К Римлянам 1 глава

Послание Римлянам
Новый русский перевод → Пераклад Анатоля Клышкi

 
 

От Павла, слуги Иисуса Христа, призванного быть Его апостолом и избранного для возвещения Божьей Радостной Вести,
 
Павел, раб Ісуса Хрыста; пакліканы Апостал, выбраны для дабравешчання Божага,

которая была заранее обещана через Его пророков в святых Писаниях.
 
якое Ён раней абяцаў праз Сваіх прарокаў у святых Пісаннях,

Эта весть о Его Сыне, Который по Своему человеческому происхождению[1] был потомком[2] Давида,
 
пра Яго Сына, які нарадзіўся целам з патомства Давідавага

а через воскресение из мертвых, по Духу святости, был объявлен полноправным Сыном Божьим во всем Его могуществе, об Иисусе Христе, нашем Господе.
 
і адкрыўся Сынам Божым у сіле, паводле Духу святасці праз уваскрэсення мёртвых, пра Ісуса Хрыста, нашага Госпада,

Через Него мы получили благодать и апостольство, чтобы ради Его имени покорить вере людей из всех народов,
 
праз Якога мы атрымалі ласку і апостальства для паслушэнства веры ва ўсіх народах дзеля Яго імя,

в том числе и вас, призванных Иисусом Христом.
 
між якіх і вы, пакліканыя Ісусам Хрыстом, —

Я обращаюсь ко всем тем римлянам, которых Бог полюбил и призвал быть Его святыми. Благодать и мир вам от Бога, нашего Отца, и от Господа Иисуса Христа!
 
усім, хто ў Рыме, улюбёным Божым, пакліканым святым, — ласка вам і мір ад Бога, нашага Бацькі, і Госпада Ісуса Хрыста.

Прежде всего я, через Иисуса Христа, благодарю моего Бога за всех вас, потому что о вашей вере известно всему миру.
 
Перш за ўсё дзякую майму Богу праз Ісуса Хрыста за ўсіх вас, таму што ваша вера абвяшчаецца ва ўсім свеце.

Пусть Бог, Которому я всем духом моим служу, возвещая Радостную Весть о Его Сыне, будет мне свидетелем в том, что я постоянно вспоминаю о вас
 
Бо сведка мне Бог, Якому служу сваім духам у дабравешчанні Яго Сына, як я безупынна ўспамінаю вас,

и всегда прошу в своих молитвах, чтобы, если на то будет воля Божья, я смог бы, наконец, посетить вас.
 
заўсёды просячы ў маіх малітвах, ці не ўдасца мне неяк цяпер нарэшце воляю Божаю прыйсці да вас.

Я очень хочу увидеть вас и поделиться с вами духовным благословением, чтобы укрепить вас,
 
Бо я прагну ўбачыць вас, каб перадаць вам нейкі духоўны дар дзеля вашага ўмацавання,

то есть, чтобы мы могли взаимно ободрить друг друга своей верой, вашей и моей.
 
гэта значыць, каб разам з вамі суцешыцца агульнаю вераю, вашаю і маёю.

Я хочу, чтобы вы знали, братья, что я уже много раз собирался прийти к вам, но до сих пор мне постоянно что-то препятствовало. Я хотел увидеть плод своего служения среди вас, как видел среди других народов.
 
І я не хачу, каб вы не ведалі, браты, што я шмат разоў намерваўся прыйсці да вас, (але я дагэтуль сустракаў перашкоды), каб мець нейкі плод і ў вас, які ў астатніх народаў.

Я должник и перед греками и варварами, и перед образованными и невеждами.
 
Даўжнік я і элінам, і варварам, і мудрым, і неразумным.

Поэтому я так жажду возвещать Радостную Весть и вам, живущим в Риме.
 
Дык, што да мяне, то я гатовы дабравесціць і вам, якія ў Рыме.

Я не стыжусь Радостной Вести, ведь она — сила Божья для спасения каждого, кто верит, — прежде всего иудея, а потом и язычника.
 
Бо я не саромеюся дабравесця [Хрыстовага], бо яно ёсць сіла Божая да выратавання кожнаму верніку, і іудзею, па-першае, і эліну.

В Радостной Вести праведность от Бога открывается верой, и только верой, как и написано: «Праведный верой жив будет».[3]
 
Бо ў ім адкрываецца з веры ў веру праведнасць Божая, як напісана: «А праведны будзе жыць вераю».

Ведь с небес открывается гнев Божий на всякое нечестие и неправедность людей, которые истину попирают злом.
 
