4 Царств 1 глава

Четвертая книга Царств
Новый русский перевод → Переклад Огієнка

После смерти Ахава Моав взбунтовался против Израиля.

А по смерті Ахава збунтува́вся Моав на Ізраїля.

Охозия же упал через решетку своей верхней комнаты в Самарии и покалечился. Он отправил посланцев, сказав им: — Идите и спросите Баал-Зевува[1], бога Экрона, оправлюсь ли я от этих увечий.

А Аха́зія випав через ґрати в своїй го́рниці, що в Самарії, та й захворі́в. І послав він послів, і сказав до них: „Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи ви́дужаю я з своєї цієї хвороби?“

Но Ангел Господень сказал Илии из Тишбы: — Пойди навстречу посланцам царя Самарии и спроси их: «Разве в Израиле нет Бога, что вы идете спрашивать Баал-Зевува, бога Экрона?»

А Ангол Господній говорив до тішб'янина Іллі: „Устань, вийди назу́стріч послів самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал-Зевува, екронського бога?

Итак, вот что говорит Господь: «Ты не встанешь с постели, на которую лег. Ты непременно умрешь!». И Илия пошел.

Тому так сказав Господь: Із того ліжка, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!“ І пішов Ілля.

И вернулись посланцы к царю, и он спросил их: — Почему вы вернулись?

І вернулися посли до царя, а він сказав до них: „Що́ це ви верну́лися?“

— Нам навстречу вышел некий человек, — ответили они. — Он сказал нам: «Возвращайтесь к царю, который вас послал, и скажите ему, что так говорит Господь: „Разве в Израиле нет Бога, что ты посылаешь людей спрашивать Баал-Зевува, бога Экрона? Итак, ты не встанешь с постели, на которую лег. Ты непременно умрешь!“»

А вони відказали йому: „Назу́стріч нам вийшов один чоловік, і сказав нам: Ідіть, верніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказав Господь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш ви́відати Ваал-Зевува, екронського бога? Тому́ те ло́же, що на нього ти ліг, — не встанеш із нього, бо напевно помреш“...

Царь спросил их: — Как выглядел тот человек, который вышел вам навстречу и сказал это?

А він їм сказав: „Якого ви́гляду той чоловік, що вийшов назу́стріч вас, і говорив вам оці слова?“

Они ответили: — Он был одет в шкуры,[2] с кожаным поясом на бедрах. Царь сказал: — Это Илия из Тишбы.

Вони ж відказали: „Де чоловік волоха́тий, а шкуряни́й пояс опере́заний на сте́гнах його“. А він сказав: „Це тішб'янин Ілля!“

Он послал к Илии военачальника с пятьюдесятью воинами. Тот поднялся к Илии, который сидел на вершине холма, и сказал ему: — Божий человек, царь говорит: «Спустись!»

І послав він до нього п'ятдеся́тника та його п'ятдеся́тку. І вийшов він до нього, аж ось він сидить на верхі́в'ї гори. І сказав він до нього: „Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди ж ізвідти!“

Илия ответил начальнику над пятьюдесятью воинами: — Если я Божий человек, пусть огонь сойдет с неба и пожрет тебя и твоих людей! И огонь, сойдя с неба, пожрал его и пятьдесят его воинов.

А Ілля відповів і говорив до того п'ятдесятника: „А якщо я Божий чоловік, нехай зі́йде з неба огонь, і нехай пожере́ тебе та п'ятдесятку твою!“ І зійшов із неба огонь, і поже́р його та його п'ятдесятку...

Тогда царь послал к Илии другого пятидесятника с его людьми. Тот сказал Илии: — Божий человек, так говорит царь: «Немедленно спустись!»

І цар знову послав до нього іншого п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І він відповів і сказав до нього: „Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скоро!“

— Если я Божий человек, — ответил Илия, — пусть огонь сойдет с неба и пожрет тебя и твой пятидесяток! И огонь Божий, сойдя с неба, пожрал его и пятьдесят его воинов.

І відповів Ілля та й сказав до нього: „Якщо я Божий чоловік, нехай зі́йде з неба огонь, і нехай пожере́ тебе та твою п'ятдесятку!“ І зійшов із неба Божий огонь, і поже́р його та його п'ятдесятку...

Тогда царь послал третьего пятидесятника с его людьми. Этот командир поднялся и пал на колени перед Илией. — Божий человек, — взмолился он, — прошу, пощади мою жизнь и жизнь этих пятидесяти воинов, твоих слуг!

І зно́ву послав він третього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов, і прийшов третій п'ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і благав його та до нього говорив: „Чоловіче Божий, нехай же буде дорога́ душа моя та душа твоїх рабів, тих п'ятидесяти́, в оча́х твоїх!

Ведь огонь, сошедший с небес, пожрал двух первых пятидесятников и их воинов. Пощади же мою жизнь!

Ось зійшов був огонь із неба, та й поже́р тих двох перших п'ятдеся́тників та їхні п'ятдеся́тки; а тепер нехай буде дорога́ душа моя в оча́х твоїх!“

Ангел Господень сказал Илии: — Спустись с ним, не бойся его. Тогда Илия встал и спустился с ним к царю.

А Ангол Господній сказав до Іллі: „Зійди з ним, не бійся його́!“ І він устав, і зійшов з ним до царя́,

Он сказал царю: — Так говорит Господь: «Разве в Израиле нет Бога, чтобы спрашивать Его? Ты отправлял посланцев спрашивать Баал-Зевува, бога Экрона! За это ты не встанешь с постели, на которую лег. Ты непременно умрешь!».

Та й сказав до нього: „Так сказав Господь: Тому́, що ти посилав послів, щоб ви́відати від Ваал-Зевува, екронського бога, — ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб ви́відати слова́ Його, — тому́ те ло́же, що на нього ти ліг, — не встанеш із нього, бо напевно помреш!“

И тот умер, по слову Господа, которое произнес Илия. Так как у Охозии не было сына, вместо него на втором году правления иудейского царя Иорама[3], сына Иосафата, воцарился его брат Иорам.

І той помер, за словом Господа, що говорив до Іллі, а замість нього зацарюва́в Єгора́м, другого року Єгорама, сина Йосафа́та, Юдиного царя, бо не було в нього сина.

Что же до прочих событий правления Охозии и того, что он сделал, то разве не записаны они в «Книге летописей царей Израиля»?

А решта діл Ахазії, що він зробив був, — ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.

Примечания:

Новый русский перевод

2 [1] — Иисус Христос отождествляет этого бога с самим сатаной, повелителем демонов (см. Мф 10:25; Мф 12:24-28).

8 [2] — Или: « Он был весьма волосат».

17 [3] — Евр. Иехора́м, вариант имени Иорам.

« 22 глава 2 глава »