Иакова 1 глава

Соборное послание апостола Иакова
Еврейский Новый Завет → Переклад Хоменка

От: Иакова, раба Бога и Господа Мессии Иисуса. Кому: Двенадцати коленам в диаспоре: Мир Вам!

Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт!

С радостью принимайте, братья, различные искушения, с которыми вы сталкиваетесь;

Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам.

зная, что испытание вашей веры производит стойкость.

Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість,

Стойкость же пусть производит свою совершенную работу, чтобы вы были совершенными и целостными, ни в чём не имея недостатка.

за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.

Если же кому-либо из вас недостаёт мудрости, пусть просит у Бога, дающего всем щедро и без упрёков; и она будет дана ему.

Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться.

Но пусть просит, доверяя Богу, не сомневаясь; поскольку сомневающийся подобен морской волне, вздымаемой и подгоняемой ветром.

Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер.

Действительно, такой человек пусть не думает, что получит что-либо от Господа,

Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; —

поскольку он двоедушен, не твёрд во всех своих путях.

людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах.

Пусть брат, находящийся в стеснённых обстоятельствах, хвалится своим высоким положением.

Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням,

А богатый брат пусть хвалится своим унижением, поскольку он исчезнет, словно полевой цветок.

а багатий — пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави.

Подобно тому, как солнце встаёт, и поднимается ветер, и иссушает растение, и цветки его опадают, и пропадает его красота, так увянет и богач, заботящийся о своих делах.

Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів'яне.

Благословен тот, кто стойко переносит искушение! Потому что после того, как он выдержит испытание, он получит венец Жизни, который Бог обещал тем, кто любит Его.

Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять.

Никто, проходя через искушение, не должен говорить: "я искушаем Богом". Поскольку Бог не может быть искушён злом, и сам Бог никого не искушает.

Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого;

Более того, каждый человек поддаётся искушению всякий раз, когда увлекается и обольщается собственным желанием.

кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить.

Желание зачинает, затем порождает грех, а грех, когда полностью созреет, порождает смерть.

А потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, — породжує смерть.

Не заблуждайтесь, мои дорогие братья —

Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману.

всякое доброе даяние, и всякий совершенный дар приходят свыше, от Отца, сотворившего небесные светила; у Него нет ни перемен, ни тьмы, рождённой изменением.

Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни.

Приняв решение, Он родил нас посредством Слова, на которое можно положиться, чтобы мы стали первыми плодами из всего сотворённого Им.

Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь.

Поэтому, мои дорогие братья, пусть всякий будет скор на слушание, но медлен на слова, медлен на гнев;

Знайте, мої улюблені брати: хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву,

так как гнев человека не достигает Божьей праведности!

бо гнів людини не чинить справедливости Божої.

Итак, избавьтесь от всякой непристойности и очевидного зла, и кротко примите насаждаемое в вас Слово, способное спасти ваши жизни.

Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі.

Не обманывайте самих себя: не просто [слушайте] Слово, но исполняйте его!

Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи.

Ибо всякий, кто слушает Слово, но не делает того, что оно говорит, подобен человеку, смотрящемуся в зеркало:

Бо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи:

он видит себя, отходит и тут же забывает, как выглядит.

ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він.

Если же человек непрестанно всматривается в совершенное Пятикнижие, дающее свободу, становясь не забывчивым слушателем, но исполнителем требуемых ею дел, тогда он будет благословен в том, что делает.

Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, — не як слухач-забудько, а як виконавець діла, — той щасливий у ділі своїм.

Всякий, кто думает о себе, что он послушный религии человек, но не контролирует свой язык, заблуждается, и его благочестие ничего не стоит.

Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, лиш обманює своє серце, побожність того марна.

Религиозное благочестие, которое Бог Отец считает чистым и безупречным, заключается в следующем: заботиться о сиротах и вдовах в их бедах, и оберегать себя от пагубного влияния мира.

Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу.

« 28 глава 2 глава »