Екклесиаст 1 глава

Книга Екклезиаста
Новый русский перевод → Переклад Хоменка

Слова Екклесиаста[1], сына Давида, царя в Иерусалиме.

Слова Когелета, Давидового сина, царя в Єрусалимі.

«Суета[2] сует! — сказал Екклесиаст. — Суета сует, всё суета!»

Марнота марнот, каже Когелет, марнота марнот — геть усе марнота.

Что приобретает человек от всех трудов своих, которые он делает под солнцем?

Що за користь людині з усіх її трудів, які вона завдає собі під сонцем?

Поколения приходят и уходят, а земля остается навеки.

Рід відходить і рід приходить, земля ж перебуває повіки.

Солнце всходит, и солнце заходит, и вновь спешит к месту своего восхода.

Так само і сонце сходить, і сонце заходить і поспішає до свого місця, де має сходити.

Летит ветер на юг, потом направляется к северу, кружится, кружится и возвращается на свои круги.

Вітер віє на південь, і звертає на північ: знай крутиться та й крутиться, повіваючи, та й знов повертається до своїх кругобігів.

Все реки текут в море, но море не переполняется. И возвращаются реки к своим истокам, чтобы течь снова.

Усі ріки течуть у море, та море не наповнюється. До місця, звідки течуть ріки, туди вони повертаються знову.

Все эти вещи утомляют: человек не может всё пересказать, глаз не насытится тем, что видит, ухо не наполнится тем, что слышит.

Усякі речі втомлюють людину, а чому — ніхто не каже. Око не насититься баченим, вухо не наповниться слуханим.

Что было, то и будет, и что делалось, то и будет делаться опять. Нет ничего нового под солнцем!

Те, що було, є те саме, що буде; те, що зробилось, є те саме, що зробиться. Нема нічого нового під сонцем.

Бывает такое, о чем говорят: «Смотри, вот что-то новое!» Но и это уже бывало в прежние времена, ещё задолго до нас.

Як є щось, про що кажуть: «Глянь: ось нове!» — то воно вже давно було у віках, які були перед нами.

Никто не помнит о живших прежде, и о тех, что появятся позже, не вспомнят те, кто будет жить после них.

Немає згадки про минулих, та й про тих, що будуть потім, — не згадають про них ті, що прийдуть опісля.

Я, Екклесиаст, был царем над Израилем в Иерусалиме.

Я, Когелет, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.

Я внимательно изучил и испытал мудростью всё, что делается под небом. Это тяжелое бремя, которое Бог возложил на людей.

Віддався я всім серцем розслідуванням та мудрим вивідуванням усього, що під сонцем. Це ж невдячне заняття, що Бог дав людям, щоб вони клопоталися.

Я видел всё, что делается под солнцем, всё — суета, и всё — погоня за ветром[3].

Я бачив усе, що діється під сонцем, і що ж? Усе марнота й гонитва за вітром.

Кривое не выпрямить, а чего нет, того не сосчитать.

Криве не може стати прямим, і того, що бракує, не можна полічити.

Я сказал себе: «Величием и мудростью я превзошел всех, кто правил Иерусалимом до меня. Я приобрел много мудрости и знаний».

Подумав я у серці: ось я придбав собі велику і глибоку мудрість, понад усіх, що були передо мною над Єрусалимом, і серце моє дознало велемудрости й знання.

Затем я решил узнать, в чем мудрость, а также в чем безумие и глупость, но понял, что и это погоня за ветром.

Я віддався моїм серцем, щоб спізнати мудрість, спізнати глупоту і безумство, і я довідався, що й це гонитва за вітром,

Ведь с большой мудростью приходит много печали, и чем больше знаний, тем больше скорбь.

бо у великій мудрості — велика журба, хто додає знання, додає страждання.

Примечания:

Новый русский перевод

1 [1] — Екклесиаст можно перевести как: возглавляющий собрание проповедник учитель.

2 [2] — Это слово с языка оригинала переводится как: дуновение ветра выдох и означает что-то бессмысленное, ничтожное и мимолетное.

14 [3] — Или: томление духа. Так же по всей книге.

« 31 глава 2 глава »