Аввакум 1 глава

Книга пророка Аввакума
Новый русский перевод → Переклад Хоменка

Пророческое видение, которое было пророку Аввакуму.

Пророцтво, що бачив пророк Авакум.

О Господь, сколько же мне взывать о помощи, пока Ты услышишь? Сколько кричать Тебе о насилии, пока Ты спасешь?

Докіль, о Господи, буду взивати — і ти не вислухуєш? Кричатиму до тебе про насильство — і не рятуєш?

Зачем Ты даешь мне видеть несчастье, и безучастно смотришь на беду? Передо мной — разрушение и насилие, поднимаются рознь и разлад.

Чому показуєш мені несправедливість і дивишся на кривду? Передо мною грабування й насильство, постає сварка й здіймається незгода.

Из-за этого Закон утратил силу, и нет больше справедливости. Нечестивые взяли верх над праведными, и порочным стал правый суд.

Тому закон утратив силу, ніде не панує право; грішник обступає праведника, тому й виходить право кривим.

«Внимательно присмотритесь к народам, и вы будете крайне изумлены, потому что Я совершу в ваши дни такое, чему бы вы никогда не поверили, если бы вам рассказали об этом.

Погляньте на народи, подивіться, і дивуйтесь дивом; бо я вчиню за ваших часів таке діло, що ви й не повірите, як вам оповідатимуть про нього.

Я подниму халдеев[1], неистовый и свирепый народ, который помчится по всей земле отнимать чужие жилища.

Бо ось я підійму халдеїв, народ жорстокий і палкий, який розійдеться широко по земних просторах, щоб захопити житла, що йому не належать.

Они грозны и ужасны; они сами себе закон, и возвеличивают себя, как хотят.

Жахливий і страшний він! Лише від нього походить його право і його велич.

Их кони быстрее леопардов, злее волков во тьме. Их конница мчится во весь опор, их всадники скачут издалека. Они летят, как орел, что бросается на добычу,

Прудкіші його коні від леопардів, лютіші, ніж вовки під вечір. Кидаються його верхівці, приходять їздці його здалека, летять орлом, що раптом спадає, щоб пожерти.

приходят для грабежа. Их полчища несутся[2], как знойный вихрь, собирая пленников, как песок.

Усі вони, всі пруться до насильства, обличчя в них горить, як палкий вітер; вони, немов пісок, збирають бранців.

Смеются они над царями, издеваются над повелителями. Они потешаются над крепостями, насыпают осадный вал и берут их.

Він і з царів кепкує, князі — то сміх для нього. З усіх твердинь сміється: вал насипає і бере їх.

Проносятся они, как вихрь, этот преступный люд, чей бог — собственная сила».

Потім буря проходить і зникає. Злочинець той, хто з своєї сили робить собі бога!

Господи, разве Ты не издревле? Святой мой Бог, Ты не умрешь![3] О Господи, Ты велел им исполнить приговор; Скала, Ты назначил им карать.

Чи ж ти, о Господи, не споконвіку, Бог мій, Святий мій? Ми не помремо! Ти, Господи, навів його лише для суду; ти, Скеле, призначив його на кару.

Слишком чисты Твои глаза, чтобы видеть зло; Ты не можешь смотреть на беззаконие. Почему же тогда Ты смотришь на вероломных, молчишь, когда злые поглощают тех, кто праведнее их?

Очі твої занадто чисті, щоб на зло глядіти; дивитися на утиск ти не можеш. Чому б ти мав дивитись на злочинців, мовчати, коли злий пожирає справедливішого за себе?

Ты уподобил людей рыбе в морях, твари морской, у которой нет правителя.

Обходишся з людьми, немов з тією рибою в морі, неначе з плазунами, що без володаря над собою.

Враг вытягивает их крюком, ловит сетью, сгоняет в невод, веселится и торжествует.

Він витягає всіх їх вудкою своєю; ловить їх сіткою своєю, збирає у свій невід, тому й радується-веселиться.

Поэтому сетям своим приносит он жертвы и благовония — своим неводам, ведь благодаря им жирен его кусок и роскошно его застолье.

Тому приносить своїй сітці жертви, палить кадило неводові, бо має від них пай свій ситний і смаковиту страву.

Неужели и дальше опорожнять ему сеть, без жалости истребляя народы?

Невже він завжди випорожнюватиме свою сітку й немилосердно ввесь час народи вбиватиме?

Примечания:

Новый русский перевод

6 [1] — В знач.: «вавилонян»; евр. касди́м.

9 [2] — Смысл этого места в евр. тексте неясен.

12 [3] — Так по древней текстовой традиции. В нормативном евр. тексте: мы не умрем.

« 3 глава 2 глава »