Когда вы собираетесь на вечери любви, такие люди служат вам соблазном: хоть и пируют с вами как пастыри, но лишь беззастенчиво насыщают себя самих. Они — как безводные облака, носимые ветрами, как осенние бесплодные деревья, вырванные с корнем — так и их ждет вторая смерть!
Вони є підводні скелі на ваших вечерях любові, які без остраху їдять з вами, випасаючи самих себе; це — безводні хмари, гнані вітрами, безплідні осінні дерева, двічі померлі й вирвані з корінням,