Да Галятаў 1 глава

Пасланьне Паўлы да Галятаў
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Переклад Огієнка

Паўла Апостал, (выбраны не́ людзьмі і не́ праз чалаве́ка, але праз Ісуса Хрыста і Бога Айца, што ўскрасіў Яго з мертвых,)

Апо́стол Павло́, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але́ від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,

і ўсе́ браты, што са мною, — цэрквам галятыйскім:

і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських:

ласка вам і мір ад Бога Айца і ад Госпада нашага Ісуса Хрыста,

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,

Які аддаў сябе́ за грахі нашыя, каб выбавіць нас ад сучаснага ве́ку крывадушнасьці, па волі Бога і Айца нашага,

що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, —

Якому слава на ве́кі вякоў. Амін.

Йому слава на віки́ вічні, амі́нь!

Дзіўлюся, што вы гэтак хутка адвярнуліся ад паклікаўшага вас ласкай Хрыстовай да іншага дабраве́шчаньня,

Дивуюся я, що ви так скоро відхи́люєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Єва́нгелю,

якое ня ёсьць іншае, а толькі ёсьць такія, што вас трывожаць і хочуць перавярнуць Эвангельле Хрыстовае.

що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію.

Але, калі-б навет мы або Ангел з не́ба пачаў дабраве́сьціць па-над тое, што мы абвяшчалі вам, няхай будзе ана́тэма!

Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий!

Як ране́й мы сказалі, і цяпе́р ізноў кажу: хто дабраве́сьціць вам па-над тое, што вы прынялі, няхай будзе анатэма!

Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий!

Бо ці-ж я людзе́й шукаю, ці Бога? ці людзям дагаджаць стараюся? Бо калі-б я яшчэ людзям дагаджаў, дык ня быў бы слугою Хрыстовым.

Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим.

Апавяшчаю-ж вас, браты, што Эвангельле, якое я абвяшчаў, ня ёсьць чалаве́чае;

Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей.

бо я ані прыняў яго ад чалаве́ка, ані навучыўся, але праз адкрыцьце Ісуса Хрыста.

Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа.

Бо вы чулі аб маім ране́йшым жыцьці ў Юдэйстве, што я бяз ме́ры перасьле́даваў Божую Царкву і пустошыў яе́,

Чули бо ви про моє поступо́вання перше в юдействі, що Божу Церкву жорсто́ко я переслідував та руйнував її.

і апераджаў у юдэйстве многіх раве́сьнікаў у родзе маім, будучы найбольш руплівым аб бацькаўскія пераказы мае́.

І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь.

Калі-ж Богу ўгодна было, выбраўшы мяне ад чэрава маткі мае́й і паклікаўшы ласкай свае́й,

Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав

адкрыць у-ва мне́ Сына Свайго, каб я дабраве́сьціў Яго сярод паганаў, — дык я не пачаў зараз-жа ра́дзіцца з це́лам і крывёю

виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю,

і не пайшоў у Ерузалім да Апосталаў, што былі да́ мяне́, а пайшоў у Арабію ды йзноў вярнуўся ў Дамаск.

і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск.

Пасьля, цераз тры гады, хадзіў я ў Ерузалім бачыцца з Пётрай і прабыў у Яго пятнаццаць дзён.

По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.

Другога-ж з Апосталаў я ня бачыў нікога, апрача Якуба, брата Го́спадавага.

А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

А што пішу вам, дык вось перад Богам, што не маню.

А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю!

Пасьля пайшоў я ў староны Сірыі і Кілікіі.

Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн.

Абліччам жа быў я няве́дамы цэрквам Юдэі, што ў Хрысьце́,

Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, —

а толькі чулі яны, што той, хто калісь перасьле́даваў нас, цяпе́р добраве́сьціць ве́ру, якую ране́й нішчыў;

тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її.

і славілі за мяне́ Бога.

І сла́вили Бога вони через мене!

« 13 глава 2 глава »