Дзеяньні 1 глава

Дзеяньні Сьвятых Апосталаў
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Сучасний переклад

 
 

Пе́ршую аповесьць, Тэафілю, учыніў я аб усім, што Ісус рабіў ды навучаў
 
1-2 У першій своїй книзі, Теофіле, [1] я писав про вчинки і вчення Ісуса — від того часу, коли Він почав Свою службу, і до Його вознесіння на Небо. Але спершу Він обрав апостолів і дав їм Свій Заповіт через Святого Духа.

да дня, у які ўзьнёсся, даўшы праз Духа Сьвятога загады Апосталам, якіх выбраў,
 

ды прад якімі зьяўляўся жывы пасьля мукаў Сваіх у чысьленых зьявах, у працягу сараку дзён паказываючыся ім ды кажучы аб царстве Божым.
 
Після Своєї смерті Ісус з’явився апостолам. Він дав їм чимало переконливих доказів того, що Він живий. Протягом сорока днів Ісус з’являвся їм і розповідав про Царство Боже.

І, сабраўшы іх, загадаў ім не выхадзіць з Ерузаліму, а чакаць на абве́шчанае ад Айца, аб чым вы чулі ад мяне́:
 
І одного разу, обідаючи з апостолами, Ісус наказав їм: «Не йдіть із Єрусалиму. Чекайте на те, що Отець Мій обіцяв. Та пам’ятайте, що ви почули це від Мене.

што Іоан хрысьціў вадой, а вы цераз колькі дзён будзеце ахры́шчаны ў Духу Сьвятым.
 
Бо Іоан хрестив людей водою, а ви будете хрещені Духом Святим. І мине не так багато днів, перш ніж це станеться».

Дык яны, зыйшоўшыся разам, пыталіся ў Яго, кажучы: Госпадзе, ці ня ў гэтым часе адбудуеш царства Ізраілю?
 
Тож коли апостоли зібралися разом, вони запитали Його: «Господи, чи повернеш ти цього разу царство Ізраїлю?»

Ён жа сказаў да іх: ня вам ве́даць час ці пару́, што Аце́ц паклаў у ўладзе Сваёй;
 
Ісус відповів: «Вам не дано знати часи чи дні, що Отець встановив Своєю владою.

але пры́меце сілу, як зыйдзе на вас Дух Сьвяты, і будзеце Мне́ сьве́дкамі і ў Ерузаліме, і ў-ва ўсе́й Юдэі й Самарыі, ды ажно па край зямлі.
 
Але ви одержите силу, коли Дух Святий зійде на вас. Ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, Юдеї, Самарії, і по всій землі».

І, сказаўшы гэтае, Ён узьнёсся перад вачыма іхнімі, і хмара ўзяла Яго ад вачэй іх.
 
Після цих слів Ісус на очах у апостолів був узятий на Небо. І хмара сховала Його від їхнього зору.

Калі-ж яны пільна ўглядаліся ў не́ба, як Ён адыходзіў, вось двое мужоў станулі перад імі ў белых вопратках,
 
Апостоли пильно вдивлялися в небо, де Він зник, коли раптом поруч із ними з’явилися двоє чоловіків у білому вбранні.

дый сказалі яны: Мужы Галіле́йскія! Чаго стаіцё, узіраючыся на не́ба? Гэты Ісус, узяты ад вас на не́ба, прыдзе гэтак сама, як бачылі вы Яго ўзыходзячы на не́ба.
 
Вони сказали: «Люди з Ґалилеї, чому ви стоїте тут, вдивляючись у небеса? Ісус, Який був узятий від вас на Небо, повернеться. І це буде так само, як ви бачили, коли Він вознісся на Небеса».

Тады яны вярнуліся ў Ерузалім з гары, называнай Аліўнай, што непадалёк ад Ерузаліму, за дзень суботні ходу.
 
Після того апостоли пішли з Оливної гори до Єрусалиму, яка знаходилася на відстані приблизно одного кілометра [2] від міста.

І, увайшоўшы, узыйшлі ў сьвятліцу, дзе́ былі Пётр і Якуб, і Іоан, і Андрэй, Піліп і Хама́, Баўтраме́й ды Мацьве́й, Якуб Алфе́явы й Сымон Зілот, ды Юда Якубаў.
 
