1 да Карыньцянаў 1 глава

Першае Пасланьне Паўлы да Карыньцянаў
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Переклад Куліша та Пулюя

Паўла, воляй Божай пакліканы Апостал Ісуса Хрыста, і Состэн, брат, —

Павел, покликаний апостол Ісуса Христа, волею Божою, та Состен брат,

царкве́ Божай, што ў Карыньце, асьвячоным у Хрысьце́ Ісусе, пакліканым сьвятым з усімі, што́ прызываюць імя Госпада нашага Ісуса Хрыста ў-ва ўсякім ме́сцы, у іх і ў нас:

церкві Божій в Коринтї, осьвяченим в Ісусї Христї, покликаним сьвятим, з усїма, которі призивають імя Господа нашого Ісуса Христа, на всякому місцї, у них і в нас:

ласка вам і мір ад Бога Айца нашага і Госпада Ісуса Хрыста.

благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

Заўсёды дзякую Богу майму за вас з прычыны ласкі Божае, да́нае вам у Хрысьце́ Ісусе,

Дякую Богу моєму всякого часу за вас про благодать Божу, дану вам в Христї Ісусї,

бо ўсім абагаціліся вы ў Ім, усякім словам і ўсякаю ве́даю, —

тим, що у всьому ви збагатились ним у всякім слові і всякім знанню,

бо сьве́дчаньне Хрыстовае ўмацавалася ў вас, —

яко ж сьвідченнє Христове утверджено в вас,

дзеля чаго вы ня маеце нястачы ні ў якім дары, ждучы адкрыцьця Госпада нашага Ісуса Хрыста,

так що ви не маєте недостатку нї в однім даруванню, дожидаючись одкриття Господа нашого Ісуса Христа,

Які і ўгрунтуе вас да канца, каб быць вам бязьвіннымі ў дзе́нь Госпада нашага Ісуса Хрыста.

котрий і утвердить вас до кінця, щоб ви були невинуваті в день Господа нашого Ісуса Христа.

Ве́рны Бог, якім вы пакліканы ў лучнасьць Сына Яго, Ісуса Хрыста, Госпада нашага.

Вірен бо Бог, через котрого покликані ви в общеннє Сина Його, Ісуса Христа, Господа нашого.

Малю вас, браты, іменем Госпада нашага Ісуса Хрыста, каб усе́ вы гаварылі адно, і ня было-б між вамі падзе́лаў, але каб вы злучаны былі ў адным розуме і ў аднэй думцы.

Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всї, і щоб не було між вами роздїлення, а щоб були з'єднані в одному розумінню і в одній мислї.

Бо ад Хлоіных сталася мне́ ве́дама аб вас, браты мае́, што між вамі есьць спрэчкі.

Звіщено бо менї про вас, браттє моє, від Хлоїних, що між вами єсть незгодини.

Кажу-ж аб тым, што кожны ў вас кажа: я — Паўлавы, я — Апалёсавы, я — Кіфавы, а я — Хрыстовы.

Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: Я Павлів; а я Аполосів; а я Кифин; а я Христів.

Ці-ж разьдзяліўся Хрыстос? Ці-ж Паўла раскрыжаваўся за вас? Ці ў імя Паўлава вы ахрысьціліся?

Хиба подїливсь Христос? хиба Павла розпято за вас? або в імя Павлове хрестились ви?

Дзякую Богу, што я нікога з вас не ахрысьціў, апрача Крыспа і Гайя,

Дякую Богові, що я нїкого з вас не охрестив, тільки Криспа та Гая,

каб не сказаў хто, што я хрысьціў у маё імя.

щоб хто не сказав, що в імя моє я охрестив.

Ахрысьціў я таксама Сьцяпанавы дом, а ці ахрысьціў яшчэ каго, ня ве́даю.

Хрестив же я й Стефанів дім; більш не знаю, чи кого другого хрестив.

Бо і Хрыстос паслаў мяне́ не хрысьціць, а абвяшчаць Эвангельле; не ў прамудрасьці-ж слова, каб не панізіць крыжа Хрыстовага;

Не послав бо мене Христос хрестити, а благовістити, не в премудрости слова, щоб не опустїв хрест Христів.

бо слова, што аб крыжу, для пагібаючых ёсьць вар’яцтва, а для нас, якія спасаюцца, — сіла Божая.

Слово бо про хрест погибаючим дурощі, нам же, що спасаємось, сила Божа.

Бо напісана: загублю мудрасьць мудрацоў, і розум разумных адкіну (Ісая 29:14).

Писано бо: Погублю премудрість премудрих, і розум розумних відкину.

Гдзе́ мудрэц? гдзе́ кніжнік? гдзе́ дасьледчык гэтага ве́ку? Ці не ператварыў Бог мудрасьць сьве́ту гэтага ў вар’яцтва? (Ісая 33:18.)

Де мудрець? де письменник? де дослїджуватель віку сього? Чи не обернув Бог премудрість сьвіта сього в дурощі?

Бо, калі сьве́т свае́ю мудрасьцяй не пазнаў Бога ў прамудрасьці Божай, дык угодна было Богу праз дурасьць пропаведзі збавіць ве́руючых.

Коли бо у премудростї Божій не пізнав сьвіт Бога премудростю, то зволив Бог дурощами проповідї спасти віруючих.

Бо і Юдэі трэбуюць цудаў, і Грэкі шукаюць мудрасьці;

Коли і Жиди ознак допевняють ся, і Греки премудростї шукають,

а мы абвяшчаем Хрыста ўкрыжаванага, для Юдэяў спакусу, а для Грэкаў дурасьць,

ми проповідуємо Христа розпятого, Жидам поблазнь, Грекам же дурощі,

для самых жа пакліканых, і Юдэяў, і Грэкаў, — Хрыста, Божую сілу і Божую прамудрасьць;

самим же покликаним, і Жидам і Грекам, Божу силу й Божу премудрість:

бо дурное Божае мудрэйшае за людзе́й, і слабое Божае дужэйшае за людзе́й.

тим що немудре Боже мудріще від людей, а неміцне Боже кріпше людей.

Бо паглядзе́це, браты, на пакліканьне вашае: ня многа мудрых паводле це́ла, ня многа дужых, ня многа дабрародных;

Спогляньте бо на покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тїлу, небагато сильних, небагато благородних;

але Бог выбраў дурноту сьве́ту, каб асароміць мудрых, і бяссільнае сьве́ту выбраў Бог, каб асароміць дужо́е;

нї, немудре сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити премудрих, і безсильне сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити потужне,

і бязроднае сьве́ту, і пагарджанае і няістотнае выбраў Бог, каб зьнішчыць істотнае,

і незначне сьвіту і погорджене вибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в нїщо обернути,

дзеля таго, каб ніводнае це́ла не хвалілася перад Ім.

щоб не величалось нїяке тїло перед Ним.

З Яго і вы ў Хрысьце́ Ісусе, які стаўся для нас прамудрасьцяй ад Бога, і праведнасьцяй, і асьвячэньнем, і адкупле́ньнем,

З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,

каб было, як напісана: хто хваліцца, хваліся ў Госпадзе (Ерамія 9:24).

щоб, яко ж писано: Хто хвалить ся, в Господї хвалив ся.

« 16 глава 2 глава »