Есфирь 1 глава

Книга Есфирь
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

Вот что произошло во времена правления царя Артаксеркса. Артаксеркс царствовал над ста двадцатью семью областями от Индии до Эфиопии.

Було це за часів Ксеркса, того Ксеркса, що царював від Індії до Етіопії над 127 країнами,

Он восседал на троне в столичном городе Сузы.

того часу, як цар Ксеркс сидів на своєму царському престолі в Сузи-замку.

В третий год своего царствования Артаксеркс устроил пир для своих приближённых и вождей. Там присутствовали все военачальники, а также знатные персидские и мидийские вожди.

На третьому році свого царювання справив він бенкет усім своїм князям і придворцям, отаманам війська перського й мідійського, боярам та намісникам країн, що були скликані до нього.

Пир продолжался сто восемьдесят дней, и в течение всего этого времени царь Артаксеркс показывал огромное богатство своего царства и великолепную красоту и роскошь своего дворца.

їм показував він довгий час, 180 днів, великі багатства свого царства та пишний блиск своєї величности.

Когда эти сто восемьдесят дней истекли, царь Артаксеркс устроил во внутреннем саду царских палат ещё один пир, продолжавшийся семь дней, на который были приглашены все, кто находились в столичном городе Сузы: от самого знатного до самого незначительного человека.

А як минув той час, справив цар усьому людові, що перебував у Сузи-замку, від великого до малого, семиденний бенкет у садовій огорожі царського палацу.

Этот внутренний сад был отделан белыми и синими льняными драпировками, которые прикреплялись шнурами из белого льна и пурпурной ткани, висящих на серебряных кольцах и мраморных столбах. Там стояли диваны, сделанные из золота и серебра, которые были установлены на полу, выложенном мозаикой из порфира, мрамора, перламутра и других драгоценных камней.

Білі й блакитні бавовняні тканини звисали поприв'язувані вісоновими та пурпуровими шнурками до срібних кілець та мармурових стовпів. Золоті й срібні дивани були на помості, викладеному порфіром, білим мармуром, перловиною та дорогим каменем.

Напитки подавались в золотых сосудах, и ни один сосуд не был похож на другой! Там подавалось очень много царского вина, так как царь был очень щедр.

Напої подавано у золотих кубках, і не було їх двох однакових; царське вино текло рікою, як личило царській щедрості.

Он приказал своим слугам давать каждому гостю столько вина, сколько тот пожелает. И слуги, разносившие вино, повиновались царю.

Пиття йшло за законом, щоб ніхто не силував до нього, бо цар дав наказ усім своїм домоправителям, щоб чинили за волею кожного.

Царица Астинь тоже устроила пир для женщин в царских палатах.

Та й цариця Вашті теж справила бенкет для жінок у царському палаці царя Ксеркса.

На седьмой день пира, будучи в приподнятом настроении от выпитого вина, царь отдал приказ семи евнухам, которые служили ему: Мегуману, Бизфе, Харбону, Бигфе, Авагфу, Зефару и Карказу.

Сьомого дня, як серце царя розвеселилось від вина, звелів він Мегуманові, Бізті, Харвоні, Бігті, Авагті, Зетарові й Каркасові, сімом скопцям, що служили при особі царя Ксеркса,

Он приказал им привести к нему царицу Астинь в царской короне для того, чтобы она могла показать свою красоту вождям и знатным людям, потому что царица была очень красива.

привести царицю Вашті в царському вінці перед лице царя, щоб показати народам і князям її красу, була бо вона гарна на вроду.

Но, когда слуги передали царице Астинь царский приказ, она отказалась прийти, чем очень разгневала царя.

Але цариця Вашті відмовилася прийти на наказ царя, даний через скопців. Тому розсердився цар вельми й, палаючи гнівом,

Артаксеркс обычно спрашивал у мудрецов совета о законе и наказаниях, и поэтому царь поговорил с семью мудрецами Каршеном, Шефаром, Адмафом, Фарсисом, Мересом, Марсеном и Мемуханом, хорошо понимавшими закон.

радився про те з мудрецями, що знали бувальщину, бо царські справи викладано перед усіма знавцями закону й права;

Они являлись приближёнными Артаксеркса, а также обладали особыми привилегиями видеть царя. Эти люди были наиболее важными в царстве Артаксеркса и семью самыми знатными персидскими и мидийскими князьями.

а найближчими до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Таршіш, Мерес, Марсена й Мемухан, сім князів перських та мідійських, що могли бачити обличчя царя та посідали перші місця в царстві,

Царь спросил их: «Как по закону следует поступить с царицей Астинь? Она не подчинилась приказанию царя Артаксеркса, переданному ей через евнухов».

(і спитав їх): «Що треба зробити за законом із царицею Вашті за те, що вона не виконала наказу царя Ксеркса, даного їй через скопців?»

Тогда Мемухан ответил царю в присутствии других приближённых: «Царица Астинь поступила плохо. Она провинилась не только перед царём, но и перед вождями, и всем народом из всех областей царя Артаксеркса.

І відповів Мемухан у присутності царя й князів: «Не перед одним лише царем провинилася цариця Вашті, а перед усіма князями й перед усіма народами, що по країнах царя Ксеркса.

Я говорю это, потому что все остальные женщины услышат о том, что сделала царица Астинь, и перестанут повиноваться своим мужьям. Они скажут своим мужьям: „Царь Артаксеркс приказал привести царицу Астинь, а она отказалась прийти”.

Бо вчинок цариці дійде до всіх жінок і приведе до того, що вони почнуть маловажити своїх чоловіків, коли зможуть сказати, мовляв, цар Ксеркс повелів привести перед себе царицю Вашті, та вона не прийшла.

Сегодня жёны персидских и мидийских вождей услышали о том, что сделала царица, и эти женщины, зная, как поступила царица, будут то же говорить и знатным вождям царя. Тогда непочтительность и злоба будут повсюду.

Ще сьогодні перські й мідійські княгині, що довідаються про вчинок цариці, говоритимуть про нього всім князям царя, і буде чимало зневаги та прикрощів.

Если царю угодно, вот мой совет: пусть царь издаст указ и запишет его в персидские и мидийские законы, которые не могут быть изменены, о том, что Астинь больше никогда не будет входить к царю Артаксерксу. А её царский сан пусть царь передаст другой женщине, которая лучше её.

Коли, отже, цареві це довподоби, нехай вийде від нього царська ухвала й запишеться в закони перські та мідійські як невідклична, саме: цариця Вашті не з'явиться вже більше перед царем Ксерксом, а її царське достоїнство цар передасть іншій, що ліпша від неї.

Когда царский указ будет объявлен во всех уголках его огромного царства, все женщины станут оказывать почтение своим мужьям, будь он беден или богат».

І коли почують про ухвалу, що її цар зробить по всьому його великому царстві, тоді всі жінки шануватимуть своїх чоловіків, від великого до малого.»

Царь и его знатные приближённые были очень довольны этим советом. Услышав эти слова, царь Артаксеркс сделал так, как посоветовал Мемухан.

Сподобалася тая порада цареві й князям, і він зробив по слову Мемухана.

Он разослал письма во все концы своего царства. В каждую область он послал письма, написанные на языке народа, жившего в этой земле. Эти письма объявляли каждому на его родном языке, что всякий мужчина должен быть господином в своей семье.

І розіслав він по всіх країнах царства листи, — до кожної країни її письмом і до кожного народу його мовою, — щоб кожен чоловік був паном у своєму домі та й говорив те, що вважатиме за відповідне.

« 13 глава 2 глава »