Бо адкрываецца з неба гнеў Божы на ўсялякую бязбожнасць і няправеднасць людзей, што заглушаюць праўду няправеднасцю.

Им известно то, что можно знать о Боге, потому что Бог явил им это.
 
бо тое, што вядома пра Бога, яўна для іх, бо ім Бог выявіў гэта.

От создания мира невидимые свойства Бога — Его вечная сила и Божественная природа — вполне могут быть поняты через рассматривание того, что Он сотворил. И значит, людям нет извинения,
 
Бо Яго нябачнае — і Яго вечная сіла і Боскасць — ясна відаць ад стварэння свету праз разважанне над тварэннямі, так што няма ім выбачэння,

потому что, хотя они и знали Бога, тем не менее они не прославили Его как Бога и не были благодарны Ему, но предались пустым размышлениям, и их неразумные сердца погрузились во мрак.
 
таму што, спазнаўшы Бога, яны Яго як Бога не праславілі і не падзякавалі Яму, а сталі марнымі ў сваіх разважаннях, і запамарочылася іх нецямлівае сэрца.

Притязая на мудрость, они стали глупыми
 
Сцвярджаючы, што яны мудрыя, яны падурнелі,

и заменили славу нетленного Бога на образы, похожие на тленных людей, птиц, четвероногих животных и пресмыкающихся.
 
і памянялі славу нятленнага Бога на падабенства вобраза тленнага чалавека, птушак, чатырохногіх і паўзуноў.

Поэтому Бог оставил их на произвол низменных желаний их сердец, и они сами оскверняли свои тела нечистотой.
 
Таму Бог перадаў іх у пажадлівасці іх сэрцаў нечысціні, так што яны апаганьваюць свае целы між сабою;

Эти люди заменили истину Божью на ложь и поклонялись и служили созданию, а не Создателю, Который достоин вечной славы, аминь.
 
яны замянілі Божую праўду маною і пакланіліся і служылі стварэнню замест Творцы, Які добраславёны навекі, амін.

Итак, Бог оставил их на произвол их постыдных страстей, и в результате их женщины заменили естественные сношения с мужчинами на противоестественные: друг с другом;
 
З-за гэтага Бог перадаў іх ганебным пажадлівасцям: бо і іх жанчыны перамянілі натуральныя зносіны на ненатуральныя;

так же и мужчины вместо естественных сношений с женщинами стали разжигаться страстью друг к другу; мужчины с мужчинами делают постыдные вещи, и сами в себе получают заслуженное наказание за свое извращение.
 
а гэтак і мужчыны, пакінуўшы натуральныя зносіны з жанчынаю, распаліліся ў сваёй пажадлівасці адзін да аднаго, мужчыны з мужчынамі, чынячы сорам і атрымліваючы ў саміх сабе належную адплату за сваю аблуду.

А поскольку они посчитали ненужным познавать Бога, то Бог оставил их на произвол их испорченных умов, допустив делать то, чего делать не должно.
 
І як яны не ўважалі за патрэбнае мець Бога ў пазнанні, Бог перадаў іх перакручанаму розуму — чыніць непрыстойнае;

Они полны всякой неправедности, зла, жадности, порочности; полны зависти, убийства, раздоров, обмана, коварства, сплетен.
 
яны напоўненыя ўсялякай няправеднасцю, подласцю, хцівасцю, зласлівасцю, поўныя зайздрасці, забойства, сваркі, ашуканства, благіх звычаяў, нашэптванняў,

Они клеветники, они ненавидят Бога, они наглы, надменны, хвастливы, изобретательны на зло, непокорны родителям;
 
паклёпнікі, боганенавіснікі, крыўдзіцелі, ганарліўцы, самахвалы, выдумшчыкі ліхога, непаслухмяныя бацькам,

нет в них ни рассудка, ни веры, ни любви, ни милости.
 
неразумныя, падступныя, непрыязныя, неміласэрныя,

Отношение Божье им известно — все, кто живет такой жизнью, достойны смерти, но они не только сами продолжают грешить, но и одобряют других, поступающих так же.
 
якія, пазнаўшы праведны суд Божы1 — што тыя, хто робіць такое, вартыя смерці — не толькі гэта чыняць, але і ўхваляюць тых, хто гэта робіць.

Примечания:

 
Новый русский перевод
3 [1] — Букв.: Который по плоти.
3 [2] — Букв.: семенем.
17 [3]Авв 2:4.
 
Пераклад Анатоля Клышкi
32 1: Або: праведнае патрабаванне.
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.