1 да Карыньцянаў 1 глава

Першае Пасланьне Паўлы да Карыньцянаў
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Переклад Хоменка

Паўла, воляй Божай пакліканы Апостал Ісуса Хрыста, і Состэн, брат, —

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен,

царкве́ Божай, што ў Карыньце, асьвячоным у Хрысьце́ Ісусе, пакліканым сьвятым з усімі, што́ прызываюць імя Госпада нашага Ісуса Хрыста ў-ва ўсякім ме́сцы, у іх і ў нас:

Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого:

ласка вам і мір ад Бога Айца нашага і Госпада Ісуса Хрыста.

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Заўсёды дзякую Богу майму за вас з прычыны ласкі Божае, да́нае вам у Хрысьце́ Ісусе,

Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,

бо ўсім абагаціліся вы ў Ім, усякім словам і ўсякаю ве́даю, —

бо ви в ньому всім збагатились, — усяким словом і всяким знанням,

бо сьве́дчаньне Хрыстовае ўмацавалася ў вас, —

згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.

дзеля чаго вы ня маеце нястачы ні ў якім дары, ждучы адкрыцьця Госпада нашага Ісуса Хрыста,

Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа,

Які і ўгрунтуе вас да канца, каб быць вам бязьвіннымі ў дзе́нь Госпада нашага Ісуса Хрыста.

який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Ве́рны Бог, якім вы пакліканы ў лучнасьць Сына Яго, Ісуса Хрыста, Госпада нашага.

Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.

Малю вас, браты, іменем Госпада нашага Ісуса Хрыста, каб усе́ вы гаварылі адно, і ня было-б між вамі падзе́лаў, але каб вы злучаны былі ў адным розуме і ў аднэй думцы.

Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.

Бо ад Хлоіных сталася мне́ ве́дама аб вас, браты мае́, што між вамі есьць спрэчкі.

Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.

Кажу-ж аб тым, што кожны ў вас кажа: я — Паўлавы, я — Апалёсавы, я — Кіфавы, а я — Хрыстовы.

Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я — Павлів, а я — Аполлосів, а я — Кифин, а я — Христів.»

Ці-ж разьдзяліўся Хрыстос? Ці-ж Паўла раскрыжаваўся за вас? Ці ў імя Паўлава вы ахрысьціліся?

Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися?

Дзякую Богу, што я нікога з вас не ахрысьціў, апрача Крыспа і Гайя,

Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,

каб не сказаў хто, што я хрысьціў у маё імя.

щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я.

Ахрысьціў я таксама Сьцяпанавы дом, а ці ахрысьціў яшчэ каго, ня ве́даю.

Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.

Бо і Хрыстос паслаў мяне́ не хрысьціць, а абвяшчаць Эвангельле; не ў прамудрасьці-ж слова, каб не панізіць крыжа Хрыстовага;

Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним.

бо слова, што аб крыжу, для пагібаючых ёсьць вар’яцтва, а для нас, якія спасаюцца, — сіла Божая.

Бо слово про хрест — глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.

Бо напісана: загублю мудрасьць мудрацоў, і розум разумных адкіну (Ісая 29:14).

Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!

Гдзе́ мудрэц? гдзе́ кніжнік? гдзе́ дасьледчык гэтага ве́ку? Ці не ператварыў Бог мудрасьць сьве́ту гэтага ў вар’яцтва? (Ісая 33:18.)

Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?

Бо, калі сьве́т свае́ю мудрасьцяй не пазнаў Бога ў прамудрасьці Божай, дык угодна было Богу праз дурасьць пропаведзі збавіць ве́руючых.

А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.

Бо і Юдэі трэбуюць цудаў, і Грэкі шукаюць мудрасьці;

Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, —

а мы абвяшчаем Хрыста ўкрыжаванага, для Юдэяў спакусу, а для Грэкаў дурасьць,

ми проповідуємо Христа розп'ятого: — ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,

для самых жа пакліканых, і Юдэяў, і Грэкаў, — Хрыста, Божую сілу і Божую прамудрасьць;

а для тих, що покликані, — чи юдеїв, чи греків — Христа, Божу могутність і Божу мудрість.

бо дурное Божае мудрэйшае за людзе́й, і слабое Божае дужэйшае за людзе́й.

Бо, нібито немудре Боже — мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.

Бо паглядзе́це, браты, на пакліканьне вашае: ня многа мудрых паводле це́ла, ня многа дужых, ня многа дабрародных;

Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;

але Бог выбраў дурноту сьве́ту, каб асароміць мудрых, і бяссільнае сьве́ту выбраў Бог, каб асароміць дужо́е;

але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, —

і бязроднае сьве́ту, і пагарджанае і няістотнае выбраў Бог, каб зьнішчыць істотнае,

і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,

дзеля таго, каб ніводнае це́ла не хвалілася перад Ім.

щоб жадне тіло не величалося перед Богом.

З Яго і вы ў Хрысьце́ Ісусе, які стаўся для нас прамудрасьцяй ад Бога, і праведнасьцяй, і асьвячэньнем, і адкупле́ньнем,

Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,

каб было, як напісана: хто хваліцца, хваліся ў Госпадзе (Ерамія 9:24).

щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»

« 16 глава 2 глава »