Иоиль 1 глава

Книга пророка Иоиля
Новый русский перевод → Пераклад Антонія Бокуна

 
 

Слово Господне, которое было к Иоилю, сыну Петуила.
 
Слова ГОСПАДА, якое было да Ёэля, сына Пэтуэля.

Слушайте, старцы, внимайте, все жители этой страны! Случалось ли что-либо подобное этому, в ваши дни или в дни ваших отцов?
 
Слухайце гэта, старыя, і прыхіліце вуха, усе жыхары зямлі. Ці было такое ў дні вашыя або ў дні бацькоў вашых?

Расскажите об этом вашим детям, они же пусть перескажут это своим, а их дети пусть передадут следующему поколению.
 
Распавядзіце пра гэта сынам вашым, а сыны вашыя — сынам сваім, а сыны іхнія — пакаленьню наступнаму.

То, что осталось от подбирающей саранчи, ела грызущая саранча, то, что осталось от грызущей саранчи, ела поедающая саранча, а то, что осталось от поедающей саранчи, доела пожирающая саранча.[1] [2]
 
Тое, што засталося ад вусеняў, зьела саранча, што засталося ад саранчы, зьелі хрушчы, што засталося ад хрушчоў, паелі чэрві.

Пробудитесь, пьяницы, и плачьте, причитайте, пьющие вино, оплакивайте молодое вино, потому что оно отнято от уст ваших!
 
Прачніцеся, п’яніцы, і плачце, і бядуйце ўсе тыя, што п’юць віно, па маладым віне, бо яно забранае ад вуснаў вашых.

На мою землю вступил народ, сильный и бесчисленный. Его зубы — зубы льва, а клыки — как у львицы.
 
Бо прыйшоў на зямлю Маю народ дужы, якога безьліч. Зубы ягоныя — зубы ільвіныя, а сківіцы — як у ільвіцы.

Он разорил мою виноградную лозу, обломал мой инжир. Обнажил, ободрав его кору, и бросил; белыми стали его ветви.
 
Ён зрабіў пустэчаю вінаграднік Мой, дрэва фігавае Маё паламаў, дашчэнту агаліў яго і адкінуў; зьбялелі галіны ягоныя.

Плачьте, как девушка, что облачилась в рубище и оплакивает своего возлюбленного.
 
Галасі як маладзіца, падперазаная зрэбніцаю, над мужам маладосьці сваёй.

Прекратились хлебные приношения и возлияния в доме Господнем. Скорбят священники, служители Господа.
 
Забраныя ахвяры хлебныя і ахвяры вадкія ад Дому ГОСПАДА; у жалобе сьвятары, служыцелі ГОСПАДА.

Опустошено поле и плачет земля; уничтожено зерно, засох молодой виноград и увяла олива.
 
Поле спустошана, у жалобе зямля, бо стаптанае збожжа, высахла маладое віно, зьвяла аліўка.

Сокрушайтесь, земледельцы, о пшенице и ячмене, потому что погиб урожай на полях. Рыдайте, виноградари,
 
Смуткуйце, земляробы, галасіце, вінаградары, дзеля пшаніцы і дзеля ячменю, бо загінула жніво ў полі.

потому что засохла виноградная лоза и завял инжир; гранат, пальма и яблоня[3] — все деревья на поле засохли; потому и прекратилось веселье у сынов человеческих.
 
Вінаградная лаза засохла, і дрэва фігавае зьвяла, дрэва гранатовае і пальма, і яблына, і ўсе дрэвы палявыя пасохлі; бо высахла вясёласьць паміж сыноў чалавечых.

Облекитесь в рубище, священники, и плачьте, рыдайте, служащие перед жертвенником. Придите, служители моего Бога, и проведите ночь в рубищах, потому что хлебные приношения и возлияния прекратились в доме вашего Бога.
 
Падперажыцеся [зрэбніцай] і лямантуйце, сьвятары, галасіце, служыцелі ахвярніка, хадзіце, начуйце ў зрэбніцы, служыцелі Бога майго, бо затрыманыя ахвяры хлебныя і ахвяры вадкія ў Доме Бога вашага.

Объявите священный пост, созовите собрание, пригласите старцев и всех жителей страны в дом Господа, вашего Бога, и взывайте к Господу.
 
Прызначце сьвяты пост, склічце ўрачысты сход, зьбярыце старых і ўсіх жыхароў зямлі гэтай у Дом ГОСПАДА, Бога вашага, і клічце да ГОСПАДА.

О, этот день! Близок день Господень, придет он подобно разрушению от Всемогущего[4].
 
Гора дню гэтаму, бо блізка дзень ГОСПАДА, ён прыйдзе як спусташэньне ад Усемагутнага.

Не на наших ли глазах отнимается пища, а радость и веселье уходят из дома нашего Бога?
 
Хіба не перад вачыма нашымі забіраецца ежа, з Дому Бога нашага [забіраецца] радасьць і пацяшэньне?

Истлели зерна под глыбами земли,[5] разрушены кладовые, опустели амбары, потому что засохли зерна.
 
Згніла зерне пад скібамі сваімі, спусьцелі каморы, разбураныя пуні, бо высахла збожжа.

О, как стонет скот! Уныло бродят стада, потому что нет для них пищи; даже отары овец несут наказание.
 
Як стогне скаціна, блукаюць чароды кароваў, бо няма для іх пашы, і чароды авечак спустошаны.

Я взываю к Тебе, Господи, потому что огонь спалил степные пастбища и пламя пожрало все деревья в поле.
 
Да Цябе, ГОСПАДЗЕ, гукаю, бо агонь зжэр пашы пустыні, і полымя спаліла ўсе дрэвы палявыя.

Даже дикие животные стремятся к Тебе, потому что высохли источники воды и огонь спалил степные пастбища.
 
Таксама жывёла палявая прагне да Цябе, бо ручаі водаў высахлі, і агонь зжэр пашы пустыні.

Примечания:

 
Новый русский перевод
4 [1] — В этом стихе на языке оригинала для обозначения саранчи использованы четыре слова. Эти слова могут быть либо просто синонимами, либо терминами, которые отражают четыре стадии развития саранчи. То же в 2:25.
4 [2] — Точное значение этих четырех евр. слов, использованных в отношении саранчи неясно.
12 [3] — Или: абрикос.
15 [4] — Евр. Шадда́й.
17 [5] — Значение этого евр. слова неясно.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.