Да Каласянаў 1 глава

Пасланьне Паўлы да Каласянаў
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Переклад Огієнка

Паўла, воляй Божаю Апостал Ісуса Хрыста, і Цімахве́й, брат, —

Павло, із волі Божої апо́стол Христа Ісуса, і брат Тимофі́й

сьвятым і ве́рным братом у Хрысьце́, што ў Калосах: Ласка вам і мір ад Бога Айца нашага і Госпада Ісуса Хрыста.

до святих і вірних братів у Христі, що в Коло́сах: благода́ть вам і мир від Бога, Отця нашого!

Дзякуем Богу і Айцу Госпада нашага Ісуса Хрыста, заўсёды молячыся аб вас,

Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, за́вжди за вас мо́лячись,

пачуўшы аб ве́ры вашай у Хрыста Ісуса і аб любві да ўсіх сьвятых,

прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих

дзеля надзе́і, што прыгатавана вам у нябёсах, аб якой вы ране́й чулі ў слове праўды Эвангельля,

через надію, пригото́вану в небі для вас, що про неї давніше ви чули в слові правди Єва́нгелії,

што ёсьць у вас, як і ў-ва ўсім сьве́це, і прыносіць плод, як і між вамі, з таго дня, як вы пачулі і пазналі ласку Божую ў праўдзе,

що до вас прибула́, і на ці́лому світі плодоно́сна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в правді.

як і навучыліся ад Эпафра, умілаванага супрацоўніка нашага, які ёсьць ве́рным за вас слугой Хрыста,

Отак ви і навчилися від Епа́фра, улю́бленого співробі́тника нашого, що за вас він вірний служитель Христа,

які і апавясьціў нас аб вашай любві ў Духу.

що й виявив нам про вашу духовну любов.

Дзеля гэтага і мы, з таго дня, як пачулі, не пакідалі маліцца за вас і прасіць, каб вы напаўняліся пазнаньнем волі Яго ў-ва ўсякай мудрасьці і разуме́ньні духоўным,

Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізна́ння волі Його були́ ви напо́внені всякою мудрістю й розумом духовним,

каб паступалі дасто́йна Бога, у-ва ўсім дагаджаючы Яму, прыносячы плод у кожнай добрай справе і узрастаючы ў пазнаньні Бога,

щоб ви пово́дилися нале́жно щодо Господа в усякому дого́дженні, в усякому доброму ді́лі прино́сячи плід і зростаючи в пізна́нні Бога,

дужэючы ўсякаю сілаю па магутнасьці славы Яго на ўсякую цярплівасьць і вялікадушнасьць з радасьцяй,

зміцняючись усякою силою за могутністю слави Його для всякої витрива́лости й довготерпі́ння з радістю,

дзякуючы Айцу, што паклікаў нас да ўчасьця ў спадчыне сьвятых у сьве́тласьці,

дя́куючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спа́дщині святих у світлі,

вызваліў нас ад улады це́мры і перанёс у Царства Сына любві Свае́й,

що визволив нас із вла́ди те́мряви й переставив нас до Царства Свого улю́бленого Сина,

у Якім мы маем адкупле́ньне крывёю Яго і дараваньне грахоў,

в Якім маємо відку́плення і про́щення гріхів.

Які есьць абра́з Бога нявідомага, пярша́к усякага стварэньня;

Він є образ невиди́мого Бога, ро́джений перш усякого тво́рива.

бо Ім створана ўсе, што на нябесах і што на зямлі, бачнае і нябачнае: ці то пасады, ці дзяржавы, ці начальства, ці ўлады, — усе Ім і для Яго ство́рана;

Бо то Ним ство́рено все на небі й на землі, види́ме й невиди́ме, чи то престоли, чи то госпо́дства, чи то влади, чи то начальства, — усе через Нього й для Нього створено!

і Ён пе́рш за ўсё, і ўсё ў Ім стаіць.

А Він є перший від усього, і все в Нім стоїть.

І Ён ёсьць галава це́ла, Царквы́; Ён — пачатак, пярша́к із мёртвых, каб быць Яму ўва ўсім пе́ршым;

І Він — Голова тіла, Церкви. Він початок, перворо́джений з мертвих, щоб у всьому Він мав пе́ршенство.

бо ўгодна было (Айцу), каб у Ім жыла ўсякая поўня,

Бо вгодно було́, щоб у Нім перебува́ла вся повнота́,

і каб праз Яго пагадзіць з сабою ўсё, уціхамірыўшы праз Яго, крывёю крыжа Яго, ці тое, што на зямлі, ці тое, што ў нябёсах.

і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то зе́мне, чи то небесне.

Дый вас, што былі калісь чужымі і ворагамі праз склоннасьць да благіх дзе́л,

І вас, що були́ колись відчужені й вороги думкою в злих учинках,

цяпе́р пагадзіў у це́ле плоці Яго праз сьме́рць, каб паставіць вас сьвятымі й беззаганнымі і бязьвіннымі перад абліччам Сваім,

тепер же примирив смертю в лю́дськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою,

калі трываеце ў ве́ры цьвёрда і непарушна, і не адпадаеце ад надзе́і Эвангельля, якое вы чулі, якое абвяшчаеца ўсяму стварэньню пад не́бам, якога я, Паўла, слуга.

якщо тільки пробува́єте в вірі тверді́ та ста́лі, і не відпадаєте від надії Єва́нгелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створі́нню під небом, якій я, Павло, став служи́телем.

Цяпе́р радуюся ў муках маіх за вас і дапаўняю недахват у це́ле маім сумаваньняў Хрыстовых за Яго це́ла, якое есьць Царква,

Тепер я радію в стражда́ннях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорбо́ти Христової і тілі своїм за тіло Його, що воно — Церква;

якой я стаўся служкаю паводле распарадку Божага, даручанага мне́ для вас, каб выпаўніць слова Божае,

якій я став служи́телем за Божим заря́дженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже, —

тайну, укрытую ад вякоў і ад родаў, цяпе́р жа выяўленую сьвятым Яго,

Таємницю, захо́вану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим,

якім схаце́ў Бог даць пазнаньне, што́ за багацьце славы ў тайне гэнай сярод паганаў, якое ёсьць Хрыстос у вас, надзе́я славы,

що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона — Христос у вас, надія слави!

Якога мы абвяшчаем, навучаючы кожнага чалаве́ка і вучачы ўсякае мудрасьці, каб нам прадставіць усякага чалаве́ка дасканалым у Хрысьце́ Ісусе,

Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній люди́ні й навчаючи кожну люди́ну всякої мудрости, щоб учинити кожну люди́ну досконалою в Христі.

дзеля чаго я і працую, змагаючыся сілаю Яго, што дзеець у-ва мне́ магутна.

У то́му й працюю я, борючи́ся силою Його, яка сильно діє в мені.

« 4 глава 2 глава »