К Римлянам 1 глава

Послание Римлянам
Новый русский перевод → Переклад Хоменка

От Павла, слуги Иисуса Христа, призванного быть Его апостолом и избранного для возвещения Божьей Радостной Вести,

Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний апостол, вибраний для Євангелії Божої,

которая была заранее обещана через Его пророков в святых Писаниях.

яку Бог наперед був обіцяв через своїх пророків у Святих Писаннях

Эта весть о Его Сыне, Который по Своему человеческому происхождению[1] был потомком[2] Давида,

про Сина свого, народженого тілом із сімени Давида,

а через воскресение из мертвых, по Духу святости, был объявлен полноправным Сыном Божьим во всем Его могуществе, об Иисусе Христе, нашем Господе.

установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, — про Ісуса Христа, Господа нашого,

Через Него мы получили благодать и апостольство, чтобы ради Его имени покорить вере людей из всех народов,

через якого ми одержали ласку й апостольство на послух віри між усіма народами на прославу його імени,

в том числе и вас, призванных Иисусом Христом.

між якими й ви — покликані Ісуса Христа;

Я обращаюсь ко всем тем римлянам, которых Бог полюбил и призвал быть Его святыми. Благодать и мир вам от Бога, нашего Отца, и от Господа Иисуса Христа!

усім, що в Римі, Божим улюбленим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.

Прежде всего я, через Иисуса Христа, благодарю моего Бога за всех вас, потому что о вашей вере известно всему миру.

Насамперед дякую Богові моєму, через Ісуса Христа, за всіх вас, що віра ваша славиться по всьому світі.

Пусть Бог, Которому я всем духом моим служу, возвещая Радостную Весть о Его Сыне, будет мне свидетелем в том, что я постоянно вспоминаю о вас

Свідок бо мені Бог, якому я служу духом моїм, благовістуючи його Сина, що я безперестанно згадую про вас

и всегда прошу в своих молитвах, чтобы, если на то будет воля Божья, я смог бы, наконец, посетить вас.

і завжди прошу в моїх молитвах, чи врешті-решт пощастить мені, з волі Божої, прийти до вас;

Я очень хочу увидеть вас и поделиться с вами духовным благословением, чтобы укрепить вас,

бо прагну вас бачити, щоб поділитися з вами якимнебудь духовним даром, щоб вас зміцнити,

то есть, чтобы мы могли взаимно ободрить друг друга своей верой, вашей и моей.

тобто підбадьоритись разом, між вами, спільною вірою, вашою і моєю.

Я хочу, чтобы вы знали, братья, что я уже много раз собирался прийти к вам, но до сих пор мне постоянно что-то препятствовало. Я хотел увидеть плод своего служения среди вас, как видел среди других народов.

Не хочу я, брати, від вас таїти, що я часто мав намір прийти до вас, — та досі завжди мені щось ставало на перешкоді, — щоб мати якийнебудь плід і між вами, як і між іншими народами.

Я должник и перед греками и варварами, и перед образованными и невеждами.

Я почуваю себе боржником перед греками і чужинцями, розумними і неуками:

Поэтому я так жажду возвещать Радостную Весть и вам, живущим в Риме.

тож, щодо мене, я готовий і вам, що мешкаєте в Римі, проповідувати Євангелію.

Я не стыжусь Радостной Вести, ведь она — сила Божья для спасения каждого, кто верит, — прежде всего иудея, а потом и язычника.

Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо — сила Божа на спасіння кожному, хто вірує: перше юдеєві, а потім грекові, —

В Радостной Вести праведность от Бога открывается верой, и только верой, как и написано: «Праведный верой жив будет».[3]

справедливість бо Божа об'являється в ній з віри у віру, як написано: «Праведник з віри буде жити.»

Ведь с небес открывается гнев Божий на всякое нечестие и неправедность людей, которые истину попирают злом.

Бо гнів Божий відкривається з неба на всяку безбожність і несправедливість людей, які правду спиняють несправедливістю;

Им известно то, что можно знать о Боге, потому что Бог явил им это.

тому що те, що можна відати про Бога, їм явне, бо Бог їм об'явив;

От создания мира невидимые свойства Бога — Его вечная сила и Божественная природа — вполне могут быть поняты через рассматривание того, что Он сотворил. И значит, людям нет извинения,

невидиме ж його, після створення світу, роздумуванням над творами, стає видиме: його вічна сила і божество, так що нема їм оправдання.

потому что, хотя они и знали Бога, тем не менее они не прославили Его как Бога и не были благодарны Ему, но предались пустым размышлениям, и их неразумные сердца погрузились во мрак.

Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували, але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце.

Притязая на мудрость, они стали глупыми

Заявляючи, що вони мудрі, стали дурними

и заменили славу нетленного Бога на образы, похожие на тленных людей, птиц, четвероногих животных и пресмыкающихся.

і проміняли славу нетлінного Бога на подобу, що зображує тлінну людину, птахів, четвероногих і гадів.

Поэтому Бог оставил их на произвол низменных желаний их сердец, и они сами оскверняли свои тела нечистотой.

Тому й передав їх Бог за похотями їхнього серця на нечистоту, щоб вони самі сквернили власні тіла між собою.

Эти люди заменили истину Божью на ложь и поклонялись и служили созданию, а не Создателю, Который достоин вечной славы, аминь.

Вони замінили Божу правду на неправду і честь віддавали і служили створінню радше, ніж Творцеві, котрий благословен повіки. Амінь.

Итак, Бог оставил их на произвол их постыдных страстей, и в результате их женщины заменили естественные сношения с мужчинами на противоестественные: друг с другом;

За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні вживання на протиприродні;

так же и мужчины вместо естественных сношений с женщинами стали разжигаться страстью друг к другу; мужчины с мужчинами делают постыдные вещи, и сами в себе получают заслуженное наказание за свое извращение.

так само і чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду.

А поскольку они посчитали ненужным познавать Бога, то Бог оставил их на произвол их испорченных умов, допустив делать то, чего делать не должно.

І як вони не вважали потрібним триматися правдивого спізнання Бога, Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще:

Они полны всякой неправедности, зла, жадности, порочности; полны зависти, убийства, раздоров, обмана, коварства, сплетен.

вони — сповнені всякої неправости, лукавства, захланности, злоби, повні заздрости, убивства, колотнечі, підступу, злоби;

Они клеветники, они ненавидят Бога, они наглы, надменны, хвастливы, изобретательны на зло, непокорны родителям;

вони — обмовники, наклепники, богоненавидники, зухвальці, горді, хвальки, винахідники зла, неслухняні батькам,

нет в них ни рассудка, ни веры, ни любви, ни милости.

нерозумні, зрадливі, безсердечні, немилосердні.

Отношение Божье им известно — все, кто живет такой жизнью, достойны смерти, но они не только сами продолжают грешить, но и одобряют других, поступающих так же.

Вони, хоч спізнали Божий присуд, що, хто таке чинить, заслугує на смерть, не тільки це роблять, але й схвалюють це в тих, що таке чинять.

Примечания:

Новый русский перевод

3 [1] — Букв.: Который по плоти.

3 [2] — Букв.: семенем.

17 [3] — Авв 2:4.

« 1 глава 2 глава »