Юда 1 глава

Пасланьне Юды
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Українська Біблія. Турконяк

Юда, слуга Ісуса Хрыста, брат Якуба, — пакліканым, што асьве́нчаны Богам Айцом і захаваны Ісусам Хрыстом:

Юда, раб Ісуса Христа, брат Якова, — покликаним, улюбленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:

ласка вам і мір і любоў няхай памножыцца!

милосердя вам, мир і любов хай помножаться!

Умілаваныя! пакладаючы ўсю рупнасьць пісаць вам аб агульным збаўле́ньні, я палічыў за патрэбнае напісаць вам напамінаньне — змагацца за ве́ру, раз пераданую сьвятым.

Улюблені, докладаючи всі старання, щоби писати вам про наше спільне спасіння, я визнав за необхідне написати вам, заохочуючи вас боротися за віру, одного разу передану святим.

Бо паўбіваліся некаторыя людзі, здаўна празначаныя на гэтае асуджэньне, бязбожнікі, што ласку Бога нашага на распусту абяртаюць і адзінага Валадара, Бога і Госпада нашага, Ісуса Хрыста, выракаюцца.

Адже ввійшли деякі люди, віддавна призначені на цей осуд, безбожні, які благодать нашого Бога обертають на розпусту та відрікаються від єдиного Володаря [Бога] і Господа нашого Ісуса Христа.

Я хачу напомніць вам, каторыя раз гэта даве́даліся, што Госпад, вызваліўшы народ з зямлі Эгіпскае, няве́раваўшых пасьля загубіў

Хочу вам нагадати, хоча ви все знаєте, що Господь, спершу визволивши народ з Єгипетської землі, пізніше вигубив тих, які не повірили.

і ангелаў, не захаваўшых свае́ ўлады, але пакінуўшых сваё жыльлё, у ве́чных путах пад це́мраю на суд вялікага дня дзе́ржыць.

І ангелів, які не зберегли свого початкового стану, але покинули своє житло, затримав у вічних кайданах під темрявою для суду великого дня.

Як Садом і Гамора і вакалічныя ме́сты, што падобна да іх жылі ў распусьце й за іншым це́лам хадзілі, падпаўшы пад кару ве́чнага агня, пастаўлены за прыклад, —

Також Содом і Гоморра та довколишні міста, що подібним до них способом чинили розпусту і ходили за іншим тілом, зазнали кари вічного вогню — і лежать вони, як приклад.

гэтак сама будзе і з гэтымі лятуце́ньнікамі, якія апаганіваюць це́ла, адкідаюць начальства і ўладу ганьбуюць.

Так само й ці сновиди опоганюють тіло, відкидають владу і зневажають славу.

Міхал Архангел, калі гаварыў з д’яблам, спрачаючыся за це́ла Майсе́ява, не адважыўся вынесьці дако́рлівага прысуду, але сказаў: няхай забароніць табе́ Госпад.

Та сам архангел Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про тіло Мойсея, не наважився винести зневажливого суду, а сказав: Нехай докорить тобі Господь!

А гэтыя ганьбуюць тое, чаго ня ве́даюць; што-ж па прыродзе ве́даюць, як бязмоўныя жывёлы, тым сябе́ растляваюць.

А ці зневажають те, чого не знають, а коли що знають від природи — як ті безсловесні тварини — то й тим себе гублять.

Гора ім, бо пайшлі шляхам Каіна, папаліся ў манлівасьць нагароды Валаамавае і ў упартасьці пагіблі, як Карэй.

Горе їм, бо вони пішли дорогою Каїна та погрузли в обмані нагороди Валаама, і загинули в бунті Корея.

Яны ёсьць небясьпе́ка на вашых вячэрах любві: госьцячы ў вас, насуцца бяз страху; гэта хмары бязводныя, што носяцца ве́трам; асе́ньнія дрэвы, бясплодныя, двойчы паме́ршыя, павырываныя;

Вони є підводні скелі на ваших вечерях любові, які без остраху їдять з вами, випасаючи самих себе; це — безводні хмари, гнані вітрами, безплідні осінні дерева, двічі померлі й вирвані з корінням,

лютыя хвалі марскія, што пеняцца сорамам сваім; зоры блукаючыяся, для якіх чорная цемра навекі захована.

бурхливі морські хвилі, які піняться власним соромом, блукаючі зорі, для яких навіки зберігається морок темряви.

Аб іх прарочыў і Энох, сёмы ад Адама, кажучы: вось ідзе Госпад з мірыядамі сьвятых —

Про них пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: Ось прийшов Господь з десятками тисяч Своїх святих [ангелів],

учыніць суд над усімі і дакары́ць між імі ўсіх бязбожных за ўсе́ ўчынкі бязбожнасьці іх, якімі бязбожнае чыпілі, і за ўсе́ жо́рсткасьці, што гаварылі на Яго бязбожныя грэшнікі.

щоб учинити суд над усіма й звинуватити кожну душу в усіх вчинках їхньої безбожності, які вони безбожно накоїли, і за всі жорстокі [слова], які говорили проти Нього безбожні грішники!

Гэта нарака́льнікі, нічым не здавальняючыяся, што ходзяць водле пажаданьняў сваіх; і вусны іх гавораць горда, і яны паважаюць аблічча дзеля карысьці.

Це ті, які ремствують, нарікають на долю, ходять за своїми пожадливостями, а їхні уста говорять зухвале; вони підлещуються задля користі.

Але вы умілаваныя, памятайце словы, прадказаныя Апосталамі Госпада нашага Ісуса Хрыста:

А ви, улюблені, пам’ятайте слова, які раніше сказали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,

яны казалі вам, што ў апошні час зьявяцца ла́яльнікі, каторыя ходзяць водле іхніх бязбожных пажаданьняў.

котрі звіщали вам: Останнім часом будуть кепкуни, які ходитимуть за своїми безбожними пожаданнями.

Гэта тыя, што адлучаюцца (ад е́днасьці ве́ры), з душою, ды ня маючыя духа.

Це ті, які порушують єдність; вони душевні, а Духа не мають.

А вы, улюбленыя, будуючы сябе́ найсьвяце́йшай ве́рай вашай, молячыся ў Духу Сьвятым,

Ви ж, улюблені, збудовуйте себе вашою найсвятішою вірою, моліться у Святому Дусі.

захоўвайце сябе́ ў любві Божай, чакаючы ласкі ад Госпада нашага Ісуса Хрыста ў жыцьцё ве́чнае.

Зберігайте себе в Божій любові, очікуючи милості нашого Господа Ісуса Христа для вічного життя,

І над аднымі літуйцеся з развагаю,

та будьте милосердними до тих, хто вагається!

а другіх ратуйце, выхопліваючы з агню, дакарайце з страхам, ненавідзячы навет вопратку, це́лам апаганеную.

Інших спасайте, вириваючи з вогню, а ще до інших будьте милосердними зі страхом, відчувайте ненависть навіть до одягу, опоганеного тілом.

Таму-ж, хто захаваць вас можа ад упадку і паставіць перад славаю Свае́ю нескажонымі ды ў радасьці,

А Тому, Хто може зберегти вас від падіння і поставити перед Своєю славою непорочними в радості, —

адзінаму прамудраму Богу, Збавіцелю нашаму праз Ісуса Хрыста, Госпада нашаса, слава й ве́ліч, сіла і ўлада сягоньня й на ўсе́ вякі. Амін.

єдиному Богові, нашому Спасителеві, через Господа нашого Ісуса Христа, — слава, велич, сила та влада раніше всякого віку, і нині, і на всі віки! Амінь [1].

« 1 глава 1 глава »