую из стороны в сторону гонит ветер.

Та нехай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, котру підіймають та женуть вітри.

Пусть не думает что-то получить от Господа такой человек —

Така людина хай не думає, що отримає щось від Господа,

душа его раздвоена, на всех своих путях он неустойчив.

адже двоєдушний чоловік непостійний на всіх своїх шляхах.

Кто из братьев в унижении — пусть хвалится высотой своего положения,

Тож нехай покірний брат хвалиться своїм високим становищем,

а кто богат — своим унижением, ведь все это исчезнет, как цветок полевой.

а багатий — своїм пониженням, бо промине, як цвіт рослин:

Взошло солнце, и от жара засохла трава — вот и облетел весь ее цвет, погиб прекрасный облик. Так и богача на его пути ждет увядание.

зійшло сонце, припекло, висушило траву — і їхній цвіт осипався, і краса їхнього вигляду зникла, отак і багатий на своїх дорогах зів’яне.

Блажен, кто выдерживает искушение: за свою стойкость он получит венец жизни — так обещал Бог наградить тех, кто Его любит.

Блаженний муж, який подолає спокусу, бо коли буде випробуваний, то одержить вінець життя, що його [Господь] обіцяв тим, хто любить Його.

В искушении пусть никто не говорит: «Это Бог меня искушает». Бог неискушен во зле и Сам никого не искушает.

Ніхто зі спокушуваних хай не каже, що Бог його спокушує, адже Бог не спокушується злом, і Сам не спокушає нікого.

Нет, это собственные прихоти сбивают человека с пути и увлекают в ловушку — вот что такое искушение.

Кожний випробовується власною пожадливістю, яка затягує і вловлює.

От прихоти зарождается и появляется на свет грех, и когда он совершается, то приводит к смерти.

Пожадливість дає зачаток і породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.

Не заблуждайтесь, возлюбленные мои братья.

Не піддавайтеся обманові, любі мої брати!

Что дается вам доброго, что дарится вам совершенного, то приходит свыше, от Отца, порождающего всякий свет, и Он не переменится, не затмится Его сияние.

Усе добре, що нам дане, і кожний досконалий дар походить згори, сходить від Отця світла, в Якого немає зміни, ні тіні переміни.

По Собственной воле Он породил нас словом истины, чтобы среди Его творений мы были первенцами.

Він забажав і породив нас Словом істини, щоб ми стали наче початком Його творіння.

Вот что, братья мои возлюбленные: пусть каждый человек торопится слушать и не спешит говорить, не спешит гневаться,

Знайте, мої улюблені брати: кожна людина нехай буде швидкою до слухання, стримана в словах, повільна на гнів.

ведь гнев человеческий не творит правды Божьей.

Адже людський гнів не здійснює Божої справедливості.

Так что избавьтесь от всякой грязи, от жгучей злобы и кротко примите то Слово, которое прорастает в вас и способно спасти ваши души.

Тому, відкинувши всяку нечистоту і рештки злоби, з лагідністю прийміть посіяне Слово, що може спасти ваші душі.

И слово это исполняйте, а не только выслушивайте — иначе обманете лишь самих себя.

Будьте виконавцями Слова, а не лише слухачами, які обманюють самих себе.

Ведь выслушивать слово, но не исполнять — все равно что глядеть на собственное отражение в зеркале:

Бо коли хто є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя у дзеркалі:

человек узнал, каков он сам, но отошел и тотчас забыл об этом.

тож побачив себе, відійшов і тут же забув, який він.

Но кто прилежно всматривается в совершенный закон (а это закон свободы) — тот не просто забывчивый слушатель, он исполняет всё на деле. И будет блажен, кто так поступит!

А хто дивиться на досконалий закон свободи і перебуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла; він буде блаженний у своїх діях.

Кто считает себя благочестивым, но не обуздал собственный язык, тот обманывает сам себя, его благочестие ничего не стоит.

Коли хто думає, що він [між вами] побожний, але не приборкує свого язика, той лише обманює своє серце: його побожність — примарна.

Вот какое благочестие будет чистым и безупречным перед Богом и Отцом: помогать вдовам и сиротам в их скорбях и хранить себя от скверны этого мира.

Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем — це відвідувати сиріт і вдів у їхньому горі, зберігати себе чистим від світу.

« 28 глава 2 глава »