Даниил 1 глава

Книга пророка Даниила
Новый русский перевод → Переклад Огієнка

В третьем году царствования Иоакима, царя Иудеи[1], Навуходоносор[2], царь Вавилона, пришёл под Иерусалим и осадил его.

За третього року царюва́ння Йояки́ма, Юдиного царя, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його́.

И Владыка отдал Иоакима, царя Иудеи, и часть утвари из Божьего дома в его руки. Он унес её в дом своего бога в Шинар[3] и положил в сокровищницу своего бога.

І дав Госпо́дь в його руку Йояки́ма, Юдиного царя, та частину по́суду Божого дому, і він відправив їх до кра́ю вавилонського, до дому свого бога, а по́суд відправив до скарбни́чного дому свого бога.

Затем царь приказал Ашпеназу, главе своих придворных, привести несколько израильтян из царской и других знатных семей —

І сказав цар до Ашпеназа, начальника його е́внухів, щоб приве́сти з Ізраїлевих синів, і з царсько́го, і з шляхе́тського роду,

юношей без физических изъянов, красивых, способных к обучению разным наукам, образованных, понятливых и годных к службе при царском дворе. Он должен был научить их языку и литературе халдеев[4].

юнакі́в, що нема в них жодної ва́ди, і вони вродли́вого ви́гляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання́, і розуміють науку, і щоб у них була́ мото́рність служи́ти в царсько́му пала́ці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв.

Царь назначил им ежедневную долю еды и вина с царского стола. Они должны были три года учиться, а после — поступить на царскую службу.

І призна́чив їм цар щоденну пожи́ву, з царсько́ї ї́жі та з вина, що сам його пив, а на їхнє вихова́ння — три роки, а по закі́нченні їх стануть вони перед царськи́м обличчям.

Среди них было несколько иудеев: Даниил, Ханания, Мисаил и Азария.

І були́ серед них з Юдиних синів Даниїл, Ана́нія, Мисаї́л та Аза́рія.

Глава придворных дал им новые имена: Даниилу — имя Белтешаццар, Ханании — Шадрах, Мисаилу — Мешах, а Азарии — Аведнего.

А нача́льник е́внухів дав їм інші імена́, і дав Даниїлові ім'я́ Валтаса́р, а Ананії — Шадра́х, а Мисаїлові — Меша́х, а Азарії — Авед-Не́ґо.

Но Даниил решил не осквернять себя царской едой и вином и просил у главы придворных разрешения не оскверняться ими.

І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверни́ться ї́жею царя та питво́м, що той сам його пив, і просив від начальника е́внухів, щоб не оскверни́тися.

Бог даровал Даниилу расположение и милость главы придворных,

І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником е́внухів.

и тот сказал Даниилу: — Я боюсь моего господина, царя, который сам назначил вам еду и вино. Зачем ему видеть, что вы выглядите хуже юношей вашего возраста? Тогда царь отрубит мне голову из-за вас.

І сказав начальник е́внухів до Даниїла: „Боюсь я свого пана царя, бо він ви́значив вашу ї́жу та ваше питво́. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнакі́в, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем“.

Но Даниил попросил стража, которого глава придворных приставил к Даниилу, Ханании, Мисаилу и Азарии:

І сказав Даниїл до старшо́го, якого начальник е́внухів призна́чив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією:

— Прошу, испытай своих слуг в течение десяти дней: не давай нам есть ничего, кроме овощей, и пить ничего, кроме воды.

„Ви́пробуй но своїх рабів десять день, і нехай дають нам із ярини́, — і ми бу́демо їсти, та воду — і бу́демо пити.

А потом сравни наши лица с лицами юношей, которые едят царскую еду, и сам реши, как поступить со своими слугами. —

І нехай з'я́вляться перед тобою наші обличчя та обличчя тих юнакі́в, що їдять царську́ їжу, — і згідно з тим, що побачиш, зроби зо своїми рабами“.

Он согласился и испытывал их десять дней.

І той послухався їх у цьому, і випробо́вував їх десять день.

После десяти дней они выглядели здоровее и упитаннее тех юношей, которые ели царскую пищу.

А по десяти днях їхній вигляд ви́явився кращим, і вони були здорові́ші на тілі, аніж усі ті юнаки́, що їли царську́ ї́жу.

Тогда страж стал забирать у них изысканную еду и вино, которые им доставляли, и давал им вместо этого овощи.

І цей старший відно́сив їхню їжу та вино їхнього пиття́, а давав їм ярину́.

Этим четырем юношам Бог дал знание и понимание всех видов словесности и учености. А Даниил ещё и мог толковать всякие видения и сны.

А ці че́тверо юнакі́в, — дав їм Бог пізна́ння та розумі́ння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому виді́нні та снах.

По истечении назначенного царем времени, глава придворных представил их Навуходоносору.

А на кінець тих днів, коли цар сказав приве́сти їх, то начальник е́внухів привів їх перед обличчя Навуходоно́сорове.

Царь поговорил с ними и не нашел равных Даниилу, Ханании, Мисаилу и Азарии; так они поступили на царскую службу.

І цар розмовляв з ними, і зо всіх них жоден не був зна́йдений таким, як Даниїл, Ана́нія, Мисаї́л та Аза́рія. І вони ставали перед царськи́м обличчям.

В каждом деле, требующем мудрости и понимания, о чем бы ни спросил их царь, он находил их в десять раз лучше всех чародеев и заклинателей во всем своем царстве.

А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх уде́сятеро мудрішими від усіх чарівникі́в та заклиначі́в, що були́ в усьому його царстві.

Даниил оставался на службе до первого года правления царя Кира[5].

І був Даниїл там аж до першого року царя Кі́ра.

Примечания:

Новый русский перевод

1 [1] — В 605 г. до н. э.

1 [2] — Навуходоносор II, самый великий царь Нововавилонской империи, правил с 605 по 562 гг. до н. э.

2 [3] — В знач.: «в Вавилонию».

4 [4] — В знач.: «вавилонян»; так же в остальных местах книги.

21 [5] — 538 г. до н. э.

« 48 глава 2 глава »