Повернувшись, вони зайшли до кімнати, де на той час мешкали. То були Петро, Іоан, Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфіїв та Симон-Зилот і Юда, син Якова.

Усе́ яны трывалі аднадушна ў малітвах і просьбах разам з жанчынамі й Марыяй, Маткай Ісусавай, ды братамі Ягонымі.
 
Всі вони постійно молилися разом. З ними було й кілька жінок, а також Марія, Ісусова мати, і Його брати.

І ў гэныя дні Пётр, устаўшы сярод вучняў, сказаў (а была грамада людзей разам каля ста дваццацёх).
 
Через кілька днів відбулося зібрання Ісусових послідовників (їх налічувалося близько 120 чоловік). Петро підвівся і сказав:

Мужы браты! Тое пісаньне, якое праз вусны Давідавыя Дух Сьвяты прадказаў пра Юду, што быў павадыром тых, каторыя ўзялі Ісуса, — мусіла збыцца;
 
«Брати і сестри мої, мусило збутися те, що Дух Святий проголосив у Святому Писанні через Давида про Юду, який привів тих, хто схопили Ісуса.

быў ён палічаны з намі, і лёс вызначыў яму частку ў служэньні гэтым,
 
Він був одним із нас і мав свою частку в тій справі, якій ми служимо».

але цаной крыўды прыдбаў ён зямлю і, рынуўшыся, разьдзе́рся папалове, і вывалілася з яго ўсё шлуньне ягонае.
 
(Цей чоловік одержав гроші за свій злочин і придбав на них шмат землі. Але він впав униз головою, і тіло його луснуло, аж нутрощі вивалилися.

І сталася ве́дама ўсім жы́харам Ерузаліму; дык поле гэнае названа ў іхняй гутарцы Акельдама́, гэта ёсьць зямля крыві.
 
Це стало відомо всім мешканцям Єрусалима. Тож поле це стало називатися їхньою мовою «Акельдама», що означає «Криваве поле»).

Бо напісана ў кнізе псальмаў: Няхай станецца двор ягоны пустым, і няхай ніхто ня жыве ў ім, дый: дагляд ад яго возьме другі (Псальм 68:26; 108:8).
 
Петро сказав: «Адже так сказано в книзі Псалмів про Юду: „Нехай спустошена буде його оселя, і ніхто хай не житиме в ній”. І ще сказано: „Нехай інший візьме на себе його служіння”.

Дык трэба, каб із тых мужоў, што зыходзіліся з намі праз уве́сь час, як прыходзіў і адыходзіў ад нас Госпад Ісус,
 
21-22 Отже, необхідно обрати одного з тих, хто був серед нас весь той час, коли Господь Ісус був з нами — від Іоанового хрещення й до часу, коли Ісус був вознесений на Небеса. Цей обраний чоловік мусить стати разом з нами свідком Ісусового воскресіння».

пачынаючы ад хрышчэньня Іоанавага ажно да дня, калі Ён быў узяты ад нас, адзін із іх стаўся-бы разам з намі сьве́дкай уваскрасе́ньня Яго.
 

І паставілі двух: Язэпа, званага Варсавай, па мянюшцы Юста, ды Мацьве́я;
 
Запропоновано було двох: Йосипа, якого називали Варсавою (він був також відомий під іменем Юст), та Маттія.

і, молячыся, казалі: Ты, Госпадзе, які ве́даеш сэрцы ўсіх, пакажы з гэтых двух аднаго, каго Ты выбраў,
 
24-25 Потім вони почали молитися такими словами: «Господи, Тобі відомі серця всіх людей. Покажи нам, кого з цих двох Ти обрав взяти на апостольську службу, яку Юда залишив, щоб іти туди, куди йому належало».

каб узяў частку ў служэньні гэтым і апостальстве, ад якога адступіўся Юда, каб ісьці на сваё ме́сца.
 

І кінулі жэрабе аб іх, і выпала жэрабе на Мацьве́я, і далучаны быў да адзінаццацёх Апосталаў.
 
І апостоли кинули жереб між двома, й він упав на Маттія. Тож він долучився до одинадцяти апостолів.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.