От Луки 1 глава

Евангелие от Луки благовествование
Еврейский Новый Завет → Переклад Огієнка

« 16 глава ЛкОт Луки 1 глава ENTЕврейский НЗ UBOОгієнка 2 глава »
 
Еврейский Новый Завет
 
Переклад Огієнка
1
Дорогой Феофил, многие взялись за составление описаний событий, произошедших среди нас.
 
Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
2
Они основаны на фактах, переданных нам теми, кто с самого начала были очевидцами и глашатаями вести.
 
як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
3
И потому, Ваше Превосходительство, после тщательного исследования всего с самого начала, я посчитал правильным изложить для Вас всё точно и последовательно,
 
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
4
чтобы Вы знали прочное основание того, чему были научены.
 
щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
5
Во времена Ирода, Царя Иуды, был священник по имени Захария, входивший в смену Авия. Его жена была из рода Аарона, звали её Елисавета.
 
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
6
Оба они были праведны перед Богом и безукоризненно следовали всем заповедям и постановлениям Господа.
 
І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
7
Однако у них не было детей, потому что Елисавета была бесплодна; а оба были уже в летах.
 
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
8
Однажды Захария выполнял обязанности священника, когда его смена совершала служение перед Богом,
 
І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
9
и ему выпал жребий (согласно традиции священников) войти в Храм и совершить всесожжение.
 
за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
10
Все находились снаружи и молились, пока совершалось всесожжение,
 
Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
11
как вдруг справа от жертвенника перед Захарией предстал ангел Господа.
 
І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
12
Увидев его, Захария пришёл в ужас.
 
І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
13
Но ангел сказал ему: "Не бойся, Захария, потому что молитва твоя была услышана. Жена твоя Елисавета родит тебе сына, а ты назови его Иоанн.
 
А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
14
Он станет радостью и утешением для вас, и многие будут радоваться его рождению,
 
І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
15
так как он будет велик в глазах Господа. Он не будет пить вина и других крепких напитков и ещё в чреве матери будет исполнен Святого Духа.
 
Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
16
Многих из народа Израиля обратит он к Господу, Богу их.
 
І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
17
Он выйдет перед Господом в духе и силе Илии, чтобы возвратить сердца отцов к детям (Малахия 3:23-24(4:5-6), и непокорных — к мудрости праведных, чтобы приготовить для Господа народ".
 
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
18
Захария сказал ангелу: "Как я могу быть уверен в этом? Ведь я старый человек, жена моя тоже в летах".
 
І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
19
"Я Гавриил, — ответил ему ангел, — и стою в присутствии Бога. Я был послан говорить с тобой и сообщить тебе эту радостную весть.
 
А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
20
Теперь же, поскольку ты не поверил сказанному мной, и что оно исполнится в должное время, ты будешь молчать и не сможешь говорить до того дня, как всё это произойдёт".
 
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
21
Между тем люди ждали Захарию, удивляясь тому, что он так долго находится в Храме.
 
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
22
Когда же он вышел и не мог говорить, они поняли, что он видел в Храме видение. Не говоря ни слова, он объяснялся с ними жестами.
 
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
23
Когда время его служения в Храме подошло к концу, он вернулся домой.
 
І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
24
Вслед за тем его жена Елисавета зачала и в течение пяти месяцев жила в уединении, говоря:
 
А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
25
"Господь сделал это для меня; проявил ко мне благосклонность в эти дни, сняв с меня позор".
 
„Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
26
На шестой месяц ангел Гавриил был послан Богом в город в Галилеи под названием Назарет
 
А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
27
к девушке, обручённой с человеком по имени Иосиф, из дома Давида; девушку ту звали Мария.
 
до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
28
Приблизившись к ней, ангел сказал: "Мир вам, госпожа, снискавшая расположение! Господь с тобой!"
 
І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
29
Она была сильно взволнована его словами и не могла понять, что это за приветствие.
 
Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
30
Ангел сказал ей: "Не бойся, Мария, ибо ты снискала расположение у Бога.
 
А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
31
Вот, ты зачнёшь и родишь сына, и назовёшь его Иисус.
 
І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
32
Он будет велик, и назовётся Сыном Всевышнего. Господь, Бог, отдаст ему трон его праотца Давида;
 
Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
33
и он будет править Домом Иакова вечно, и его Царству не будет конца".
 
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“.
34
"Как это может произойти, если я девственница?" — спросила Мария у ангела.
 
А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
35
Ангел сказал ей в ответ: "Святой Дух сойдёт на тебя, сила Всевышнего покроет тебя. Поэтому святое дитя, рождённое тобой, будет названо Божьим Сыном.
 
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
36
У тебя есть родственница, Елисавета, которая уже стара, и все считают её бесплодной. Однако она зачала сына и беременна уже шесть месяцев!
 
А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
37
Потому что у Бога нет ничего невозможного".
 
Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
38
Мария сказала: "Я слуга Господа, пусть со мной всё будет так, как ты сказал".
 
