Иона 1 глава

Книга пророка Ионы
Библейской Лиги ERV → Переклад Огієнка

Господь обратился к Ионе, сыну Амафии, с такими словами:

I було́ слово Господнє до Йо́ни, Аміттаєвого сина, таке:

«Отправляйся в великий город Ниневию и проповедуй против него, потому что весть о его злодеяниях дошла до Меня».

„Устань, іди до Ніневі́ї, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє“.

Но Иона убежал от Господа и отправился в далёкий город Фарсис. Он добрался до Иоппии, где отыскал корабль, отплывающий в этот порт. Заплатив за проезд, он поднялся на корабль и отправился в Фарсис, чтобы спастись бегством от Господа.

І встав Йо́на, щоб утекти до Тарші́шу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля́, що йшов до Тарші́шу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відпли́сти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця.

Тогда Господь послал сильный ветер на море, и поднялась такая свирепая буря, что кораблю грозило крушение.

А Госпо́дь кинув сильного вітра на море, — і зняла́ся на морі велика буря, і вже ду́мали, що корабель буде розбитий.

Всех моряков охватил ужас, и они стали взывать — каждый к своему богу. Они сбросили груз за борт, чтобы облегчить корабль. Иона же спустился в трюм под палубой, лёг и заснул глубоким сном.

І налякалися моряки́, і кликали кожен до своїх богі́в, і викидали ті речі, що були́ на кораблі, до моря, щоб полегши́ти себе. А Йо́на зійшов до спо́ду корабля́, і ліг, і заснув.

Капитан корабля пришёл к нему и сказал: «Как можешь ты спать? Вставай и обратись к своему Богу! Может, Он услышит твою молитву и не даст нам погибнуть».

І приступив до нього керівни́к корабля, та й сказав йому: „Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, — може згадає цей Бог про нас, і ми не зги́немо“.

Тогда моряки сказали друг другу: «Давайте бросим жребий, чтобы узнать, из-за кого мы терпим бедствие». Они бросили жребий, и он пал на Иону.

І сказали вони один до о́дного: „Ідіть, і киньмо жеребки́, та й пізна́ємо, через ко́го нам оце лихо“. І кинули вони жеребки́, — і впав жеребо́к на Йо́ну.

Тогда моряки сказали Ионе: «Это по твоей вине нас постигла страшная беда! Кто ты? Откуда ты родом? Из какой страны и из какого народа?»

І сказали до нього: „Об'яви ж нам, через що́ нам це лихо? Яке твоє зайня́ття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти наро́ду?“

Он ответил: «Я еврей и поклоняюсь Господу, Богу небес, сотворившему море и сушу».

І сказав він до них: „Я євре́й, і боюся я Го́спода, Небесного Бога, що вчинив море та суході́л“.

Иона рассказал им, что он бежит от Господа. Это привело их в ужас, и они спросили его: «Какой же страшный поступок ты совершил против твоего Бога?»

І налякалися ті люди великим стра́хом, і сказали до нього: „Що́ це ти наробив?“ Бо ці люди дові́далися, що він утікає з-перед Господнього лиця, бо він це їм об'яви́в.

А море бушевало всё сильнее и сильнее. Тогда они спросили его: «Что нам сделать с тобой, чтобы море успокоилось?»

І вони сказали до нього: „Що́ ми зробимо тобі, щоб утихоми́рилось море, щоб не залива́ло нас?“ Бо море бушува́ло все більше.

«Я знаю, что эта страшная буря обрушилась на вас из-за меня, — ответил он, — поэтому бросьте меня за борт, и тогда море успокоится».

І сказав він до них: „Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихоми́риться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас“.

Вместо этого люди стали изо всех сил грести к берегу. Однако это было им не под силу, так как ветер и волны бушевали всё сильнее и сильнее.

І міцно гребли́ ці люди, щоб дістатися до суходо́лу, та не могли, бо море бушувало все більш проти них.

Тогда моряки взмолились: «Господи, не губи нас за то, что мы лишаем этого человека жизни. Не возлагай на нас вину за убийство невинного, потому что Ты — Господь, и Ты вершишь то, что угодно Тебе».

І вони кли́кнули до Господа та й сказали: „О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас непови́нної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!“

Затем они бросили Иону за борт, и тогда бурное море успокоилось.

І підняли́ вони Йону, і кинули його до моря, — і спини́лося море від своєї лю́тости.

При виде этого люди испытали великий страх перед Господом, принесли Ему жертву и дали обеты.

І налякалися ці люди Господа великим стра́хом, і прино́сили Господе́ві жертви, і складали обі́тнищі.

« 1 глава 2 глава »