Деяния 1 глава

Деяния святых апостолов
Еврейский Новый Завет → Переклад Огієнка

Дорогой Феофил, В первой книге я написал обо всём, что Иисус делал и чему учил,

Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,

вплоть до дня, когда, дав наставления через Святого Духа своим избранным посланникам, он был взят на небеса.

аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся.

После своей смерти он являлся им и предоставил множество убедительных доказательств того, что он жив. В течение сорока дней они видели его, и он беседовал с ними о Божьем Царстве.

А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав.

Во время одного из таких собраний он дал им указания не покидать Иерушалаим, но ожидать, "что обещал Отец, о чём вы слышали от меня.

А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обі́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.

Ибо Иоанн погружал людей в воде; но через несколько дней вы будете погружены в Святого Духа!"

Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“

Собравшись вместе, они спросили его: "Господь, не в это ли время ты восстановишь самодержавие в Израиле?"

А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“

Он ответил: "Вам не нужно знать времена и сроки; Отец хранит это в Своей власти.

А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.

Но вы получите силу, когда на вас сойдёт Святой Дух, вы будете моими свидетелями как в Иерусалиме, так и по всей Иудее и Самарии, и даже до края земли!"

Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.

После этих слов он был взят у них на глазах; и облако скрыло его от их взора.

І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.

Они внимательно смотрели в небеса ему вслед, как вдруг заметили двух мужчин в белом, стоявших рядом с ними.

А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них,

Те сказали: "Галилеяне! Что вы стоите и глядите в небо? Этот Иисус, который был взят от вас на небеса, вернётся точно так же, как вы видели его уходящим туда".

та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“

После этого они возвратились в Иерусалим с Масличной горы, находившейся от него на расстоянии Субботнего пути.

Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.

Придя в город, они поднялись в верхнюю комнату, в которой жили. Посланников звали Петр, Иаков, Иоанн, Андрей, Филипп, Фома, Варфоломей, Матфей, Иаков Алфеев, Симон "Зелот" и Иуда, сын Иакова.

А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.

Все они единодушно посвятили себя молитве вместе с некоторыми женщинами, среди которых была Мария (мать Иисуса), а также с его братьями.

Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.

В те дни, когда группа верующих насчитывала около ста двадцати человек, Петр встал и обратился к своим товарищам:

Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:

"Братья, Святой Дух предсказывал через Давида о Иуде, и эти слова Еврейских Писаний должны были исполниться. Он вел людей, арестовавших Иисуса —

„Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,

он был одним из нас и участвовал в общем деле".

бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв.

(На деньги, полученные им за своё грязное дело, Иуда купил поле; и там он пал насмерть. Тело его вздулось и лопнуло, и все внутренности выпали из него.

І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.

Это стало известным всем жителям Иерусалима, и они назвали то поле "Акелдама", что на их языке означает "Поле крови")

І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови.

"Также, — сказал Петр, — в книге Псалмов сказано: 'Да будет опустошено жилище его, и да не будет живущего в нём;' и 'Пусть другой возьмёт на себя руководство вместо него'.

Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“.

Поэтому один из тех, кто постоянно находился среди нас все время, когда Господь Иисус ходил с нами,

Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,

с того момента, когда Иоанн стал проводить погружение, и до того дня, когда Иисус был взят от нас, должен стать проповедником его воскресения вместе с нами".

зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.

Они выдвинули двоих — Иосифа Варсаву, названного Иустом, и Матфея.

І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я.

Затем они помолились: "Господь, Ты знаешь сердце каждого. Укажи нам, кого из этих двоих Ты избрал,

А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,

чтобы принять служение и должность посланника от Иуды, которые тот оставил, чтобы отправиться туда, где ему и следует быть".

щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.

Затем они бросили жребий, чтобы выбрать одного из них, и жребий выпал Матфею. Итак, он был причислен к одиннадцати посланникам.

І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.

« 21 глава 2 глава »