А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ І відійшов а́нгол від неї.
39
Тотчас же Мария отправилась в дорогу и поспешила в город, находившийся в горах Иудеи,
 
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
40
где жил Захария, вошла в его дом и поздоровалась с Елисаветой.
 
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
41
Когда Елисавета услышала приветствие Марии, ребёнок в её чреве зашевелился. Елисавета наполнилась Святым Духом
 
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
42
и громко сказала: "Благословенна ты среди женщин! И благословен ребёнок в твоём чреве!
 
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
43
Но кто я такая, чтобы мать моего Господа пришла ко мне?
 
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
44
Ведь как только звук твоего приветствия достиг моих ушей, ребёнок в моём чреве заиграл от радости!
 
Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
45
В самом деле, благословенна ты, потому что поверила, что обещанное тебе Господом, исполнится".
 
Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
46
Тогда Мария сказала: "Душа моя превозносит Господа,
 
А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
47
и дух мой радуется в Боге, Спасителе моём,
 
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
48
который заметил свою рабу в смирении её. (1 Царств 2:1, 1:11) Ибо впредь — подумать только! — все поколения будут называть меня благословенной!
 
що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
49
Могущественный сделал для меня великое! Да, свято Его имя;
 
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
50
и в каждом поколении Он проявляет милость к боящимся Его . (Псалом 110:9, 102:17)
 
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
51
Он сотворил великие дела Своей рукой, обратил в бегство гордых сердцем,
 
Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
52
свергнул с тронов правителей, возвысил смиренных,
 
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
53
дал блага голодным, а богатых отпустил ни с чем.
 
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
54
Он стал на сторону Своего слуги Израиля, помня о милости,
 
Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
55
которую обещал нашим отцам, Аврааму и его семени навеки".
 
як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“
56
Мария оставалась у Елисаветы около трёх месяцев, и затем вернулась домой.
 
І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
57
Елисавете настало время рожать, и она родила сына.
 
А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
58
Её соседи и родственники узнали о том, как добр был к ней Господь, и радовались вместе с ней.
 
І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
59
На восьмой день они пришли сделать ребёнку ритуал обрезания. Они уже собирались назвать его Захарией, в честь отца,
 
І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
60
но мать его громко сказала: "Нет, нужно назвать его Иоанном".
 
І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
61
Они сказали ей: "У вас в роду никого так не звали",
 
А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
62
и спрашивали у отца жестами, как бы он хотел его назвать.
 
І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
63
Тот подал знак, чтобы ему принесли дощечку, и ко всеобщему удивлению написал на ней: "Его имя — Иоанн".
 
Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
64
И в этот момент к нему вернулся дар речи, и первыми его словами было благословение Богу.
 
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
65
Все соседи были охвачены благоговейным страхом; и по всей горной области Иудеи люди говорили о том, что произошло.
 
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
66
Все, кто слышали об этом, задавались вопросом: "Кем же будет этот ребёнок?" Так как несомненно рука Господа была с ним.
 
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею.
67
Отец ребёнка, Захария, наполнился Святым Духом и произнёс пророчество:
 
Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
68
"Да будет возвеличен Господь, Бог Израиля", (Псалом 40:14, 71:18, 105:48) потому что Он посетил Свой народ и сотворил для него искупление
 
„Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
69
воздвигнув для нас могущественного Спасителя, потомка слуги Его Давида.
 
Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
70
Как говорил устами пророков от самого начала —
 
як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх,
71
что мы будем освобождены от врагов и от власти всех ненавидящих нас.
 
що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
72
Это случилось для того, чтобы Он мог проявить милость, обещанную нашим отцам, вспомнить Свой святой договор,
 
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
73
клятву, которой клялся отцу нашему Аврааму —
 
що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
74
дать нам, по избавлении от наших врагов, служить Ему без страха;
 
щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
75
в святости и праведности перед Ним все дни нашей жизни.
 
у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
76
Ты, дитя, назовёшься пророком Всевышнего, Ты выйдешь перед Господом, чтобы приготовить Ему путь, (Малахия 3:1, Исайя 40:3)
 
Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
77
возвещая среди Его народа о том, что спасение — в прощении грехов
 
щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
78
по любви и милосердию Бога, благодаря которым Утренняя Заря посетит нас с Небес,
 
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
79
чтобы осветить находящихся во тьме, живущих в тени смертной (Исайя 9:1(2) и направить наши стопы на путь мира".
 
щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
80
Ребёнок рос и становился сильным в духе, и жил в пустыне до тех пор, пока не пришло время появиться открыто перед Израилем.
 
А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
« 16 глава ЛкОт Луки 1 глава ENTЕврейский НЗ UBOОгієнка 2 глава »
// Детская Библия
// Блог. Новости и размышления
// Сравнение стихов и анализ текста
// Параллельное чтение двух переводов
// План чтения Библии на каждый день
// Бесплатно скачать Библию
2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.