2 Іоана 1 глава

Другое Пасланьне Іоана
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Елизаветинская Библия

 
 

Старшы — выбра́най пані і дзе́цям яе́, каторых я запраўды люблю, (і ня толькі я, але і ўсе́, што праўду пазналі),
 
Ста́рецъ и҆збра́ннѣй госпожѣ̀ и҆ ча́дѡмъ є҆ѧ̀, и҆̀хже а҆́зъ люблю̀ вои́стиннѹ, и҆ не а҆́зъ то́чїю, но и҆ всѝ разѹмѣ́вшїи и҆́стинѹ,

дзе́ля праўды, якая прабывае ў нас і будзе з намі наве́кі,
 
за и҆́стинѹ пребыва́ющѹю въ на́съ, и҆ съ на́ми бѹ́детъ во вѣ́ки:

няхай будзе з вамі ласка, зьмілаваньне, мір ад Бога Айца і ад Госпада Ісуса Хрыста, Сына Айца, у праўдзе і любві!
 
да бѹ́детъ съ ва́ми блгдть, мл҇ть, ми́ръ ѿ бг҃а ѻ҆ц҃а̀, и҆ ѿ гд҇а ї҆и҃са хр҇та̀, сн҃а ѻ҆́ч҃а, во и҆́стинѣ и҆ любвѝ.

Я дужа ўце́шыўся, што знайшоў сярод дзяце́й тваіх такіх, што ходзяць у праўдзе паводле таго, як мы дасталі запаведзь ад Айца.
 
Возра́довахсѧ ѕѣлѡ̀, ѩ҆́кѡ ѡ҆брѣто́хъ ѿ ча҄дъ твои́хъ ходѧ́щихъ во и҆́стинѣ, ѩ҆́коже за́повѣдь прїѧ́хомъ ѿ ѻ҆ц҃а̀.

І сягоньня прашу цябе́, пані, не як новую запаведзь пішучы табе́, але тую, што маем ад пачатку: каб мы любілі адзін аднаго.
 
И҆ нн҃ѣ молю́ тѧ, госпожѐ, не ѩ҆́кѡ за́повѣдь пишѹ̀ тебѣ̀ но́вѹ, но ю҆́же и҆́мамы и҆спе́рва, да лю́бимъ дрѹ́гъ дрѹ́га.

І тое ёсьць любоў, каб мы жылі паводле запаведзяў Яго. Гэта — тая запаведзь, якую вы чулі ад пачатку, каб паводле яе́ хадзілі.
 
И҆ сїѧ̀ є҆́сть любы̀, да хо́димъ по за́повѣдемъ є҆гѡ̀. Сїѧ̀ є҆́сть за́повѣдь, ѩ҆́коже слы́шасте и҆спе́рва, да въ не́й хо́дите:

Бо многа зводнікаў увайшло ў сьве́т, якія не вызнаваюць Ісуса Хрыста, што ў це́ле прыйшоў: гэткі чалаве́к ёсьць зводнік і антыхрыст.
 
занѐ мно́зи лестцы̀ внидо́ша въ мі́ръ, не и҆сповѣ́дающе ї҆и҃са хр҇та̀ прише́дша во пл҃ти, се́й є҆́сть льсте́цъ и҆ а҆нті́хрїстъ.

Глядзе́це за сабою, каб нам ня згубіць таго, над чым мы працавалі, але каб атрымаць поўную нагароду.
 
Блюди́те себѐ, да не погѹбитѐ ѩ҆́же дѣ́ласте дѡ́браѧ, но да мздѹ̀ соверше́ннѹ воспрїи́мете.

Кожын, хто пераступае навуку Хрыстовую і не прабывае ў ёй, ня мае Бога; хто-ж прабывае ў навуцы Хрыстовай, той мае і Айца, і Сына.
 
Всѧ́къ престѹпа́ѧй и҆ не пребыва́ѧй во ѹ҆ч҃нїи хр҇то́вѣ бг҃а не и҆́мать: пребыва́ѧй же во ѹ҆че́нїи хр҇то́вѣ, се́й и҆ ѻ҆ц҃а̀ и҆ сн҃а и҆́мать.

Хто прыходзіць да вас і ня прыносіць гэтае навукі, таго ня прымайце ў дом і ня вітайце яго;
 
А҆́ще кто̀ прихо́дитъ къ ва́мъ, и҆ сегѡ̀ ѹ҆ч҃нїѧ не прино́ситъ, не прїе́млите є҆го̀ въ до́мъ, и҆ ра́доватисѧ є҆мѹ̀ не глаго́лите:

бо хто вітае яго, той прымае ўдзе́л у благіх учынках яго.
 
глаго́лѧй бо є҆мѹ̀ ра́доватисѧ, соѡбща́етсѧ дѣлѡ́мъ є҆гѡ̀ ѕлы҄мъ.

Шмат маю пісаць да вас, але не хачу на папе́ры ды чарніламі, але спадзяюся прыйсьці да вас і гаварыць вуснамі ў вусны, каб радасьць вашая была поўная.
 
Мнѡ́га и҆мѣ́хъ писа́ти ва́мъ, и҆ не восхотѣ́хъ хартїе́ю и҆ черни́ломъ, но надѣ́юсѧ прїитѝ къ ва́мъ и҆ ѹ҆сты̀ ко ѹ҆стѡ́мъ глаго́лати, да ра́дость ва́ша бѹ́детъ и҆спо́лнена.

Вітаюць цябе́ дзе́ці сястры твае́ выбра́нае. Амін.
 
Цѣлѹ́ютъ тѧ̀ ча҄да сестры̀ твоеѧ̀ и҆збра́нныѧ. А҆ми́нь.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.